Мінюст в розрізі: Законність чи червоний терор ?

Органи міністерства юстиції за своїм призначенням і по закону без сумніву мають бути зразком законності і правопорядку. Сумлінне і зразкове виконання Конституції та законів України  в першу чергу Міністерством юстиції України потрібне громадянам України вже тільки для того, щоб потім цей центральний орган  державної виконавчої влади  належно забезпечував законність і правопорядок  та  суворе додержання прав і свобод громадян  в усій державі.

Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику. Але в дійсності виконання Конституції та законів України, особливо на місцях, дуже далеке не тільки від першочергового забезпечення прав людини, а й від самого поняття «право». Здебільшого дії органів юстиції на місцях нагадують злочинне самоуправство  і  нахабний «бєспрєдєл», круто замішаний  на політичних і ідеологічних  вподобаннях місцевих чиновників мін'юсту.

При ближчому знайомстві, дуже швидко виявляється те, що місцеві чиновники мін’юсту продовжують діяти   здебільшого на основі злочинної політики  і  ідеології «русскава міра», який вже два роки відкрито веде загарбницьку кровопролитну війну проти України і українців.  І коли чиновник наслідує збоченців і садистів недавнього «савецкого» минулого таких як Дзержинський, то законність і правопорядок автоматично зникають, а натомість  з’являються  фанатичні  переслідування  поза законом, дискримінація і організована злочинна діяльність державних чиновників, що свідомо діють на підрив і дискредитацію Української держави.

Читайте також: Шахрайство від мінюсту або система для знищення громадських організацій

Керуючись статтею 11 Конституції України, яка зобов’язує державу сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, з метою недопущення повторення злочинів комуністичного режиму, будь-якої дискримінації за національною, соціальною, класовою, етнічною, расовою або іншими ознаками у майбутньому, відновлення історичної та соціальної справедливості, усунення загрози незалежності, суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України, 20 травня 2015 року набув  чинності   Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», який суворо забороняє  публічне використання та  пропаганду комуністичної символіки.

На виконання цього закону в 3-місячний строк місцеві органи самоврядування та органи державної  влади  повинні були  забезпечити демонтаж пам’ятників діячів злочинного тоталітаризму та перейменувати вулиці і назви, що містять імена злочинців, які організовували  і насаджували  кривавий «савєцкій» режим шляхом терору і геноциду в Україні. Але коли 7 вересня 2016 року я наблизився до красиво відреставрованого старовинного будинку в м. Запоріжжя по вул. Олександрівській, 5, на  фасаді біля входу  Управляння державної реєстрації  Головного територіального управління юстиції  в Запорізькій області,  я  раптом виявив  іншу назву – «вул. Дзержинського, 5», що заборонено законом.

Якщо хтось забув –  Фелікс Дзержинський був першим серед  засновників ВЧК та організаторів «червоного терору» в Радянській Росії та в захоплених Червоною армією країнах, а його прізвище в першу чергу асоціюється  з червоним терором, з  особливою жорстокістю  та садизмом  збоченого виродка, який  був  ініціатором  і організатором  масового терору та вбивства мільйонів, провокацій  та  інституту заручників в тюрмі народів  під  назвою СеРеСеР.   

Нині  комуністичний тоталітарний режим 1917-1991 років в Україні визнається злочинним і таким, що здійснював політику державного терору,  а прізвище   Дзержинського  фігурує  в списку осіб,  що підпадають під закон про декомунізацію .  Саме тому багатотонний гранітний пам’ятник   Дзержинському в Запоріжжі демонтований, а вулиця «Дзержинського»  зникла навіть  на мапі  м. Запоріжжя.

Крім того,  Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»  передбачає кримінальну відповідальність по статті 436.1 Кримінального кодексу України за виготовлення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, що карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої, а ті самі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Але як виявляється, зникнення комуністичного символу терору з прізвищем Дзержинського   на мапі м. Запоріжжя  та поява кримінальної відповідальності  за виготовлення і публічне використання символіки тоталітаризму – не бояться чиновники мін’юсту, які вважають себе понад законом.  Прізвище цього чиновника відоме – це начальник Управляння державної реєстрації  Головного територіального управління юстиції  в Запорізькій області Нікітенко С.В., який не тільки публічно злочинно використовує і пропагандує заборонену законом комуністичну символіку, а й запроваджує політику державного терору в сфері державної реєстрації.

По фактам застосування державного терору і масових групових зловживань під безпосереднім керівництвом  Нікітенка С.В., наша громадська правозахисна організація  07.10.2016 року подала відповідне звернення до начальника  обласного управління юстиції в Запорізькій області Данова А.А. з вимогою притягнути до відповідальності  і звільнити Нікітенка С.В. та його підлеглих з займаних посад. Залишається трохи почекати, щоб з’ясувати, куди будуть рухатися запорізькі чиновники мін’юсту – до законності і правопорядку чи до червоного терору.

Далі буде…

Станіслав Стеценко  / Mahno.info / Україна