Вороги української державності: ОЗУ з назвами «прокуратура», «суди», «поліція» і «сбу» УРСР

Вороги української державності: ОЗУ з назвами «прокуратура», «суди», «поліція» і «сбу» УРСР

Основою кожної держави є ефективна діяльність державних правоохоронних органів, які безпосередньо забезпечують суворе дотримання кожною особою суспільства свого Основного Закону – Конституції. Проте в Україні  чим вище посада «державних правоохоронців», тим вище рівень корупційної складової злочинного бізнесу, створеного на нахабному і безцеремонному порушенні Конституції України (254к/96-вр)  та всього і вся по так  званому вітчизняному «законодавству».  

Згідно статті 2 Закону України «Про правонаступництво України» (1543-12)  , Конституція (Основний  Закон) Української РСР ( 888-09 ) діяла лише до ухвалення нової Конституції України (254к/96-вр) , тобто до 28 червня 1996 року, коли Конституція України (254к/96-вр) набула чинності і найвищої юридичної сили.

Проте як свідчать багаточисленні запити громадян України і відповіді офіційних осіб, державні органи влади Самостійної Української Держави Україна згідно чинної Конституції України (254к/96-вр)   –  взагалі не створювалися і не створюються до цього часу, в результаті чого діють і по сей день органи тоталітарної системи державності УРСР-СРСР, що були створені ще по Конституції УРСР 1978 року, яка припинила свою дію 26 років тому.

Щоб не втратити владу і не допустити розвитку та становленню української національної державності,  окупаційні злочинні органи тоталітарної системи УРСР зумисно розтягнули на довгих 5 років прийняття Конституції України (254к/96-вр)  і ще задовго до моменту набуття її чинності – злочинно підмінили назву і замість Самостійної Української Держави Україна таємно утворили приватну злочинно-корупційну корпорацію «Україна» без належного створення нових органів влади від Українського Народу.

Відвертим актом саботажу задля знищення української національної державності стала  Постанова Верховної Ради УРСР від 19 лютого 1992 року «Про Державний герб України», яку ще під гербом УРСР, але вже від імені корпорації «Україна», в злочинний спосіб одноосібно підписав Іван Плющ з одночасною фальсифікацією основного державного символу – Державного Герба України.

Так  хронологією подій і документами незаперечно підтверджується, що з 1978 року і до 17.04.1992р. стаття 166 Конституції УРСР була викладена і діяла у наступній редакції: «Державний герб Української Радянської Соціалістичної Республіки являє собою зображення серпа і молота, розміщених на щиті у променях сонця і в обрамленні колосся, з написом на стрічці: внизу вінка - "Українська РСР", на правому витку - "Пролетарии всех стран, соединяйтесь!" і на лівому "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!". Над щитом між колоссям - п'ятикутна зірка.» 14.02.1992р. Верховна рада України прийняла Закон №2113-ХІІ від 14.02.1992р. «Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) України», яким внесла зміни до Конституції УРСР 1978р. та затвердила нову редакцію ст.166 Конституції УРСР 1978р. наступного змісту:

«Символами України як незалежної держави є її Державний герб, Державний прапор та Державний гімн. Державний герб України, Державний прапор України та Державний гімн України затверджуються Верховною Радою України.» Закон № 2113-ХІІ від 14.02.1992 р. не передбачав особливого способу або певної дати набрання ним чинності і набув чинності у відповідності чинної редакції ст. 97 Конституція України 1978 року.

Згідно чинної у період з 14.02.1992 р. по 17.04.1992р. редакції ст. 97 Конституція України 1978 року єдиним органом законодавчої влади України є Верховна Рада України, а Закон набуває чинності після десяти днів з моменту його опублікування, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. (Із змінами, внесеними згідно з Законами N 404-12 від 24.10.90, N 2113-12 від 14.02.92).

Закон №2113-ХІІ від 14.02.1992р. вперше офіційного опубліковано в газеті «Голос України» від 07.04.1992р. Таким чином ст.166 Конституції УРСР 1978р. у новій редакції згідно із Законом № 2113-ХІІ від 14.02.1992р. набрала чинності 17.04.1992р.

19.02.1992р.. Верховна Рада УРСР своїм незмінним складом і на бланку з Гербом УРСР України прийняла Постанову №2137-ХІІ від 19.02.1992р. «Про Державний герб України»:

Цю постанову №2137-ХІІ від 19.02.1992р. було прийнято незаконно, оскільки станом на 19.02.1992р. Верховна Рада України не мала повноважень змінювати державні символи України з огляду на те, що чинною редакцією ст.166 Конституції УРСР 1978р. вони були визначені, а відповідні зміни набрали чинності лише 17.04.1992.

Постанова №2137-ХІІ від 19.02.1992р., що до цього часу "злочинно- помилково" використовується органами державної влади УРСР, повинна бути підписана двома підписами: голови і секретаря, а оскільки підпису секретаря немає, то вона є звичайний папірець і нікчемний документ з огляду на Статтю 103. Конституції УРСР , що діяла на дату 19.02.1991 року:

" Закони Української РСР, постанови та інші акти Верховної Ради Української РСР публікуються українською і російською мовами за підписами Голови і Секретаря Президії Верховної Ради Української РСР".

Слід  зауважити, що з дати 17.04.1992 року і до 28.06.1996 року, тобто до прийняття Конституції України (254к/96-вр)  , жодного закону про герб України не приймалося. А з 28.06.1996р. –  дати набрання чинності Конституцією України  (254к/96-вр)  , перелік і визначення опису і порядку використання державних символів України встановлено лише  приписами ст. 20 Конституції України.

Згідно чинної починаючи з 28.06.1996р. редакції статті 20 Конституції України (254к/96-вр) «Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).

Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України». Станом на даний час не існує чинного закону, який відповідно до ст. 20 Конституції України прийнято не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України та яким встановлено опис державних символів України та порядок їх використання, в тому числі і Державного Герба України.

Отже, НЕМАЄ ЗАТВЕРДЖЕНОГО ДЕРЖАВНОГО ГЕРБА УКРАЇНИ - ВІДПОВІДНО НЕМАЄ ПЕЧАТОК З ДЕРЖАВНИМ ГЕРБОМ ЗГІДНО ст. 20 Конституції України І НЕ МАЄ ЖОДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ в жодного органу «державної влади» нинішньої України, в тому числі і в «Гуляйпільського районного суду» чи в «Апеляційного суду Запорізької області», що були сформовані органами влади УРСР і діяльність яких до цього часу злочинно не припинена.

Після того, як Верховна Зрада, очолювана Іваном Плющем, здійснила підміну незалежної української державності на корпорацію «Україна» –  всі інші органи державної влади були таємно розпродані чиновникам тоталітарної держави УРСР в приватну власність з первинною реєстрацією в  «ОКПО»  («Общероссійскій Классіфікатор Прєдпріятій і Організаций»), що підтверджує факт васальної залежності корпорації «Україна» від  Московщини і «русскава міра».

Таким чином, по єдиній злочинній схемі з Московщини,  в Україні відбулося таємне захоплення органів державної влади окупаційно-терористичними структурами УРСР, а в «ОКПО» та на інших сайтах показово фіксувалися результати злочинної «приватизації» і передачі державної влади в приватні руки для остаточної узурпації влади.

Саме так в неконституційний спосіб у формі підприємницьких структур, що згідно до ЄДРПОУ ведуть свою антиконституційну злочинну діяльність за КВЕД 84,23 як прибуткові громадські організації, були утворені ВСІ «районні» і колишні обласні «апеляційні» суди», які  до цього часу по підробленій «постанові №2137-ХІІ від 19.02.1992р.» КОРИСТУЮТЬСЯ ПІДРОБЛЕНИМИ ПЕЧАТКАМИ з «тризубом» і штампують свої злочинні рішення з «іменем України» .

Як незаперечно свідчать вказані вище факти та додані до цього публічні документи, при створенні так званої «національної поліції», найвищі посадові особи в Україні – Іван Плющ одноосібно сфальшував головні державні символи України, Аваков зареєстрував Міністерство внутрішніх справ в офшорах аж на Алясці, а Яценюк, очевидно побоюючись відповідальності,  передбачливо взагалі не підписав постанову «кабміну» від 16 вересня 2015 року № 730 «про утворення територіальних органів поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ УРСР».  

Саме в результаті цих системних фальсифікацій на найвищому державному рівні, «прокуратура», «суди», «поліція», «сбу» та інші публічні державні правоохоронні органи – згідно Конституції України  (254к/96-вр) та статті 4 Закону України «Про правонаступництво України» (1543-12)    –   взагалі досі не створювалися, закон про «поліцію»  –  не містить навіть посилання на того, хто її утворював,   відповідне законодавство щодо публічної діяльності «державних правоохоронних органів» – до Верховної Ради не вносилися і відповідно парламентом не приймалися, в «офіцерів поліції» у чорній есесівській формі – взагалі відсутні службові посвідчення і відповідно не має ЖОДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ, а в розбійників з назвою «сбу» УРСР також не має жодних законних підстав для «законного» насильства, тероризування чи катування людей.

Так звані «правоохоронні органи» УРСР, які в злочинний спосіб захопили і привласнили органи державної влади та узурпували державну владу –  є абсолютно незаконними, нелегітимними і неконституційними приватними бандитськими формуваннями, які злочинно використовують державний бюджет і нахабно  займаються відвертим грабунком, масовими фальсифікаціями і терором Українського Народу за його рахунок.

Читати по темі: ПРИВАТИЗАЦІЯ і ОКУПАЦІЯ органів державної влади: СУДОВА ГІЛКА. Коротка історія і наслідки

По своїй суті «державні правоохоронні» органи «влади» УРСР до цього часу діють як приватні організовані злочинні угрупування (ОЗУ), які з назвами  «прокуратура», «суди», «поліція» і «сбу»  –  займаються комерційною діяльністю на замовлення криміналітету, публічно виконують роль катів і грабіжників українського народу.

Ці ОЗУ повсякчас відкрито переходять на сторону ворогів, є зацікавленими і корисливими зрадниками національних інтересів і в своїй основній масі діють спільно в інтересах та на користь московських окупантів, катів, грабіжників і вбивць, на повне знищення українського народу, української державності і конституційного ладу в Україні.

ОЗУ з назвами «прокуратура», «суди», «поліція», «сбу» УРСР –  є Ворогами Українського Народу і  української державності, осередками національної зради, колабораціонізму, державного тероризму, грабунку  і розбою.    

Саме тому воювати з зовнішніми ворогами рашистами і очищувати Україну від п’ятої колони зрадників і колаборантів злочинної системи «правоохоронців» УРСР –  треба одночасно, щоб перемогти у цій війні.

Далі буде…

Станіслав Павлович Стеценко   Mahno.info / Україна

Остогидла нагла брехня, фейсбучна цензура і дискримінація українців за національною і мовною ознакою?

Приєднуйся до нашого публічного каналу в Telegram: https://t.me/mahno_info

Отримай більше позитиву – підпишися на наш незалежний сайт: http://mahno.info/