Сумнозвісний   Геббельс  мабуть не раз перевернувся в могилі від заздрощів, коли б довідався про методи діяльності чиновників Мінюсту України, які цинічно називають свою наскрізь корумповану структуру  "міністерством справедливості". А все тому, що геббельсівські методи брехні і дезінформації суспільства та «закони», які під безпосереднім контролем  Мінюсту стають інструментом тероризування і геноциду, глибокого приниження людської гідності і порушення усіх прав і свобод людини та громадянина, з  досконалою брехнею і підступною суттю  використовуються проти українців як бита чи кастет з назвою «закон».

Виготовляючи  на замовлення злочинного олігархату  нікчемні «закони» як отруйні пиріжки з грибами  і  реєструючи ці  бандитські «закони», що цілеспрямовані  проти Українського Народу та виключно на шкоду корінній нації, чиновники Мінюсту  не тільки не гребують використовувати увесь геббельсівський арсенал брехні і фальсифікацій, а й успішно доповнюють його практикою жорстокого червоного терору, якому навчилися від кривавого Дзержинського.

Читайте також: Мінюст в розрізі: Законність чи червоний терор ?

У відповідності до статей  55, 61, 71 Закону України  «Про запобігання корупції»  та  статей 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» , перш ніж зареєструвати кожен новий закон, Мінюст зобов'язаний  здійснювати належно  відповідну експертизу для запобігання і протидії корупції та для запобігання і протидії дискримінації в Україні. Але коли Верховна Зрада  як  на конвеєрі штампує  на замовлення злочинного олігархату  грабіжницькі   і  драконівські  до  українського народу «закони», то  Мінюст діє також в режимі «души і знищуй» під корінь  все українське  і  українців по явному  замовленню  москалів.

Саме так і «під корінь» спрямовано останні зміни олігархічного бандитського «законодавства», коли  під виглядом внесення в новий державний реєстр неприбуткових організацій, здійснюється планомірне знищення і закриття усіх проукраїнських громадських організацій, що працювали багато років на громадських засадах для захисту  і  відродження всього українського в Україні і відповідно вчиняли організований  опір внутрішній окупації через свої громадські організації.

Читайте також: Шахрайство від Мінюсту, або система для знищення громадських організацій

Виконуючи правозахисні функції і статутні завдання Таврійського благодійного фонду милосердя імені Нестора Махна (далі – Фонду), у  зв’язку з масовими зловживаннями посадових осіб управління державної реєстрації Запорізького обласного управління юстиції,  мною була подана відповідна скарга на організовані протиправні дії і бездіяльність органів юстиції, на розгляд якої мене пізніше люб’язно запросили. Але коли у визначений час на 10 годин ранку 27 жовтня 2016 року я прибув до обласного управління юстиції, при всій обґрунтованості  моєї скарги, належного  розгляду  її  по суті чиновники обласного управління юстиції здійснювати  взагалі не захотіли і не здійснювали.

Більше того, при незаперечних доказах масових зловживань посадових осіб управління державної реєстрації, винні у зловживаннях особи, як виявилося, не відсторонені від своїх службових обов’язків і не звільнені, протоколи про накладення на Нікітенка С.В., Пилипенко Д.Ю і Ніколаєву Г.Є. адміністративних покарань  у вигляді штрафів по ст. 166.11 КУпАП – не винесені, службове слідство по здійснюваній ними  організованій злочинній діяльності – не призначалося і не розпочиналося,  а  начальник управління держреєстрації Нікітенко С.В., як  безпосередній винуватець понад 2-місячної протизаконної тяганини і приховування масових зловживань у сфері державної реєстрації, спільно з  Білою Л.В  і при  почерговій підтримці інших посадовців обласного управління юстиції, активно намагалися  тиснути на мене з метою примушування  відмовитись від статусу громадської  правозахисної  організації, який наша громадська організація має з 1996 року.

В результаті подібних організованих дій посадовців Запорізького обласного управління юстиції, мені так і не надали в установлені законом строки ні належної письмової виписки з ЄДР з правильною і дійсною адресою Фонду та проставленим апостилем, ні нової редакції Статуту Фонду з проставленим апостилем, а  моя скарга № 12 від 05.09.2016 року  була  залишена фактично взагалі без розгляду в установлені строки  і без належного по закону реагування на масові злочинні зловживання.

Підставу для такого затягування тяганини було вигадано найпримітивнішу – мовляв по причині недосконалого законодавства (?!) вони звернулися за роз’ясненнями до Мінюсту, а поки що тільки продовжено строк на проведення службового розслідування відносно однієї Пилипенко Д.Ю., абсолютно не пояснюючи причину відсутності  наказу щодо  проведення службового слідства стосовно  інших посадовців управління держреєстрації. Подібне зловмисне затягування безпідставної тяганини очевидно здійснюється з метою під різними вигадками дотягнути до 1 січня для наступного припинення нашої громадської правозахисної діяльності шляхом відмови в проставленні апостилю та легалізації  поданих документів, або наступним невнесенням чи виключенням з ЄДР.

Повна нездатність місцевих органів Мінюсту діяти самостійно і  у повній відповідності з чинним вітчизняним та міжнародним законодавством  підтвердилася  того ж дня і в питанні злочинної пропаганди символів тоталітаризму. Коли після безрезультатного «розгляду» моєї скарги я поїхав  перевірити ситуацію на Олександрівську, 5, де розміщується обласне Управління держреєстрації,   мені мимоволі довелося стати  безпосереднім свідком чергової брехні непокараного за попередні злочинні зловживання Нікітенка С.В.,  коли той за 15 хвилин  до того не мигнувши оком, брехав мені і своєму начальнику Данову А.А., що начебто вивіски з символами комуністичного тоталітаризму вже знято з приміщення, де він ще поки що начальник. В дійсності вивіски з протизаконною адресою «вул. Дзержинського, 5»,  здирали з будівлі підлеглі Нікітенка С.В. у моїй присутності об 11 годині 15 хвилин,  з ризиком для власного життя збиваючи обрізком труби, дряпаючись  без драбини по стіні. Одну вивіску з адресою «вул. Дзержинського, 5» хлопець  відбив зі стіни  і потім з нею носилася в руках  молода дівчина, що допомагала, а інший символ тоталітаризму на цій же будівлі з іншого боку став для працівників служби держреєстрації недосяжним, а мені довелося буквально знімати зі стіни втомленого небезпечним заняттям цього молодого хлопчину, щоб той не покалічився або не травмувався.  

В результаті цього тільки 27 жовтня 2016 року з будівлі по вул. Олександрівській, 5 в кінці кінців зник надпис «вул. Дзержинського, 5», але залишився надпис «вул. Ілліча» з іншого боку, а пропаганда заборонених законом символів на будівлі, підпорядкованій органам Мінюсту злочинно продовжується.

З вини посадовців обласного Мінюсту продовжено пропаганду заборонених законом символів і на виданій мені письмовій виписці з ЄДР, де всупереч наданих мною даних «вул. Соборна», злочинно вказано вже не існуючу назву  «вул. Леніна», в результаті чого органи обласної юстиції свідомо намагаються мене дискредитувати і підставити під кримінальну відповідальність по ч. 1 статті 436.1 Кримінального кодексу України за порушення Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»  та «використання і пропаганду» символіки злочинного комуністичного режиму, а мене така ситуація спонукатиме до відповідного подання заяви про скоєння групового злочину і обвинувачення  посадовців Мінюсту в Запорізькій області Нікітенка С.В., Пилипенко Д.Ю. та Ніколаєвої Г.Є.  по ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 436.1 КК України з вимогою покарати  винних осіб від 5 до 10 років  позбавлення  волі з конфіскацією майна.

Далі буде…

Станіслав Стеценко  / Mahno.info / Україна