ПРО «пабєдітєлєй» і ЩО ТАКЕ ВІЙНА СЛОВАМИ СОЛДАТА

ПРО «пабєдітєлєй» і ЩО ТАКЕ ВІЙНА СЛОВАМИ СОЛДАТА

Про «пабєду» сьогодні найголосніше кричать ті, що взагалі не знають що таке війна, ті –  чиї «дєди ваєвалі» в НКВС і стріляли в спину українських «штрафників»,  забирали останній хліб у дітей і вбивали голодоморами, катували українців до смерті в ГУЛАГах як «ворогів народу» та розстрілювали в катівнях кращий цвіт української нації.

Про «пабєду» сьогодні найцинічніше просторікують і верещать «потрошенки», «гройшмани», «шуфричі», «бойки», «вілкули»  та інші «шоколадні» грабіжники і мародери, які сьогодні пускають крокодилячі сльози, святкують, п’ють і гуляють, свідомо не помічаючи реальної війни, яка їм знову як «мать родна», де їм так комфортно жити, жирувати і зручно вести комерцію зі споконвічними  ворогами, що знову прийшли до нас з  війною.

Доки всі ці окупанти, виродки і зрадники будуть біля керма України – українцям святкувати нічого, думати про «прімірєніє» під час війни і геноциду –  неможливо, а лише слід пом’янути всіх загиблих на минулій і нинішній війні.

Щоб здобути свою ПЕРЕМОГУ, згадаймо загиблих і пам’ятаймо

ЩО ТАКЕ ВІЙНА СЛОВАМИ СОЛДАТА:

Це коли у дружини вашого побратима День народження, а весь взвод зібрав гроші, щоб він купив їй золотий ланцюжок і кулон.

Це коли ти п'єш вранці з товаришем чай, а в обід дізнаєшся, що він загинув.

Це коли невіруючі люди хрестяться і дякують Богові після кожного розриву міни, що в них не потрапило.

Це коли твоя церква думає правильно чи не правильно допомагати солдату, який воює зі зброєю в руках, в той час, як грішні люди продають своє майно і ризикуючи життям привозять продукти, медикаменти та теплі речі на фронт.

Це коли приїжджаєш додому і здригаєшся при будь-якому різкому шумі.

Це коли просипаєшся серед ночі і шукаєш поруч свій автомат.

Це коли автоматично вдивляєшся в номери автомобілів і намагаєшся розгледіти хто сидить в салоні.

Це коли починаєш плакати, коли чуєш від дворічної донечки слова: "Тату, приїжджай!"

Це коли їдеш додому і годину стоїш в формі з піднятою рукою на трасі і ніхто не зупиняється. А ти в цей час думаєш, а чи варто далі воювати або нехай ці люди побачать, що таке війна.

Це коли хочеш заплакати, а сліз немає.

Це коли від горілки гине не менш людей, ніж від куль.

Це коли тобі дзвонять колишні друзі і питають: "а навіщо ти туди пішов?"

Це коли ти два тижні не можеш помити ноги, вологі серветки закінчилися і добре, коли є сніг.

Це коли твоя дружина каже крізь сльози: "милий, як тебе не вистачає", але при цьому просить не здаватися.

Це коли, коли, коли ...

"Це коли собака у машині відчуває небезпеку швидше за сам запуск ворожих мін... І ти починаєш вірити цьому псу більше, ніж собі самому...

Це коли просять хлопці оптику чи теплик, ти приходиш до небідного друга, а він каже "Вибач, старий, але не зараз, я запланував покупку собі нового авто"...

Це коли не везеш хлопцям принципово алкоголю, а, потрапивши до них на нулі і побачивши все, перше бажання - просто набухатись...

Це коли, перед кожною локацією чи волонтерською поїздкою, обіймаєш дружину, дітей і маму зі словами "Все буде добре!", але про всяк випадок обіймаєш і цілуєш як востаннє...

Це коли ти почув глухий звук, побачив дим, їдеш на позиції і розумієш, що їдеш в нікуди...

Це коли ти точно знаєш - там ворог, тут друг. Не те, що на волі...

Це коли знайомі по інтернету за принципом кругової поруки, і не знайомі в реальному житті люди довіряють один одному не лише тисячі євро а й власні життя...

Це коли на запитання: "За кого і для чого ти там?" згадуєш обличчя кожного, кого похоронив і очі автоматично наливаються кров'ю...

Коли, про всяк випадок, залишаєш один патрон для себе, а Ф1 - це джекпот...

Коли, наперед знаючи напрямок руху і ситуацію в точці призначення, домовляєшся в екіпажі, хто за ким змінює вбитого водія...

Коли розумієш, що "після" більше ніколи не станеш таким, як був "до"...

Це коли ти ковтаєш власну кров, але так само не здаєшся...

І ВСЕ ЦЕ ДЛЯ ТОГО, щоб далі плекати і виборювати свою дійсно УКРАЇНСЬКУ ПЕРЕМОГУ.

Джерело: Вікторія Руда ; Oleg Vasilenko ; Андрій Мальків

Станіслав Стеценко   Mahno.info / Україна

Остогидла «шоколадна» брехня, фейсбучна цензура і дискримінація  українців за національною і мовною ознакою ?

Приєднуйся до нашого публічного каналу в Telegram: https://t.me/mahno_info

Отримай більше позитиву – підпишися на наш незалежний сайт: http://mahno.info/