Главная > Статті, виступи > Історична розвідка
Історична розвідка13-06-2015. Разместил: Admin |
Понад тисячу років Україна перебувала в рабстві, а
її історію писали наші окупанти і жорстокі поневолювачі. Рабське тисячоліття для України
вже минуло і ми поступово звільняємося від кайданів. Але ще залишила історія, написана нашими ворогами спеціально для українців, щоб
ми забули чиї ми і звідки наше коріння,
щоб ми забули про свою волю і минулу славу
наших великих предків.
Щоб звільнитися від духовного поневолення і від багатовікової історичної брехні, українцям доведеться серйозно і скрупульозно досліджувати і відновлювати історичну правду про Україну і українців. Саме темним сторінкам нашої історії і присвячено це дослідження. Історична розвідка. Наша минувшина це суцільна таємниця покрита темним мороком. Не через те, що ми її не знаємо чи не хочемо знати. Скоріше через те, що нам не дають її знати, особливо різні "науковці”, котрі ніяк не хочуть "помітити” те, що чорним по білому написано. Отже спробуємо "прочитати” те, що саме чорним по білому написано. Всі ми знаємо повість про те, що 862 року прийшли варяги з-за моря. Найвправніший, якого звали Рюрик, заснував нову гілку Великих князів Киїівських. Він же, згідно літопису "Повість минулих літ”, є засновником міста Новгород. Саме про Новгород і буде дана "розвідка”. Офіційною датою виникнення Новгорода прийнято умовно вважати 859 рік, виходячи зі згадки міста в Ніконівському літописі. Але дані археологічних досліджень засвідчили, що міста у ІХ ст. ще не було!!! Найраніші знахідки будівель відносяться до 930 року. За Новгородським літописом місто було закладене в 1044 році Володимиром Ярославовичем. Але повернімось до літописів: "... Вигнали
(словени, кривичі і різні чухонці) варягів... Пішли вони за море до варягів...
" Зосереджую Вашу увагу не на тому, що за один рік і виганяли варягів, і знову
запрошували. А на наших племенах: словенах і кривичах. Якщо місця розселення
кривичів гострих дискусій не викликає, то по словенах є декілька варіантів. Деякі дослідники намагаються довести, що мова йде про озеро Балатон. Але Балатон знаходиться далеко за Дністром і навіть за Дунаєм. Якщо подивитись на карту Герарда Меркатора 1595 року то побачимо там Sarmatia lago (Сарматське озеро). Озеро, досить пристойного розміру, зображено на карті Себастіяна Мюнстера (1540), на карті Польщі Якова Гастальді (1562), на карті Європи Каспера Вопеля (1566) та низці інших середньовічних карт. Зафіксовано назви Сарматське озеро, Сарматське море та Сарматське болото. Звернемо свій погляд на ще одну стару оповідь "Сказание о Словене и Русе и городе Словенске”. В даному творі маємо такі слова: "...дондеже дошедше езера некоего велика, Моикса зовомаго...” Мойкса або Мойско віддалено, але все ж таки нагадує Мурсіанське, враховуючи, що західні дописувачі записували так, як їм зручно було вимовляти чужі назви. А тепер декілька слів про того, хто власне і
закликав варягів до Новгорода. Воскресенський літопис називає нам старійшину на
ім'я Гостомисл. Ось що пише літопис: "И въ то время въ Новеграде некый бе
старейшина именемъ Гостомыслъ, скончаваеть житіе, и созва владалца сущая съ
нимъ Новаграда, и рече: «советъ даю вамъ, да послете въ Прускую землю мудрыя
мужи и призовете князя отъ тамо сущих родов...” Отже, варяги прийшли в 862 році. Заснували Новгород в 859році (згідно з Ніконівським літописом), якого в ІХ ст. ще не існувало взагалі (згідно з розкопками). Пораду запросити варягів дав князь Гостомисл, котрий загинув в 844 році. І радив він піти в Прусію, яка знаходиться за "морем”. Єдиним містом, яке може бути справжнім Новгородом є сучасне білоруське
містечко Новогрудок. Чому? Та тому, що: знаходиться Новогрудок якраз
посередині землі, яку населяли Словени (Sclaveni за Йорданом); знаходився він
недалеко від "моря/озера” Мурсіанського (Mursiano, Мойско, Сарматського);
звідти до варягів Прусіі рукою подати, оскільки Прусія знаходиться на тій же
стороні Вісли, що і Словени; саме
Новогрудок був столицею Великого князівства Литовського, Руського та
Жемайтійського; саме за Новогрудок протягом декількох століть велись війни між
Литовською Руссю та Галицько-Волинською; мова цих земель була одна — руська(всі Литовські Статути написані саме нею); ну і згадаймо повідомлення про те,
як Ярослав відмовився платити данину Києву, внаслідок чого Володимир наказав
рубати просіки та ставити мости для швидкого походу на Новгород, в той час,
коли був шлях "з варягів у греки” по Дніпру та Волхову. Відстань між Києвом та
Новогрудком бл. 600 км, а між Києвом та Новгородом російським майже 1100 км. За
таких умов рубання просік та закладання мостів зайняло б чималий час,
враховуючи, що князь Володимир був старий та немічний. Вернуться назад |