10.09.2014 №52
До засобів масової інформації і широкої
громадськості в Україні та світі
Про корупцію, зрадництво, засудження і каяття
Здійснюючи за власним статутом захист Людини української нації від будь-яких форм і проявів дискримінації її прав і свобод, за багато років і тисяч судових баталій, мені повною мірою довелося відчути все те зло, що несе українцям її судова влада та інші державні правоохоронні органи .
По Конституції саме на судову гілку державної влади покладено обов'язок захищати права і свободи кожної людини і громадянина. Іншими законами визначається обов’язок захищати права людини і для міліції, прокуратури та інших державних органів. Але конституційний обов’язок, що має найвищу юридичну силу – покладений виключно на суди.
Корупція (читай – продажність) в судах в усі часи була завжди. Але саме в судах вона була завжди найвищою. Чому ? Бо саме в судах, де на служителів Феміди покладено священний обов’язок щодня вершити правосуддя, існує найбільше щоденних спокус наданою їм виключною (читай – божественною) владою багато разів на день одним розчерком, декількома словами чи одним словом, або навіть однією комою вершити Божий і людський закон, божественно вирішувати людські долі і … мати постійну можливість найлегшим способом отримувати найбільший зиск.
В усі віки з продажністю суддів боролися в усіх державах і по різному. Найбільше мабуть згадуваний і пам’ятний для всіх був спосіб, вигаданий Тамерланом, який не задумуючись рубав голови продажнім суддям, а наступних суддів саджав у суддівські крісла, що обтягувалися шкірою судді, страченого за жадібність і корисливу продажність. Таким чином, новопризначений суддя, сидячи в такому модному кріслі від Тамерлана, перш ніж взяти хабара чи винести замовне рішення, пойорзавши своїм задом на пуповині свого попередника чи почухавшись спиною об соски страченого, мав негайну і відчутну на дотик можливість згадати про загрозу втратити власну голову та вчасно схаменутись. Така жорстокість очевидно була необхідною та дієвою, бо враз зупиняла продажність і корисливість суддів.
Часи Тамерлана давно минули, а хтива і завжди корислива людська сутність, чванство під час божественного виконання обов’язків судити інших та продажність суддів – не змінилися. Більше того, за нинішніх часів найгірші прояви людських бажань серед суддів досягли свого апогею. Це й не дивно, бо ще за правління Кучми в Україні було запроваджено «таксу» у розмірі солідного хабара в десятки тисяч умовних американських одиниць тільки за призначення на посаду судді. Очевидно саме з таких поборів за призначення на «хлібні» високі посади державної влади і виникли надзвичайні статки усієї родини Кучми-Пінчуків. А суди з того часу почали різко деградувати і наповнюватися суддями, призначених не за високими стандартами і вимогами до їх професіоналізму, моральних і етичних норм та чесності, а призначених виключно за гроші. Ще більшого розтління та різкого зниження професійності зазнало суддівство, коли уряд очолив бандит Янукович, а суддям було дано на відкуп всю систему правосуддя по бандитському «бєспрєделу» з обов’язковими поборами і відкатами на самий верх. Правда трішки злякалися судді та інші державні чинуші, коли під лозунгом «Бандитам – тюрми» український народ привів до влади Ющенка. Але коли останній з легкістю забув свої обіцянки-цяцянки перед Народом і почав «руками які нічого не брали» розпаковувати валізи грошей, що були спаковані різного роду злодіями і грабіжниками для виїзду за кордон – судді з полегшенням видихнули і радісно повернулися до такого милого і корисного для них судочинства по «бєспрєделу» та до відбивання грошей, витрачених за призначення на посади, для власного збагачення і оплати відкатів . Саме тоді судова система України остаточно була перетворена в найбільш корумпований і надзвичайно дохідний бізнес з численними кримінальними угрупуваннями біля влади, де за гроші злодіїв і бандитів суди виконували будь-які замовлення, в результаті чого злочинною узурпацією влади суди і судді нещадно визискували, переслідували і грабували Український Народ.
При цьому з особливим завзяттям безкарні і недоторканні судді, що одержали свою посаду пожиттєво, постійно на замовлення Москви нещадно нищили і нищать до цього часу все Українське, а корумповані суди в трьох інстанціях здійснюють неприхований геноцид і незаконні замовні переслідування українців через створену жахливу корупційну і антиукраїнську, колоніальну судову систему, де шляхом неприхованої дискримінації за мовною, національною, майновою, партійною чи приналежністю до громадської правозахисної організації або за іншими ознаками з особливим завзяттям і садизмом відключають в українців світло, воду, тепло, позбавляють мінімальної зарплати, роботи, соціального захисту, житлових субсидій, майнових і земельних паїв, пенсій і будь-яких засобів до існування, позбавляють житла, безбожно грабують, протизаконно і безпідставно арештовують, засуджують невинних і позбавляють волі, системними і організованими переслідуваннями беруть в заложники дітей, матерів, батьків і інших родичів, цинічно дискримінують і знущаються над інвалідами і їх матерями, спільно здійснюють і приховують шахрайство, відвертий грабунок і работоргівлю, а відвертим шахрайством в суді присуджують незаконні стягнення в десятки і сотні тисяч, в результаті чого всіма цими організованими, груповими, злочинними діями і рішеннями здійснюють черговий геноцид стосовно українців та позбавляють їх взагалі прав на життя.
На останок хочу додати, що в цей надзвичайно важкий час чергової війни з Московською ордою, в нашому тилу дуже комфортно влаштувалася п’ята колона, що складається з судової, прокурорської та міліцейської системи державних правоохоронних органів, які вже дано не захищають українців та вороже ставляться до всього Українського, які призначалися за гроші бандитською владою і їх «папєрєднікамі», які сплять і бачать у своїх снах повернення промосковської зграї бандитів, щоб далі продовжувати такий милий для них грабунок народу по «бєспрєделу». При цьому зокрема судді свідомо і зумисно продовжують не виконувати свого конституційного обов’язку по захисту прав і свобод людини, а від імені України виносять завідомо неправосудні рішення у формі публічних нікчемних правочинів, порушуючи все і вся виключно з метою отримання надзвичайно високих «наколядованих» прибутків від бандитського судочинства та всіляко сприяючи поверненню і реваншу «рускава міра». Такі дії у воєнний час завжди в усі часи розцінювалися як найтяжчий злочин, а зрадників Вітчизни, що діють на боці ворогів і злочинними діями та відвертим саботажем європейського розвитку загрожують національній безпеці України – належить знищувати як ворогів.
Саме тому:
Нічого іншого не дано.
Станіслав Стеценко
Засновник і президент Фонду