Генпрокурор Венедіктова: Злочинна діяльність на вершині корупції і узурпації державної влади

Генпрокурор Венедіктова: Злочинна діяльність на вершині корупції і узурпації державної влади

В попередніх публікаціях наша громадська правозахисна організація Таврійський благодійний фонд милосердя імені Нестора Махна (далі – Фонд), з посиланням на власні багаторічні громадські розслідування, судові справи і прийняті рішення та інші публічні документи, повідомляв широкому українському і міжнародному суспільству про узурпацію влади Генпрокурором Венедіктовою І.В..

Факти і документальні докази, зібрані і наведені Фондом, вказують на те, що «прокуратура України» під керівництвом Венедіктової І.В. становить єдину, жахливо корумповану злодійську систему, яка не має жодних ознак державного органу влади, а в порядку, передбаченому «законом», взагалі НЕ здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави, жодним чином не припиняє протиправні посягання і організовану злочинність, а під час війни всіляко підтримує і заохочує «п’яту» колону московських окупантів.  

Нинішня варіація Конституції України(254к/96-вр)  ось як визначає «прокуратуру»:

«Стаття 131^-1. В Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор, якого призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Президент України.

Строк повноважень Генерального прокурора становить шість років. Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.

Дострокове звільнення з посади Генерального прокурора здійснюється виключно у випадках і з підстав, визначених цією Конституцією та законом.

{Конституцію доповнено статтею 131^-1 згідно із Законом № 1401-VIII від 02.06.2016}».

Текст цієї статті не містить ЖОДНОЇ згадки чи бодай хоч одного слова, яке б могло вказати, що «прокуратура»  –  орган державної влади, встановлений  Конституцією України (254к/96-вр)  , а в тексті закону «Про прокуратуру» (1697-18)  –  також немає жодного слова про те, що «прокуратура»  є органом державної влади, а також  абсолютно відсутнє визначення правових основ, повноважень і основних завдань прокуратури та нічого не вказується про те,  хто саме і з якою метою створив  цю відверто кримінальну організацію. 

Щоб остаточно з’ясувати що ж це таке «прокуратура» і все про органи державної влади, слід повернутися до первісних джерел влади і першого розділу Конституції України (254к/96-вр)  – «ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ», правові норми якого  є нормами прямої дії, мають найвищу юридичну силу і є обов’язковими для всіх інших розділів Основного Закону  :  

«Стаття 5. Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Ніхто не може узурпувати державну владу.

Стаття 6. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.»

Зважаючи на норми статті 6 Конституції України (254к/96-вр) , переконуємось, що державна влада може здійснюватися лише трьома гілками влади – законодавчою, виконавчою та судовою. Намагаючись знайти в Основному Законі  «прокуратуру» як «орган державної влади», знаходимо частину 2 ст. 120: «Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України.», а потім лише запис: {Розділ VII "ПРОКУРАТУРА" виключено на підставі Закону № 1401-VIII від 02.06.2016}.

При уважному прочитанні усіх інших розділів нинішньої Конституції, навіть людині без спеціальних знань стає абсолютно зрозумілим і очевидним, що «прокуратура» не належить до визначених Конституцією України (254к/96-вр)  спеціально визначених гілок чи центральних органів державної влади та не входить до інших органів виконавчої влади, а правові основи і юридичний статус «прокуратури» і «прокурорів» –  обрізаною Конституцією  і «законом» взагалі не визначений.

Згідно ст. 8 Конституції України  (254к/96-вр)  , в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами  прямої дії, а звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст. 4 Цивільного  кодексу України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України, а основним актом цивільного законодавства України  є Цивільний кодекс України (435-IV) .

Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (435-IV) .

Відповідно до ст. 81 Цивільного кодексу України (435-IV) , юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Цим Кодексом (435-IV)  встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права, а Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України (435-IV) , встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, Конституції та іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. При цьому особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин юридичної особи публічного права має вчинятися у письмовій формі, встановленій законом і має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним та згідно ч. 2 ст. 207 цього Кодексу (435-IV) , підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Згідно до частини першої статті 8 Господарського кодексу України (436-15) , держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.

Як визначають вище вказані правові норми, будь-які органи державної влади мають створюватися виключно як юридичні особи публічного права, а всі без винятку державні органи, в тому числі і «Офіс Генерального ПРОКУРОРА»  –  відповідно взагалі не може мати ні статусу юридичних осіб приватного права, ні будь-якої прибуткової господарчої діяльності, ні взагалі будь-якої приватної власності на одержані доходи. 

Проте як свідчать публічні сайти, «Офіс Генерального ПРОКУРОРА» під керівництвом директора Венедіктової Ірини Валентинівни здійснює свою явно прибуткову господарчу діяльність по КВЕД 84.23 «Діяльність у сфері юстиції та правосуддя» і має свою користь та певний дохід, а наявність даних про взяття «офісу» на облік як платника податків – незаперечно підтверджує здійснення цим «офісом» підприємницької і господарської діяльності, що категорично заборонено частиною першою статті 8 Господарського кодексу України (436-15) , згідно якої  держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.

Тобто, за грубим порушенням встановленого порядку створення, за діючою організаційно-правовою формою і існуючим приватним правовим статусом, діяльність «Офісу Генерального ПРОКУРОРА» має всі характерні ознаки організованого злочинного угрупування (ОЗУ) явно неконституційного походження, де вочевидь не державна і не публічна терористична організація злочинно фінансується з державного бюджету і за своєю природою може мати лише статус юридичної особи приватного права, так як органи державної влади повинні мати виключно статус юридичних осіб публічного права, визначений окремим законом, якого до цього часу взагалі не створювалося, не подавалося і взагалі до цього часу не існує.

І хоча «офіс» Венедіктової І.В. на вітчизняних сайтах всіляко приховує свій приватний статус і скромно взагалі не вказує ні свій дійсний приватний статус, ні дійсного власника, ні його статутний капітал, в усьому цивілізованому світі давно відомо, що так званий «OFIS GENERALNOGO PROKURORA» – це шахрайське ведення бізнесу під виглядом «органу держвлади», де ключовим директором і власником цього злочинного бізнесу є IRYNA VALENTYNIVNA VENEDIKTOVA.

Таким чином, абсолютно ігноруючи ВСІ вище вказані правові норми, приватна прибуткова організація (компанія), що не має ніякого відношення до державних органів влади, під вивіскою «Офіс Генерального ПРОКУРОРА», своїми реальними діями на замовлення кримінальних ОЗУ здійснює вибіркову терористичну і каральну діяльність (обвинувачення),  що не має нічого спільного ні з функціями, ні з діяльністю, ні з загальним визначенням, ні з  розділом «правосуддя» в Конституції України (254к/96-вр) , а своїми вибірковими діями і злочинною бездіяльністю повсякчас під виглядом «органу держвлади» злочинно забезпечує безкарну організовану злочинну діяльність ОЗУ з назвами «суди», «поліція», «прокуратура»  і «сбу» УРСР, які в імперських інтересах Московії захопили і узурпували державну владу в Україні та здійснюють публічне насилля, дискримінацію, «державний» тероризм, грабіж, розбій і бандитизм, виконуючи роль ката і насильника Українського Народу.

Знаходячись на вершині цієї злочинної піраміди «державного» тероризму, Венедіктова І.В. з корисливою метою злочинно приватизувала, захопила і узурпувала державну владу та виконує ключову роль в  здійсненні  безкарного «державного» тероризму, бандитизму, розбою  і масових предикатних злочинів під час війни приватними «органами держвлади» з фальшивими назвами «суди», «поліція», «прокуратура»  і «сбу» УРСР.

Для кращого осягнення рівня корупції і розмаху організованої злочинної діяльності в Україні, пропонуємо всім українцям познайомитися з наступним відео:

Як користуватися сайтом UPIC | Всі "державні органи" зареєстровані в Американському реєстрі UPIC

Про методи, форми і абсолютну узурпацію влади та крайню необхідність її припинення під час кривавої війни – в наступних публікаціях.

Далі буде…

Станіслав Павлович Стеценко   Mahno.info / Україна

Остогидла нагла брехня, фейсбучна цензура і дискримінація українців за національною і мовною ознакою?

Приєднуйся до нашого публічного каналу в Telegram: https://t.me/mahno_info

Отримай більше позитиву – підпишися на наш незалежний сайт: http://mahno.info/