Скарга на порушення Генпрокурором Луценком Ю.В. норм КПК України
27.02.2018 № 10 Голові і як слідчому судді
Печерського районного суду м. Києва
Козлову Роману Анатолійовичу особисто !
01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 42А
СКАРЖНИК: ТАВРІЙСЬКИЙ БЛАГОДІЙНИЙ
ФОНД МИЛОСЕРДЯ ім. НЕСТОРА МАХНА
70200, Україна, м. Гуляй-Поле,
вул. Соборна, 64/15, тел.. (06145) 4-26-32
e-mail: mahnofond@gmail.com
скарга в порядку ст. 303 КПК України
Виконуючи правозахисні функції і статутні завдання Таврійського благодійного фонду милосердя імені Нестора Махна (далі – Фонду) по захисту Людини української нації від будь-яких форм і проявів дискримінації її прав і свобод, 21 лютого 2018 року до Генеральної прокуратури України на ім’я Генерального прокурора України Луценка Ю. В. мною, засновником і президентом Фонду була направлена відповідна заява № 7 від 21 лютого 2018 року (далі – Заява) про вчинення злочину головою апеляційного суду міста Києва Головачовим Я.В. , який узурпувавши державну владу і явно зловживаючи своїм високим службовим становищем і державною владою, вступивши в очевидну змову з невстановленими посадовцями ПАТ «Укрпошта», позбавив судового захисту і здійснив правопорушення, що кваліфікуються відповідно ч. 3 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне використання службовими особами влади та службового становища всупереч інтересам служби, якщо вони вчинені працівником правоохоронного органу, спричинили тяжкі наслідки та заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб) та ч. 2 ст. 382 КК України (умисне невиконання службовою особою судового рішення, що набрало законної сили, або перешкоджання його виконанню), а також свідомо став співучасником іншого особливо тяжкого групового злочину ряду високих посадовців (24 особи), дії і злочинна бездіяльність яких кваліфікується ч. 2 ст. 366 (службові підроблення, тобто службові підроблення з внесенням службовими особами до офіційних документів завідомо неправдивої і забороненої законом інформації, а також складання і видача завідомо неправдивих документів), ст. 375 (постановлення суддею завідомо неправосудного рішення, ухвали або постанови, тобто дії, вчинені з корисливих мотивів чи інших особистих інтересах з постановленням суддею завідомо неправосудного вироку, ухвали або постанови) та ч. 2 ст. 436.1 КК України (пропаганда злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, тобто виготовлення, поширення, а також публічне використання і пропаганда забороненої символіки комуністичного тоталітарного режиму організованою групою осіб, що є представниками державної влади, вчинені організованою групою).
Вказана Заява була направлена засобами поштового зв’язку 21 лютого 2018 року та вручена отримувачу 26 лютого 2018 року, що підтверджується документом щодо отримання адресатом поштового відправлення.
У Заяві керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 214 та 216 КПК України, на підставі ч. 3 ст.364, ч. 2 ст. 366, ст. 375, ч. 2 ст. 382 та ч. 2 ст. 436.1 Кримінального кодексу України, була поставлена вимога прийняти та зареєструвати заяву не пізніше 24 годин після її отримання, внести зазначені у ній відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Крім цього, була поставлена вимога розпочати досудове розслідування у формі попереднього слідства з підстав вчинення кримінальних правопорушень, які мають усі ознаки злочинів, передбачених ч. 3 ст.364, ч. 2 ст. 366, ст. 375, ч. 2 ст. 382 та ч. 2 ст. 436.1 КК України і повідомити заявника у встановленому законом порядку про відкриття кримінального провадження та закінчення досудового розслідування вище вказаного злочину.
Проте, станом на сьогоднішній день жодна з вимог задоволена не була, належного внесення на протязі 24 годин до ЄРДР і ніяких повідомлень про результати розгляду нашої Заяви не надано, втім, як не надано наручно будь-яких інших документів, які б містили інформацію про номер, присвоєний кримінальному провадженню, розпочатому за викладеними у Заяві фактами.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора,яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язанийвчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
З положення ст.303 КПК України випливає, що особа має право оскаржити саме бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР. Тобто, КПК України не передбачено право оскаржувати «рішення» про невнесення даних до ЄРДР. Отже, законодавець не передбачував те, що слідчий, прокурор може прийняти рішення про відмову у реєстрації заяви в ЄРДР, оскільки така відмова прямо заборонена ст. 214 КПК України.
Таким чином, очевидним є факт порушення Генеральним прокурором України Луценком Ю.В. норм КПК України.
Враховуючи викладене вище та, керуючись ст.ст. 55, 214, 215, 216, 303, 304, 306, 307 КПК України, вимагаю:
Додатки:
1) Заява Фонду № 7 від 21.02.2018 про вчинення злочину Головачовим Я.В. – на 8 арк. ;
2) Злочинно не прийнята і не розглянута апеляційна скарга Фонду № 20 від 13.10.2017 з відповідним додатком, що була надіслана Головачову Я.В. – на 82 арк.;
3) Лист з Генпрокуратури № 17/7-31559-17 від 21.11.2017 за підписом О.Родіка – на 1 арк.;
4) Рішення ГУ ДФС № 1708074600015 від 17.07.2017 про виключення з держреєстру – на 1 арк.;
5) Ухвала судді Печерського райсуду Батрин О.В. від 05 грудня 2017 року – на 1 арк.;
6) Лист з Генпрокуратури № 17/7-31559-17 від 16.02.2018 за підписом А.Бакаєвої – на 1 арк.;
7) Лист від ПАТ «Укрпошта» від 27.11.17 № 02-4-336 за підписом Л.О.Шапошнікової – на 1 арк.;
8) Завірена копія службового повідомлення з Києва № 0000000007 від 27.11.17 року – на 1 арк.;
9) Диск DVD-R з відео, що підтверджує скоєння злочину з метою довідатись вміст вкладеного з наступним злочинним поверненням для позбавлення судового захисту;
10) Копія документу щодо отримання адресатом поштового відправлення – на 1 арк.;
11) Заява про надсилання смс-повістки – на 1 арк..
Всього додатку: на 98 арк. + 1 диск.
Засновник і президент Фонду С.П.Стеценко