САНСКРИТ: ДІЙСНУ ІСТОРІЮ НАРОДУ
ВІДКРИВАЄ ЇЇ МОВА
Народи Світу відрізняються один від одного мовою, культурою, самобутніми звичаями.
Проте ЄДИНА ОЗНАКА, за якою пізнається Народ – це ЄДНІСТЬ МОВИ. Саме з ЄДНОСТІ МОВИ постає Національна Свідомість, яка потім
творить національну культуру, звичаї і обряди, що оберігають і проводять Народ через
віки.
Чим древніша МОВА, тим глибше її корені вростають в Національну Свідомість, в її могутню культуру
і звичаї, які вкупі захищають МОВУ від зовнішніх впливів і агресій. І як не
намагалися вороги протягом тисячолітньої окупації знищити нашу МОВУ – вона оживала і відроджувалася з попелу як
казковий птах Фенікс.
Про найдревніші і наймогутніші в світі корені нашої МОВИ, які сягають в
глибину віків і про Мову Богів САНСКРИТ, який і досі є живим в нашій Рідній
МОВІ, з глибокою шаною і любов’ю оповідає
Ярина Дібрівна :
САНСКРИТ та ІСТОРІЯ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.
До сьогодення існує численна кількість версій походження української мови.
Багато відомих вчених мовознавців усе життя займалися вивченням цього питання.
Серед славетних імен таких вчених треба назвати відомого українського мовознавця
ХІХ сторіччя Олександра Потебню, який усе життя досліджувпв народну творчість,
що допомогло йому визначити витоки української мови, які, на його думку, вперше
простежувалися приблизно 40 тис. років тому.
Олександр Опанасович Потебня (22 вересня 1835 – 11 грудня 1891)
Українська мова має багато спільного із санскритом, мовою, якою написані
древні арійські священні книги, які зберігаються в Індії з 3-2 тисячоліття до
наших днів.
Дослівно санскрит – це культурна упорядкована мова, одна з найдавніших і
загадкових мов людства. Її вивчення допомогло лінгвістам наблизитися до
стародавніх таємниць мовознавства.
1. Слово «санскрит» має значення - «оброблений, досконалий».
2. Санскрит - жива мова. Вона є наразі однією з 22 офіційних мов Індії.
Приблизно для 50 000 людей вона є рідною, для 195 000 - другою мовою.
3. Багато століть поспіль санскрит називали просто वाच (vāc) або शब्द (śabda), що перекладається як «слово, мова». Прикладне значення санскриту
як культової мови знайшло своє відображення в ще одній її назві - गीर्वांअभाषा (gīrvāṇabhāṣā) - «мова богів».
4. Найбільш ранні з відомих пам'ятників на санскриті були створені у II
тисячоліття до нашої ери. Найвідоміший з них це "РікВіда"
5. Наразі розрізняють три види санскриту: найдавніший - відичний, ще є
класичний та більш сучасний - літературний. Лінгвісти вважають, що класичний
санскрит походить від санскриту відичного ( саме на ньому й написана РікВіда).
Хоча ці види мови схожі, їх сьогодні вважають діалектами. Древнеіндійский
лінгвіст Паніні в п'ятому столітті до наших часів і зовсім вважав їх різними
мовами.
6. Всі мантри в буддизмі, індуїзмі і джайнизмі написані на санскриті.
7. Важливо розуміти, що санскрит - не є етнічною мовою. Це мова культурного
середовища.
8. Спочатку санскрит вживався як спільна мова жрецького прошарку древнього
суспільства, в той час як правлячі класи воліли розмовляти на спрощеному
варіанті - пракріті. Санскрит став мовою правлячих класів вже в часи пізньої
античності в епоху Гуптів (IV-VI ст. н.ч.).
9. Відмирання санскриту відбувалося з тієї ж причини, що і відмирання латині.
Він залишався кодифікованою літературною мовою невеликого вибраного шару
суспільства, в той час як розмовна мова переважної більшості змінювалася з
плином часу і зі змінами історичних обставин.
10. Найуживаніша система письмового спілкування відбувається спрощеним
варіантом санскриту - деванагарі. «Діва» - бог, «нагар» - місто, «і» - суфікс
відносного прикметника. Деванагарі використовують також для запису хінді та
інших мов.
11. Класичний санскрит налічує близько 36 фонем. Якщо враховувати Алофон (а
система письма їх враховує), то загальна кількість звуків в санскриті
збільшується до 48.
12. Довгий час ужитковий санскрит розвивався відокремлено від європейських мов.
Перше зіткнення лінгвістичних культур відбулося під час Індійського походу
Олександра Македонського в 327 році до наших часів. Тоді лексичний набір
санскриту поповнився словами з європейських мов.
13. Повноцінне лінгвістичне відкриття Індії сталося тільки в другій половині
XVIII століття. Саме відкриття санскриту поклало початок таких наукових
напрямків, як порівняльно-історичне мовознавство і історична лінгвістика.
Вивчення санскриту виявило схожість між ним, латиною та давньогрецькою, що
наштовхнуло лінгвістів на думку про їх древні родинні зв'язки.
14. До середини XIX століття була поширена думка про те, що санскрит є прамовою
багатьох мов сучасного світу, однак згодом ця гіпотеза була визнана помилковою.
Справжня прамова індоєвропейців не зберіглася в віднайдених досі матеріальних
пам'ятниках і була більш древня за санскрит на кілька тисяч років. Нині
лінгвісти стверджують, що саме санскрит пішов від індоєвропейської прамови, а
не навпаки.
У давніх Відичних текстах, що збереглися на території Індостану, стверджується,
що ще п’ять тисяч років тому багатоплемінна Арійська Відична Імперія була
Всесвітньою. Була одна держава, одна релігія і один Імператор. Все населення
Землі користувалося однією мовою. Хоча, без сумніву, існувала численна
кількість місцевих діалектів. Десять тисячоліть тому аватар Вишнього Бога Рама,
з’явившись на Землю, крім всіх інших своїх діянь, упорядкував цю мову. Це і є
та мова, яка визначена історією як "санскрит”.
Вперше нею європейці зацікавилися в 1762 році, після того, коли англійські
війська захопили Індію. Характерно, що до того ніхто достеменно не уявляв, яка
мова є початком для всіх інших мов, – прамовою.
Зв’язок санскриту з укранською є дуже дивовижним і найглибшим з усіх
індо-європейських мов!
Саме в українській мові до сьогодні збереглося до 30% лексики і за звучанням, і
за значенням спільної із відичним санскритом.
Дослідженнями зв’язків української мови із санскритом український
мовознавець Василь Кобилюх, який виклав свої думки щодо прамови у роботах
«Українські козацькі назви у санскриті» (2003), "Праукраїна і Санскрит» (2011);
видатний український індолог, санскритолог, мовознавець Степан Наливайко, у
відомих своїх книгах "Індійський міф - українській коментар" (2010),
"Давньоіндійські імена, назви, терміни: проекція на Україну"(2009) та
інших.
Ці видатні українські вчені-санскритологи досліджували питання на основі
матеріалів археологічних знахідок, порівняльного аналізу мов, праць інших
дослідників, а також досліджували давню українську народну творчість і
індійські Відичної твори.
Відомий український вчений Василь Олексійович Кобилюх на основі
різноманітних джерел визначив, що формування української мови відбулося з Х по
IV тис. до наших часів. А в книгах Степана Наливайка є беззаперечні докази про
українсько-індійські тисячолітні мовні, етнічні, фольклорні, міфологічні,
історичні і культурні зв'язки.
Праці цих видатних сучасних українських вчених доводять, що українська мова і
духовна культура сягають тисячолітніх часових глибин, а українська історія
творилася одночасно і разом з історією найдавніших відомих людству цивілізацій
світу.
Санскрит для України, підкреслює Василь Олексійович Кобилюх, – «це величаве і
світле геніальне минуле української нації, її мови та культури». «І тільки
санскрит виведе життєпис нашого народу на широкі світові простори, повні світла
і свободи».
П.С.: Наша
милозвучна солов’їна МОВА – найдревніша, найбагатша, найяскравіша, наймиліша
і найрідніша !
Нам є що шанувати і є чим пишатися !
Нам є що оберігати, розвивати і збагачувати.
Наша МОВА – ЦЕ НАША ОСОБЛИВА ГОРДІСТЬ !
НАМ Є ЩО ЗАЛИШИТИ У СПАДОК СВОЇМ НАЩАДКАМ.
МИ ГОРДО ПОНЕСЕМО НАШУ МОВУ У СВІТЛЕ
МАЙБУТТЯ !
Джерело: Ярина Дібрівна
Станіслав Павлович Стеценко Mahno.info / Україна
Остогидла
нагла брехня, фейсбучна цензура і дискримінація українців за національною і мовною ознакою ?
Приєднуйся
до нашого публічного каналу в Telegram: https://t.me/mahno_info
Отримай більше позитиву – підпишися на наш незалежний сайт: http://mahno.info/
Вернуться назад
|