СКАРГА в порядку статті 303 КПК України щодо злочинної бездіяльності Генпрокурора Рябошапки Р.Г. і здійснення геноциду

СКАРГА в порядку статті 303 КПК України щодо злочинної бездіяльності Генпрокурора Рябошапки Р.Г.  і  здійснення геноциду

08.10.2019           №  18                Голові і як слідчому судді

                                                                   Печерського районного суду м. Києва

                                                         Козлову Роману Анатолійовичу

                                                        Печерського районного суду м. Києва

                                                        01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 42А

                           СКАРЖНИК:  Стеценко Станіслав Павлович, засновник

                                                 і президент ТАВРІЙСЬКОГО БЛАГОДІЙНОГО

                                                 ФОНДУ МИЛОСЕРДЯ ім. НЕСТОРА МАХНА

                                                       70200, Україна, м. Гуляй-Поле,

                                                       вул. Соборна, 64/15, e-mail: mahnofond@gmail.com

скарга

в порядку ст. 303 КПК України

Виконуючи   правозахисні функції і статутні завдання Таврійського благодійного фонду милосердя імені Нестора Махна (далі – Фонду) по захисту Людини української нації від будь-яких форм і проявів дискримінації її прав і свобод, 25 вересня 2019 року до Генеральної прокуратури України на ім’я Генерального прокурора України Рябошапки Р.Г., мною, засновником і президентом Фонду був направлений відповідний інформаційний запит-претензія від 23 вересня 2019 року № 16 (далі – Звернення), в якому повідомлялося про вчинення злочину посадовою особою Генпрокуратури  Рамазановим І.Е. і ставилися вимоги до Генерального прокурора України Рябошапки Р.Г.:

 -  Особисто негайно прийняти та невідкладно зареєструвати на протязі 24 годин підтверджену документально інформацію щодо вчинення злочину Ільясом Енверовичем Рамазановим,що передбачає відповідальність згідно ч. 3 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 442 Кримінального Кодексу України, занести ці дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань і видати потерпілим пам’ятку про процесуальні права і обов’язки;

 -   повідомити хто перешкодив належному розгляду Генпрокурором Рябошапкою Р.Г. попередньої заяви Фонду від 01.09.2019 року № 14 про скоєння злочину прокурорами та іншими високопоставленими чиновниками категорії «А»  ;

 -    попередню не розглянуту належно заяву Фонду від 01.09.2019 № 14 – розглянути Генпрокурором особисто і внести дані в ЄРДР, а Фонду негайно повідомити про результати розгляду та про  вжиті  заходи реагування на корупційні дії.

           Вказане Звернення було направлене засобами поштового зв’язку 25 вересня 2019 року та вручене уповноваженому представнику Генпрокуратури за  довіреністю   30 вересня 2019 року, що підтверджується документом щодо отримання адресатом поштового відправлення (дивитись додаток).

У Зверненні, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 214 та 216 КПК України, на підставі відверто злочинної бездіяльності Генпрокуратури, була поставлена вимога прийняти та зареєструвати заяву не пізніше 24 годин після її отримання, внести зазначені у ній відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також забезпечити за визначеною законом підслідністю досудове розслідування і повідомити заявника у встановленому законом порядку про відкриття кримінального провадження та закінчення досудового розслідування вище вказаного злочину Рамазанова.

Проте, станом на сьогоднішній день жодна з вимог задоволена не була, належного внесення на протязі 24 годин до ЄРДР і ніяких повідомлень про результати розгляду мого Звернення  від 23 вересня 2019 року № 16 щодо особливо тяжкого злочину Рамазанова І.Е., що злочинно приховує відсутність належного розгляду Рябошапкою Р.Г. попередньої заяви Фонду від 01.09.2019 року № 14 про скоєння групового злочину прокурорами Романовим В.П., В.Шустовим, І.Бутенко, О.Курбет, В.Дарудою, спільно з начальником мелітопольського відділення ДБР П.Орешиним, іншими високопоставленими чиновниками категорії «А»: Кривенко О.О., О.Формагей;  Ангеловою О.П. та Гуловою З.Н., організована діяльність яких підпадає під відповідальність по ч. 3 ст. 189 (вимагання), ч. 4 ст. 190 (шахрайство), ч. 5 ст. 191 (привласнення чужого майна), ч. 2 ст. 364 (зловживання владою і службовим становищем), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення), в результаті чого Рамазановим І.Е. та Рябошапкою Р.Г. злочинною бездіяльністю свідомо здійснюється геноцид на державному рівні з порушенням ч. 1 ст. 442 КК України – відповіді не надано, втім, як не надано будь-яких інших документів, які б містили інформацію про номер, присвоєний кримінальному провадженню, розпочатому за повідомленими  мною фактами і наданими документальними доказами.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти  та  зареєструвати таку заяву  чи  повідомлення. Відмова  у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

З положення ст.303 КПК України випливає, що особа має право оскаржити саме бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР. Тобто, КПК України не передбачено право оскаржувати «рішення» про невнесення даних до ЄРДР. Отже, законодавець не передбачував і те, що слідчий, прокурор може прийняти рішення про відмову у реєстрації заяви в ЄРДР, оскільки така відмова прямо заборонена ст.214 КПК України.

Таким чином, очевидним є факт порушення Генеральним прокурором України Рябошапкою Р.Г. норм КПК України, в результаті чого спільною організованою злочинною бездіяльністю Генпрокуратури приховується тарифний геноцид соціально незахищених громадян (пенсіонерів та малозабезпечених з мінімальними доходами).

Враховуючи викладене вище та, керуючись ст.ст. 55, 214, 215, 216, 303, 304, 306, 307 КПК України,

ПРОШУ:

1. У зв’язку з особливою актуальністю продовження протизаконних і відверто корупційних діянь Генпрокуратури під керівництвом Рябошапки Р.Г. та призначених і звільнених ним без притягнення до відповідальності прокурорів, широким розголосом в Україні та світі, особливою публічністю і важливістю даної справи та дуже високим статусом співучасників особливо тяжкого групового злочину – здійснити розгляд даної справи особисто головою суду.
2. Відкрити  провадження за цією скаргою і негайно повідомити про відкриття, надавши мені відповідну ухвалу.
3. Визнати протиправною і протизаконною бездіяльність Генерального прокурора України Рябошапки Р.Г. щодо невнесення ним до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, вказаних у моїх зверненнях від 23 вересня 2019 року № 16 щодо скоєного злочину Рамазановим І.Е.  , а також  не розглянутої належно Генпрокурором Рябошапкою Р.Г. попередньої заяви Фонду від 01.09.2019 року № 14 про скоєння групового злочину прокурорами Романовим В.П., В.Шустовим, І.Бутенко, О.Курбет, В.Дарудою, іншими високопоставленими чиновниками категорії «А» – П.Орешиним, Кривенко О.О., О.Формагей,  Ангеловою О.П. та Гуловою З.Н.. 
4. Зобов’язати Генерального прокурора України Рябошапку Р.Г. внести належно і повно до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені в моєму Зверненні від 23 вересня 2019 року № 16 щодо Рамазанова І.Е.  та розпочати досудове розслідування за фактом здійснення організованої злочинної діяльності і бездіяльності посадовими особами Генпрокуратури з вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 442 КК України  з належним направленням за підслідністю слідчим НАБУ.

Додаток з завіреними копіями:

 1)   Заява Рябошапці Р.Г. від 01.09.2019 № 14 про організовані злочинні дії органів прокуратури, поліції, ДБР, НКРЕКП та постачальників електроенергії – на 38 арк.;

 2)   Інформаційний запит-претензія Рябошапці Р.Г. від 23.09.2019 № 16 – на 4 арк.;

 3)   Підтвердження вручення 30.09.2019р. Рябошапці Р.Г. інформаційного запиту-претензії Фонду від 23.09.2019 № 16  на сайті Укрпошти – на 1 арк..

Засновник і президент Фонду                                                      С.П.Стеценко