Главная > Заяви, звернення > З А Я В А на проведення державної антикорупційної і антидискримінаційної експертизи
З А Я В А на проведення державної антикорупційної і антидискримінаційної експертизи28-08-2014. Разместил: Admin |
|
27.08.2014 № 48 Міністру юстиції України Петренко Павлу Дмитровичу особисто ! пров. Рильський, 10, м. Київ, Україна, 01025 електронна адреса: hotline@minjust.gov.ua
З А Я В А на проведення державної антикорупційної і антидискримінаційної експертизи
Виконуючисвої правозахисні функції і статутні завдання по захисту Людини української нації від будь-яких форм і проявів дискримінації її прав і свобод, Таврійський благодійний фонд милосердя імені Нестора Махна (далі – Фонд) по фактам жахливої корупції і застосування судами України забороненої чинним законодавством дискримінації, у зв’язку з одержанням 16.08.2014 року відвертої відписки Мінюсту № 9147-0-26-14 від 04.08.2014 року за підписом заступника міністра Руслана Рябошапки, якою відмовлено в належному розгляді Міністерством юстиції України заяви Фонду № 44 від 21.06.2014 року та здійснено злочинну відмову у проведенні державної антикорупційної і антидискримінаційної експертизи, масових злочинних зловживань і незаконних обмежень щодо Фонду та його членів, змушений повторно (!) звертатися до Вас особисто і повідомити наступне: 1. Фонд, (ідентифікаційний код 20525041) – є незалежною громадською правозахисною організацією у формі благодійного фонду, що здійснює захист порушених прав і інтересів Людини української нації від будь-яких форм і проявів дискримінації її прав і свобод, створений у повній відповідності до чинного законодавства України і належно зареєстрований Управлінням юстиції Запорізької області 29 грудня 1995 року з наданням свідоцтва № 013 і відповідно до своїх статутних повноважень «захищає порушені законні права і інтереси громадян та юридичних осіб, одержує від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ і організацій необхідну інформацію». Фонд створений у повній відповідності до ст. 36 Конституції та ст.ст. 1, 6, 9, 10, 11, 13, 14 Європейської конвенції з прав людини «для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів» і згідно до ст. 21 Закону України «Про громадські об’єднання» та своїх статутних повноважень має повне і законне право на здійснення захисту порушених конституційних прав своїх членів та інших громадян без жодних обмежень (дивитись додаток). При цьому, дотримання та виконання міжнародних договорів України, здійснюється згідно до ст.ст. 15, 16 Закону України «Про міжнародні договори України», де вказано, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права, а органи державної влади, до відання яких віднесені питання, що регулюються міжнародними договорами України, забезпечують дотримання і виконання зобов'язань, взятих за міжнародними договорами України, стежать за здійсненням прав, які випливають з таких договорів. В ч. 1 ст. 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні з 11 вересня 1997 p.. Так само частиною національного законодавства України є: -Конвенція про свободу асоціації і захист права на організацію;-Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією; -Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією (ЕТS 173); -Конвенція ООН проти корупції; -Конвенція про відмивання, пошук та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом; -Конвенція про права інвалідів; -Конвенція про
відмивання, пошук та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом;
-довгий ряд
інших міжнародних угод, підписаних і ратифікованих Україною.
Але як незаперечно свідчать факти по багатьом судовим справам, де стороною є Фонд та його члени, навіть після другого народного повстання на Майдані Незалежності проти «бєспрєдєла» жахливо корумпованих державних органів України, до цього часу судами України абсолютно ігноруються і систематично порушуються усі вище вказані міжнародні угоди, а чинне вітчизняне і міжнародне законодавство злочинно не виконується і цинічно попирається. 2. Відповідно до ст.ст. 5, 27, 31 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов’язки та є рівними перед законом і судом і не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного, національного та соціального походження, майнового чи іншого стану, місця проживання, майнового чи соціального становища, за мовними або іншими ознаками, а сторони мають право заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояснення, доводи і заперечення та висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи. При цьому розгляд і вирішення справ згідно до ст.ст. 3, 10, 11 ЦПК України здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і доведення перед судом їх переконливості, з суворим дотриманням принципу верховенства права, законності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин справи неупередженим і справедливим судом. Але вже ні для кого в Україні та в усьому світі не є таємницею, що за час правління злочинної окупаційної влади Януковича та їхніх «папєрєдніков» було створено жахливу корупційну систему в державних органах влади, де державна влада і закони використовувалися виключно з метою тотального грабунку України і її громадян. В цих умовах особливі повноваження для тотальної корупції було злочинно створено не тільки для самого Януковича, а й для судової гілки державної влади, яка всіляко підтримувала узурпацію влади і бандитську колоніальну диктатуру. Для цього на протязі усього часу правління Януковича і його банди, під безпосереднім керівництвом та безпосередньою участю регіоналів Портнова, Лавриновича, Лукаш, Колесніченко, Олійника та інших, в Конституцію та до законів України постійно вносилися організовані і системні зміни, якими дискримінаційно і корупційно державними органами і посадовими особами, всупереч Конституції та ратифікованих міжнародних угод всіляко звужувалися і обмежувалися усі права і свободи в Україні, а будь-які можливості для тотального позбавлення судового захисту і взагалі для доступу до правосуддя – постійно розширювалися і вдосконалювалися. Більше того, внесенням системних змін до процесуальних та інших законів, бандитською окупаційною владою було створено: -безпрецедентну систему корупції в судовій гілці влади, де встановлено «таксу» в десятки тисяч доларів тільки за призначення суддею; -де за приховування масових злочинних зловживань в судах, за порушення суддівської присяги і за винесення замовлених та завідомо неправосудних рішень так само було організовано злочинну систему для відкатів і хабарництва ; -де на кожній судовій справі було організовано жахливий «судовий процес» здирництва, вимагання і відвертого грабіжництва через суди; -де за кожну дію і рішення осатанілі у своїй сваволі і безкарності судді за прикладом бандитської окупаційної влади вже не приховуючись «бандюкували» і продовжують «бандюкувати», цинічно використовуючи створену бандитською окупаційною владою систему злочинного судочинства, державну владу і власну повну безкарність для подальшого винесення замовлених неправосудних рішень виключно у власних та інших корисливих інтересах; -де на кожній судовій інстанції встановлено відповідну «таксу» за замовлені чи бодай найменш позитивні рішення суду; -де за системними змінами конституційного ладу бандою Януковича суди остаточно перетворені в каральний державний орган, де за участю міліціїі прокуратури та криміналітету здійснюються спільні спеціальні розробки жорстокого покарання і знищення інакомислячих українців, що не підкоряються їх кримінальному способу життя, з показовими незаконними засудженнями по сфальшованим адміністративним і кримінальним справам та з присудженнями величезних сум стягнень за «кредити», які отримали інші кримінальні особи від злочинної влади або за вигадані чи сфальшовані «правопорушення»; -де з тих, хто посміє противитись і намагається оскаржувати завідомо неправосудні рішення та добивається правосуддя – суди у трьох інстанціях з особливим цинізмом організовано і дружно дискримінують, знущаються, переслідують і відверто мордують абсолютно незаконними «судовими процесами». Загальновідомим апофеозом цієї організованої злочинної діяльності бандитської Партії Регіонів та їхніх комуняцьких посіпак, що породили банду Януковича, стали диктаторські закони від 16 січня 2014 року, якими окупаційна злочинна влада грабіжників на чолі з Януковичем хотіли перетворити Україну і Український Народ на рабів. Особливу роль для цього знову ж таки була відведена жахливо корумпованим судам, що в результаті корисливого «самоврядування» перетворилися у найбільшого і найцинічнішого порушника конституційних та усіх інших прав і свобод людини і громадянина в Україні. 3. Диктаторські закони від 16 січня 2014 року хоча в результаті масових протестів і скасовані в своїй основній масі, але до цього часу продовжують діяти багато інших законів, постанов і підзаконних актів бандитської влади Януковича, а призначені на посади в результаті тотальної корупції судді, прокурори та інші чиновники державних правоохоронних органів – продовжують організовано і узгоджено діяти як державна мафія по створеним в законодавстві корупційним схемам і дискримінаційним законам виключно у власних та інших корисливих інтересах, цинічно ігноруючи міжнародні угоди України та попираючи усі права і свободи. Найбільш яскраво це видно по діяльності судової гілки влади, де саме в процесуальні закони за час діяльності злочинної окупаційної влади Януковича та їхніх спільників та «папєрєдніков» було внесено системні схеми і корупційні підстави та можливості для застосування судами України безпрецедентного і всеохоплюючого грабіжництва і дискримінації Українського Народу, для тотального позбавлення судового захисту і для повного позбавлення доступу до правосуддя та абсолютного знищення правосуддя як такого. Так при зверненнях до судів за судовим захистом своїх членів, Фонд щоразу повідомляє судам, що згідно до ст. ст. 28, 29, 38 ЦПК України діє на підставі ст.ст. 45, 46 ЦПК України та у відповідності до ст.ст. 1, 3, 5, 6, 8. 9, 19. 21-24, 36, 40, 41, 46, 48, 55, 57, 59, 64, 68, 129 Конституції України; ст.ст. 15, 16 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.ст. 1, 6, 11, 13, 14 Європейської конвенції з прав людини, пунктів 6-1, 7ст. 5 Закону України «Про судовий збір»,пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.11, 2.1, 2.2, 2.4, 3.3, 4.4 Статуту Фонду, ч. 5 ст. 3, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6 та ст. 21 Закону України «Про громадські об’єднання», а також про те, що Фонд відповідно до чинного вітчизняного та міжнародного законодавства має повне і законне право представляти своїх членів в суді і інших установах чи організаціях та здійснювати захист порушених конституційних та інших прав і свобод своїх членіві інших громадян без жодних обмежень. Але вже з моменту подання судового позову суди першої інстанції для залишення позовної заяви без руху і повернення позову взагалі без розгляду, найбільш широко застосовують усі можливі і вигадані підстави, визначені в ст. 121 ЦПК України. Для цього по шаблону виносяться ухвали про те, що заяву начебто подано недієздатною особою, або про те, що не сплачено судовий збір. Зокрема масові злочинні зловживання і винесення на замовлення завідомо неправосудних рішень особливо яскраво відобразилося і незаперечно підтверджується матеріалами у справах: ─ № 315/403/13-ц за позовом іноземця Ушверідзе про стягнення на замовлення з невинного Буряка В.В. 226 тисяч 982,68 грн. по ДТП скоєному іншими особами; ─ № 315/581/13-ц запозовом Фонду в інтересах Буряк Н.І. про визнання її прав на ½ частку майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя; ─ № 826/13202/13-а за позовом Фонду до судів в трьох інстанціях в інтересах подружжя Буряків, по якому Київський апеляційний адміністративний суд не видає рішення; ─ № 315/601/13-ц за позовом Фонду до нотаріуса Горової та обласного управління юстиції в Запорізькій області; ─ в кримінальному провадженні № 360228 – пр по незаконному переслідуванню і злочинному засудженню керівників Фонду Стеценка С.П і Стеценко Н.О. по ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України за «зловживання владою» за 7 грн. неотриманого доходу під час участі у Всеукраїнському референдумі 2000 року; ─ № 2-а-383-1/09 за позовом Фонду до голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Мартиненка О.В., де рішення взагалі не видається понад 3 (!) роки; ─ № 2-319/2011 за позовом Фонду в інтересах незаконно звільненої з роботи матері з малолітньою дитиною Кульбашної М.В.; ─ № 826/5516/13-а, за позовом Фонду № 7 від 19.01.2010 року, щодо позбавлення пенсії за 4,5 років, усіх прав і соціального захисту та прав на життя голови комісії по захисту людських прав і свобод Фонду Стеценко Н.О., ─ № 2-а-2/2011 за позовом Фонду до голови держадміністрації Дудки О.І. щодо незаконного персонального переслідування з позбавленням прав на працю, на життя та усіх інших усіх прав інваліда Стеценко В.С.; ─ № 2-а-9/2008 за позовом Фонду щодо захисту і відновлення конституційних прав Стеценко Є.С. від незаконних дій органів міліції та державної виконавчої служби, де голова Токмацького райсуду Ушатий І.Г. відмовився направляти апеляцію за призначенням; ─ № 0824/2854/12(2а-65/12) (872/1873/ 13) за позовом Фонду до державних правоохоронних органів по фактам работоргівлі і наступним незаконним переслідуванням, арештами і багаторазовими засудженнями члена Фонду Стеценка Є.С. по багатьом сфальшованим адміністративним справам; ─ № 328/3616/13-ц (2/328/802/13), № 22ц-/778/658/14 та зумисно виокремлене апеляційне провадження № 22ц-778/664/14 (22ц-778/6333/13) за замовленим позовом КБ «Приватбанк» до члена Фонду Стеценка Є.С. про стягнення з нього «заборгованості» в сумі 25 тисяч 778,38 гривень по кредиту, який отримала злочинна група работоргівців Степаненко-Горшкова під «кришуванням» начальника міліції, де судді в трьох інстанціях проявляли особливу власну зацікавленість у результатах цих замовних, грабіжницьких і злочинних процесах. Особливу зацікавленість у незаконних переслідуваннях корумпованими судами і особисто зацікавленими суддями, незаперечно підтверджуються їхніми абсолютно протиправними і незаконними діями і рішеннями, що винесені з особливо цинічними і грубими порушеннями процесуального і матеріального права. Судді без сумніву знають, що відповідно до ст. 40 Конституції України кожен має право на ОСОБИСТЕ звернення до посадових осіб державної влади, які зобов’язані належно розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк, що ці конституційні права і гарантії відповідно до ст. 64 Конституції не можуть бути обмежені навіть у військовий або надзвичайний час, а також знають що згідно ч. 2 і ч. 4 ст. 135 ЦПК України, заява про забезпечення доказів розглядається протягом 5 (п’яти !) днів після її надходження, а питання про забезпечення доказів вирішується відповідною письмовою ухвалою. Наприклад, ще 11 листопада 2013 року Фонд своїм № 129 від 11.11.2013 року звернувся до судді Токмацького райсуду Ушатого І.Г. з відповідною заявою про забезпечення доказів. Але суддя Ушатий І.Г. дискримінаційно і явно в корисливих інтересах злочинної групи работоргівців Горшкова-Степаненко та зацікавленого банку, 11 листопада і 26 листопада 2013 року протизаконно відмовився під час судових засідань належною письмовою ухвалою щось вирішувати щодо забезпечення доказів. А щоб якось приховати свою явну зацікавленість та власні зловживання, Ушатий І.Г. злочинно здійснив розгляд даної заяви взагалі поза процесуальним законом і виніс таємно своє рішення (ухвалу від 26.11.2013 року про відмову у забезпеченні доказів),грубо порушуючи гласність і відкритість судового розгляду та примушуючи Фонд нікчемним правочином абсолютно протизаконно сплачувати судові витрати. Невже суддя Ушатий не знає, що згідно до ст.ст. 6, 27, 31, 45, 46 та ч. 3 ст. 158 ЦПК України, у цивільному процесі сторонимають рівні права, розгляд справ у всіх судах проводиться усно і відкрито, закритий розгляд допускається лише у разі розголошення державної таємниці і виключно за клопотанням осіб-учасників, про розгляд справи в закритому судовому засіданні суд зобов'язаний постановити мотивовану ухвалу в нарадчій кімнаті, яка оголошується негайно, рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд проводився у закритому судовому засіданні, що при розгляді справ у закритому судовому засіданні мають право бути присутні особи, які беруть участь у справі, а особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити витяги, знімати копії з документів, приєднаних до справи, одержувати копії рішень і ухвал негайно після їх винесення, брати участь у судових засіданнях, де вирішуються питання щодо їхніх прав ??? Але знати елементарно права сторін і власні службові обов’язки Ушатий І.Г. просто зобов’язаний і чому тоді так цинічно порушує все і вся ??? Невже суддя Ушатий, Ярош та багато їхніх колег в першій, другій та третій судових інстанціях, які багаторазово вели справи за позовами Фонду в інтересах своїх членів, не знають, що Фонд згідно пунктів6-1, 7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» взагалі звільнений від сплати судових витрат ??? Але якщо допустити що вони дійсно не знають про це, то прочитавши кожний позов чи зустрічний позов Фонду, кожну заяву Фонду про забезпечення доказів та апеляційні і касаційні скарги Фонду до кінця, в кінці кожного звернення Фонду судді могли довідатись про ці правові норми. Можливо суддя Ушатий, Ярош та багато їхніх колег в першій, другій та третій судових інстанціях, не знають і про норми статей 1, 6, 11, 13, 14, 17 Європейської конвенції з прав людини, якими забороняються будь-які обмеження прав і свобод громадських організацій таких як Фонд ??? Але норми міжнародного права, що є складовою частиною чинного національного законодавства кожен суддя зобов’язаний знати і про це Фонд повідомляв суддям та головам судів, багаторазово звертаючись до них персонально по кожній справі. Можливо судді Ушатий, Ярош та багато їхніх колег в першій, другій та третій судових інстанціях не знають про кримінальну відповідальність за зловживання владою і службовим становищем та за винесення завідомо неправосудних рішень, що передбачена ч. 3 ст. 364 та ч. 2 ст. 375 КК України??? Проте в своїх скаргах Фонд нагадував і про це можна довідатись, тільки уважно прочитавши апеляційніі касаційні скарги, де ставились вимоги притягнення до відповідальності. Можливо судді Ушатий, Ярош та багато їхніх колег в першій, другій та третій судових інстанціях не знають ст.ст. 2, 5, 6, 7, 9, 13, 47, 54, 55 Закону України«Про судоустрій і статус суддів» та забули суддівську присягу ??? Але елементарно прочитавши звернення і скарги Фонду, вивчивши свої службові обов’язки і ст.ст. 3, 5, 6, 8, 9, 19, 21-24, 36, 40, 46, 47, 48, 55, 64, 68, 129 Конституції України, що мають найвищу юридичну силу, кожен суддя і тим паче голова суду зобов’язаний знати свої службові обов’язки, пам’ятати дану присягу і забезпечувати громадянам України судовий захист та їхні непорушні права і свободи, а особливо ті що забезпечуються на основі міжнародних угод України. Тоді можливо судді Ушатий, Ярош та багато їхніх колег в першій, другій та третій судових інстанціях мають вади зору чи можливо вкрай не уважні, не вміють читати чи взагалі не знають чи не розуміють чинного законодавства та не усвідомлюють своїх службових обов’язків і вчинків згідно даної присяги ??? Але тоді вони закономірно за станом здоров'я чи до професійних вимог не могли бути взагалі призначеними на посаду судді і не могли бпрофесійно здійснювати судочинство та підписувати від імені України нікчемні і завідомо неправосудні рішення, що спрямовані на грубе порушення чинного законодавства, на свідоме порушення міжнародних угод України та на масові злочинні порушення законних прав і свобод людини. А тому при відсутності інформації щодо профпридатності суддів та голів судів, в усіх документально підтверджених випадках по даним справам є тільки один-єдиний логічний висновок щодо причин винесення суддями завідомо неправосудних ухвал і рішень – тільки матеріально зацікавлені і абсолютно корумповані судді Ушатий, Ярош та їхні колеги в першій, другій та третій судовій інстанціях могли піти на такі відверті і грубі порушення, зловживання і порушення суддівської присяги та своїх службових обов’язків, в результаті чого правосуддя здійснюється ними не по закону, а виключно по корисливому замовленню !!! Абсолютно логічно і закономірно, що всі вище згадані та детально перелічені у відповідних апеляційних і касаційних скаргах протиправні і абсолютно протизаконні дії суддів по згаданих вище справах можливо розцінити тільки як організовану, групову злочинну діяльність зі свідомими зловживаннями службовим становищем та державною владою та з застосуванням систематичної дискримінації до Фонду, що грубо порушує ст..ст. 13, 14, 15, 16, 19Закону України «Про міжнародні договори України», статті 2, 3, 4, 5, 6, 13, 14, 17-1, 18, 20 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»; статті 1, 2, 3, 4, 8, 9, 11 Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією; статей 1, 2, 3, 11, 12, 13, 15, 18, 19, 20, 21, 22, 23 Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ЕТS 173); статті 1, 2, 3, 5, 6, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 19, 20, 23, 26, 30, 32, 33, 35 Конвенції ООН проти корупції; статті 1, 2, 3, 5, 6, 11, 12, 13, 14 Конвенції про відмивання, пошук та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, статті 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8 Закону України «Про засади запобігання і протидії дискримінації в Україні»; ст.ст. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 21, 22 Закону України «Про громадські об’єднання»; ст.ст.2, 5, 6,7, 9, 13, 47, 54, 55 Закону України«Про судоустрій і статус суддів», так як нікчемні рішення та ухвали містять дискримінаційне, протиправне і абсолютно протизаконне очевидне вимагання сплачувати держмито всупереч пунктів 6-1 та 7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», створюють злочинну підставу для позбавлення Фонду встановлених законом пільг та абсолютно УСІХ прав, а Фонд і його членів – позбавляють справедливого і відкритого розгляду упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, позбавляють забезпечення найважливіших доказів судом та взагалі судового захисту при грубому порушенні процесуального і матеріального права, в результаті чого здійснюється грубе порушення ст.ст.. 1, 3, 6, 11, 13, 14, 17 Європейської конвенції з прав людини. 4. Фонд має величезну доказову базу по вище вказаних та довгому ряду інших судових справ, коли саме виключно на вигаданих підставах і всупереч чинному законодавству та дійсним фактам суди систематично виносили завідомо неправосудні і дискримінаційні ухвали і рішення, якими Фонд і його члени позбавлялися дієздатності і правоздатності, дискримінувалися абсолютно протизаконними і безпідставними рішеннями зацікавлених суддів про те, що Фонд начебто є недієздатним, неправоздатним чи не має повноважень, або про те, що начебто Фонду необхідно протизаконно сплачувати судовий збір. При цьому, якщо на стадії відкриття провадження Фонду вдавалося шляхом подання апеляцій та касацій відстояти елементарне право на звернення до суду з відкриттям провадження за позовами Фонду чи на його участь в якості сторони на боці відповідача, то в подальшому зацікавленими суддями на кожному кроці судового процесу свідомо і зумисно створювалися усілякі максимальні перешкоди в належному розгляді справи по суті, а судові процеси перетворювалися у систематичні процесуальні правопорушення з незаконними обмеженнями і утисками, де вже судові змагання проводяться не на рівні сторін і не по суті справи, а на рівні боротьби з озвірілими, корумпованими і вкрай зацікавленими суддями і судами. В першу чергу для цього суди використовують схеми повної або часткової відмови в долученні та в забезпеченні найважливіших доказів судом. Спочатку відмовляючись в установленому порядку розглядати та належно задовольняти заяви про забезпечення доказів, суди всупереч ст. 129 Конституції України, в подальшому використовують протиправні і антиконституційні зміни до процесуальних кодексів, коли взагалі стало неможливим належно забезпечити основні засади судочинства, в тому числі на верховенство права, на законність, на рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, на гласність і відкритість, на забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішень і на свободу в наданні та в забезпеченні доказів через суд, а також фактично взагалі стало неможливим навіть зупинити провадження при зловмисному позбавленні прав на забезпечення доказів та при забезпеченні самого позову. Саме завдяки жахливій корупції в судах, здійснення правосуддя на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і доведення перед судом їх переконливості, з суворим дотриманням принципу верховенства права, законності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин справи неупередженим і справедливим судом – стало взагалі неможливим в Україні, а конституційні гарантії щодо правосуддя, завдяки системним змінам в процесуальних законах, перетворено в жахливе і вкрай цинічне корупційне судочинство, де корумпованими суддями попирається абсолютно все і вся, щоб продовжувати своє бандитське здирство і «колядування» та щоб повернутися знову до бандитської влади «януковичів» !!! А чого варті внесення змін до процесуальних законів, де корумпованого і вкрай зацікавленого суддю нині навіть при дуже вагомих підставах і при відверто злочинних діях судді взагалі неможливо відвести, коли питання відводу має особливо цинічний і відверто бутафорський характер та вкрай глузливу і принизливу форму та наслідки, бо вирішується тим самим суддею, який масово зловживає своїм посадовим становищем і відверто знущається, коли цинічно насміхаючись і глумлячись, запитує чи довіряють йому, щоб потім продовжити вакханалію відвертого насилля і бандитського «бєспрєдєла» в суді !!! А чого варті шахрайські зміни підсудності від 07.07.2010 щодо передачі до юрисдикції адміністративних судів та вилучення із цивільної юрисдикції спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту і пільг, коли бандитська влада Януковича замість виконати власний обов’язок і автоматично здійснити всі перерахунки пенсій та інших обов’язкових соціальних виплат для непрацездатних громадян, звичним для бандитів законодавчим «кидаловом» цинічно примусили усіх пенсіонерів і інвалідів вишикуватися у довжелезні черги в судах і витрачати свої гроші, час, здоров’я, нерви і життя на безпрецедентне судове знущання і мордування над Українським Народом, яким вибірково присудили крихти від того, що зобов’язані і так виплачувати, а мільйони громадян протиправно і дискримінаційно обмежили або взагалі позбавили соціальних гарантій, що безпосередньо забезпечують життя людини, злочинно створивши і застосувавши черговий геноцид до мільйонів українців. При цьому багатомільярдне шахрайство з так званою Пенсійною «реформою» потребує окремого дослідження на здійснену корупційну аферу з наданням відповідної юридичної оцінки застосованого грабунку і жахливої дискримінації щодо мільйонів громадян України. Грубі порушення порядку судового процесу та норм процесуального права за останні роки правління банди Януковича стали особливо цинічними і без перебільшення безпрецедентними. Так після внесення змін і звуження часу на апеляційне та касаційне оскарження, суди стали всіляко перешкоджати оскарженню своїх неправосудних рішень не тільки обманом, хамством, протиправними діями, всілякими образами, приниженнями і відвертими погрозами розправи, а й шляхом злочинного ненадання своїх рішень або взагалі тупо відмовляючись від направлення апеляцій чи касацій по інстанції, порушуючи гласність і відкритість судового процесу та елементарні права на ознайомлення з винесеними рішеннями !!! Справа № 2-а-9/2008, № 2-а-383-1/09,№ 0824/2854/12(2а-65/12)(872/1873/13) та № 826/13202/13-а незаперечно це підтверджують . Крім того, внесенням системних корупційних і дискримінаційних змін до процесуальних законів і зокрема ст. 360 ЦПК України, перекрито взагалі доступ до правосуддя шляхом безпосереднього подання до Верховного Суду України заяв щодо неоднакового (вибіркового) застосування законів. Чому це рішення про направлення заяви про неоднакове (вибіркове) застосування законів має вирішувати зацікавлений у своїй жахливій корупції ВССУ, а не безпосередньо сторона у справі, яка повинна мати конституційні гарантії і відповідно процесуально право безпосередньо звертатися до Верховного Суду України ? Або чого варті і для якої мети бандитською владою Януковича було здійснено зміни до КАС України, де в статті 6 взагалі виключено ч. 1, в результаті чого правову норму, якою «кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом» ─ дискримінаційними змінами до процесуального закону було виключено і Україною право кожного на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом від 07.07.2010 року Україною вже не гарантується !!!! Хіба ті хто вносив такі зміни, не знають, що подібні зміни процесуального закону абсолютно суперечать статтям 1, 3, 5, 6, 8, 9, 19, 21-24, 32, 36, 40, 55, 56, 60, 64, 68, 129 Конституції України, статтям 1, 6, 11, 13, 14, 17Європейської конвенції з прав людини та статтям 15, 16, 17, 18, 28 Закону України «Про міжнародні договори України» і грубо порушують УСІ міжнародні угоди !!! Намагаючись «вижати» з кожної справи власну користь у вигляді хабарів з кожної зацікавленої у приховуванні правопорушень і зловживань сторони, жахливо корумповані судді дійшли вже до повного абсурду, коли потерпіла сторона практично не має жодних шансів на відновлення порушених прав, а в суддів вже не залишилося ні краплі совісті та честі, коли корисливо не виконують навіть власні рішення та відверто і цинічно порушують міжнародні угоди, що відповідно підписані і ратифіковані Україною !!!! А хіба не знали законодавці від бандитської окупаційної влади, що проголосований ними Кримінально процесуальний кодекс грубо обмежив право громадян на вибір захисника своїх прав, порушив статті 1, 6, 11, 13, 14, 17 Європейської конвенції з прав людини та рішення Конституційного Суду України № 13-рп/2000 від 16 листопада 2000 року (справа Солдатова N 1-17/2000) і при повному відстороненні громадських захисників від кримінального процесу та фактично примусовому призначенні адвокатів, що тісно співпрацюють з корумпованою міліцією, прокуратурою і криміналітетом та жодним чином не захищають від масових фальсифікацій і порушень усіх прав і свобод, створено жахливу систему для масового здирництва та для засудження абсолютно невинних. 5. Мабуть найбільш відомим і яскравим прикладом жахливоїі всеохоплюючої корупції в судах є рішенням Конституційного Суду України від 30.09.2010 № 20-рп/2010, яким по явному замовленню бандитської влади корумповані судді найвищої судової інстанції в Україні здійснили антиконституційний переворот в державіі злочинно узурпувавши владу та перевищивши свої повноваження, відкрили шлях для остаточного встановлення безмежної колоніальної, окупаційної диктатури банди Януковича зі заздалегідь запланованою втратою суверенітету Української Держави, що в подальшому призвело до особливо тяжких наслідків, тотального пограбування України і усього Українського Народу та до сотень вбитих, безвісти зниклих і багатьох тисяч покалічених українських громадян. Так якщо ст. 124 ЦПК України (від 63 року) передбачала до 2003 року для українців часткову рівність кожного перед законом і судом, втому числі і стосовно суддів, а справи, де стороною є суд, розглядалися вищим по інстанції судом, то в статтях 5, 6, 7, 8, 9, 10 КАС України хоча і міститься декларативно право насудовий захист на основні головних принципів судочинства зверховенством права, законністю і рівністю усіх учасників перед законом і судом, проте в наступних статтях 17, 18, 19 КАС України ні за предметною, ні за територіальною, ні за інстанційною підсудністю взагалі не передбачається можливості звернення з позовом до суддів чи судів. Це підтверджується постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 12.06.2009 року, якою зацікавленими у своїй безкарності суддями постановлено, що мовляв у їхньому розумінні «суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ». А як же тоді правові норми статей 3, 5, 6, 8, 9, 19, 21-24, 55, 64, 68, 129 Конституції України, що мають найвищу юридичну силу і згідно яких права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, закони та інші нормативні акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина гарантується, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави ??? А як же тоді конституційні гарантії щодо верховенства права, законності і рівності кожного перед законом і судом ??? А як же тоді «у розумінні» корумпованих суддів можливо забезпечити конституційні гарантії на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (судів), якщо суди згідно такої власної постанови «не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв’язку з розглядом справ» ??? Ось так легко і невимушено, у власних корисливих інтересах і з грубим порушенням статей 1, 3, 5, 6, 8, 9, 19, 21-24, 32, 36, 40, 55, 56, 60, 64, 68, 129 Конституції України та статей 1, 6, 11, 13, 14, 17 Європейської конвенції з прав людини, що є частиною національного законодавства, під безпосереднім керівництвом та за підписом корумпованого Онопенка, якого навіть регіонали «трусили» на гроші, судді власним підзаконним актом поставили себе понад Конституцією, понад законом і понад власним народом та стали взагалі недоторканними небожителями, яких цікавлять тільки надзвичайні прибутки від злочинного судочинства «по бєспрєдєлу» і взагалі не цікавить ні власний народ, ні його права і свободи, ні закони, згідно яких вони мають діяти і якому повинні слугувати. Саме в результаті створення жахливої системи корупції в судах та їхньої повної залежності від вузького кола посадових осіб жахливо корумпованої державної влади, а також абсолютної безвідповідальності і безкарності призначених по життєво суддів, їхні корупційні, організовані, групові, виключно корисливі і злочинні дії та бездіяльність при здійсненні правосуддя чи то пак корисливого судочинства «по бєспрєдєлу», стали уособленням надзвичайної корупції і абсолютної сваволі не тільки в Україні, а й в усьому світі. Всі перелічені вище справи, де в апеляційних і касаційних скаргах та інших зверненнях Фондом детально описано і обґрунтовано масові злочинні зловживання суддів в усіх трьох інстанціях – незаперечно підтверджують все вище вказане. 6. А як же тоді захиститись людині і громадянину в Україні, якщо саме судді не виконують своїх службових обов’язків і цинічно порушують дану ними присягу, а суди за їхнього бандитського «самоуправління» без громадського контролю нині перетворені у злочинні угрупування, що свідомо, організовано і системно не виконують своїх службових обов’язків та свого основного конституційного обов’язку, коли виключно з власної користі не тільки не хочуть і не забезпечують судовий захист, а й всупереч ст. 60 Конституції на протязі багатьох років діяли і продовжують діяти у власних та інших корисливих інтересах, свідомо і з особливим цинізмом та завзяттям виконували злочинні накази бандитської влади та всупереч чинного вітчизняного і міжнародного законодавства видавали і продовжують видавати злочинні і завідомо неправосудні нікчемні рішення від імені України, якими попираються усі права і свободи людини в Україні. Згідно процесуальних законів, будь-яке рішення, прийняте з порушеннями процесуального і матеріального права може бути оскаржене в апеляційному чи касаційному порядку. Але як незаперечно свідчать факти і документальні докази по скороченому списку вище вказаних конкретних справ за участю Фонду, нині в судах України стало вкрай утруднено не тільки подати апеляцію чи касацію, а й навіть отримати рішення для подальшого оскарження. Так Фонду по багатьом справам, де завідомо неправосудні замовні рішення зацікавлених судів винесені виключно в результаті масових і грубих порушень процесуального і матеріального права, видають Фонду більше чим через пів року, або взагалі не надають, щоб перешкодити їх оскарженню в Європейському суді. При цьому апеляції і касації, що подані Фондом в установленому порядку, взагалі не розглядаються по суті і під різними вигадками взагалі не допускаються до апеляційного і касаційного перегляду, або до Верховного Суду України щодо вибіркового застосування законів. (справа № 315/403/13-ц та № 315/581/13-ц). Саме завдяки неналежному розгляду апеляцій і касацій по суті, корумповані суди в трьох інстанціях здійснюють неприхований геноцид і незаконні замовні переслідування українців через створену жахливу корупційну і антиукраїнську, колоніальну судову систему, де шляхом неприхованої дискримінації за мовною, національною, майновою, партійною чи приналежністю до громадської правозахисної організації або за іншими ознаками з особливим завзяттям і садизмом відключають в українців світло, воду, тепло, позбавляють мінімальної зарплати, роботи, соціального захисту, житлових субсидій, майнових і земельних паїв, пенсій і будь-яких засобів до існування, позбавляють житла, безбожно грабують, протизаконно і безпідставно арештовують, засуджують невинних і позбавляють волі, системними і організованими переслідуваннями беруть в заложники дітей, матерів, батьків і інших родичів, цинічно дискримінують і знущаються над інвалідами і їх матерями, спільно здійснюють і приховують шахрайство, відвертий грабунок і работоргівлю, а відвертим шахрайством в суді присуджують незаконні стягнення в десятки і сотні тисяч, в результаті чого всіма цими організованими, груповими, злочинними діями і рішеннями здійснюють черговий геноцид українців та позбавляють їх взагалі прав на життя. При цьому абсолютно ігноруються і не забезпечуються судами першої, апеляційноїі касаційної інстанції конституційні гарантії, передбачені статтями 3, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 19, 21-24, 27, 28, 29, 34, 36, 40, 41, 42, 43, 46, 48, 50, 51, 55, 56, 57, 59, 60, 61, 62, 64, 68, 129 Конституції України. Свідомо не виконуються судами першої, апеляційноїі касаційної інстанції і обов'язки, передбачені та ст.ст. 25, 26, 27, 91, 92, 203, 228 ЦК України; ст.ст. 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215, 303, 315, 316, 335, 345, 346 ЦПК України та ст.ст. 159, 160, 163, 165, 166, 195, 205, 206, 207, 208, 220, 231, 232, 233 КАС України щодо форми і змісту винесених рішень, а також щодо обґрунтування винесених рішень з обов’язковою вказівкою на виявлені порушення процесуального і матеріального права під час розгляду апеляцій і касацій. Саме через свідоме невиконання своїх конституційних і службових обов’язків по забезпеченню судового захисту та систематичного порушення встановленого процесуального порядку, здійснюється кругова порука і таким чином створена абсолютна корумпованість суддів, які дружно в трьох інстанціях відмовляються здійснювати правосуддя у встановленому порядку і всупереч закону свої рішення від імені України свідомо виносять у формі публічних нікчемних правочинів, де злочинно порушується все і вся, де «не помічають» або взагалі «не бачать», не вказують і навіть не згадують про факти жахливих порушень саме суддями і судами, які вже діють не як неупереджений і безсторонній суд, а діють виключно як зацікавлена сторона у справі, що виконує тільки корисливі і злочинні замовлення та одержує за це безпрецедентні прибутки у вигляді «наколядованих» мільйонних статків, абсолютно не відповідних їхній зарплатні. Навіть при обґрунтованих вимогах апеляційних і касаційних карг щодо внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань про кримінальні правопорушення та про необхідність винесення окремих ухвал по встановленим і документально підтвердженим фактам масових злочинних зловживань і грубих порушень чинного законодавства під час здійснення судочинства – судами окремі ухвали практично не виносяться по принципу «грак граку око не клює». Жодним чином судді не виконували і не виконують обов’язків, що ще донедавна передбачалися статтями 4, 97 КПК України, а нині передбачаються статтями 1 – 10 нині чинного КПК України. В результаті цього кругова порука і зрощення судових органів з криміналітетом банди Януковича та перетворення їх у грабіжницькі мафіозні угрупування, масові злочинні зловживання суддів в умовах народного спротиву і агресії з боку Москви та антидержавної діяльності їхніх васалів від регіоналів і комуняк, при відсутності будь-яких законодавчих стримуючих факторів з боку громадянського суспільства в процесуальних та інших законах – нині досягли свого апогею, а повна безкарність і неможливість притягнення суддів до відповідальності заохочує їх до ще більших зловживань, здирства і такого милого для них «бєспрєдєла», від чого Український Народ вже остаточно втратив останні крихти довіри до судової гілки державної влади, а подібна організована злочинна діяльність жахливо корумпованих суддів та судів загрожує національній безпеці України. В цих умовах жахливої вакханалії безпрецедентних зловживань в судах, спрямованих на саботаж демократичних змін і повернення України в європейське, правове русло розвитку, та нинішня вкрай важка ситуація, що створена в результаті воєнної окупації і тероризму з боку антиукраїнських внутрішніх і зовнішніх сил, реально загрожує національній безпеці України зі втратою державного суверенітету, вимагає не тільки якнайшвидшого (!) скасування корупційних, злочинних і дискримінаційних змін до процесуальних та інших законів, забезпечення конституційних гарантій щодо апеляційного і касаційного оскарження судових рішень шляхом надання стороні у справі права безпосередньо звертатися до апеляційної і касаційної інстанції, а й зняття повноважень судді пожиттєво з проведенням загальнодержавної люстрації суддів, максимального підвищення відповідальності суддів з введенням спеціальних статей до кримінального кодексу, де має бути додатково детально конкретизовано окремі злочинні дії суддів і судів, а не узагальнено як в ст. 364 КК України, а в розділі 18 Кримінального кодексу України необхідно передбачити окремо кримінальну відповідальність: 1) за незаконне позбавлення дієздатності і правоздатності під час судового провадження; 2) за обмеження чи позбавлення гласності, відкритості судового процесу і його прозорості та за перешкоджання чи несвоєчасну видачу або невидачу рішень; 3) за порушення верховенства права і основних принципів правосуддя,; 4) за повернення позовів, клопотань і звернень без своєчасного і належного розгляду,; 5) за ухилення чи відсутність розгляду апеляцій і касацій по суті; 6) за позбавлення судового захисту в цивільному процесі; 7) за позбавлення конституційних гарантій і прав на забезпечення доказів, на забезпечення позовів та інші зловживання, що однозначно мають корупційну і дискримінаційну складову. Але перш ніж розпочинати системні зміни в абсолютно дискредитованій судовій гілці державної влади, для відновлення довіри до державної правоохоронної системи і повернення України в правове поле, необхідно позачергово і якнайшвидше здійснити антикорупційну і антидискримінаційну експертизу системних, корупційних, злочинних і дискримінаційних змін до процесуальних та інших законів України, що були здійснені злочинною владою Януковича та їхніми спільниками.
На підставі ст.ст. 15, 16, 17, 18, 19, 28 Закону України «Про міжнародні договори України»; статей 2, 3, 4, 5, 6, 13, 14, 15, 16, 18 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»; статей 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8 Закону України «Про засади запобігання і протидії дискримінації в Україні»; ст.ст. 1, 3, 6, 11, 13, 14, 17 Європейської конвенції з прав людини іншогочинного вітчизняного і міжнародного законодавства вказаного вище,Фонд виключно з метою припинення дискримінації, незаконних обмежень та відновлення порушених прав і свобод в Україні повторно наполегливо прохає:
Додаток: 1) правозахисні повноваження (виписка з Статуту) Фонду ; 2) довідка з ЄДРЮО серії ААВ № 027907від 03.06.2013 року.
З повагою С.П.Стеценко
Засновник і президент Фонду
Вернуться назад |