Артек – 2001 рік: Голубки.

Це саме той час, коли вся міжнародна спільнота і, насамперед - США і Євросоюз, вимагали розслідування злочинів Кучми і вбивства Гонгадзе, коли Кучма став невиїзним у пристойні західні країни, коли жодний більш-менш поважний іноземний політик не подавав руку Леоніду Даниловичу. А єдиним, хто захищав злочинного українського президента і свого давнього агента, була - путінська Росія.

«А мы просто думали, что России на тарелочке с голубой каемочкой подарили Крым - она успокоится.» - а це вже говорить саме той Кучма, що сьогодні веде від нашого імені переговори з нашим смертельним ворогом і вкотре здає українські інтереси своєму російському резиденту. Говорить у той час, коли бандити і «козачки» під керівництвом російської поліції та ФСБ грабують і виштовхують з Криму українців, викрадають, мордують і вбивають кримських татар. А що з нього станеться, адже багатомільйонну кримську власність родини Кучми-Пінчука, всі їхні маєтки, віли, готелі, підприємства – за дорученням Путіна ретельно стережуть і оберігають для Кучми ті самі ФСБ, ті самі місцеві бандити.

А це та сама клятва, яку Порошенко у 2000 році з підігнутими колінками давав Кучмі у кабінеті хрещеного батька української корупції – якраз напередодні вбивства Гонгадзе, коли Єльяшкевіч вже лежав у реанімації, і залишалося 5 днів до мого викрадення:

«Порошенко:... Я - член Вашої команди! Буду виконувати любий Ваш наказ! Там де Ви скажете!

Кучма: Ну це зрозуміло.

Порошенко: Я раз в житті зробив вибір і тут ніяких не буде змін!»

(опубліковано: Українська правда 6.07. 2005)