ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ СЕЛЯН І ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ДО ПРЕЗИДЕНТА І ЧЛЕНАМ ПАРЛАМЕНТУ ЩОДО РИНКУ ЗЕМЛІ

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ СЕЛЯН І ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ДО ПРЕЗИДЕНТА І

ЧЛЕНАМ ПАРЛАМЕНТУ ЩОДО РИНКУ ЗЕМЛІ

Шановний Президенте України! Народні депутати України!

До вас звертаються громадяни України, в особі представників корінного населення України, які за своїм етнічним походженням не мають іншої Батьківщини, а також проживають на землях, що увійшли до складу України в минулому столітті, за результатами політичних розділів сусідніх країн.

Пройшли вибори президента і парламенту України, але надії Українського народу на зміни на краще — не виправдалися. Угруповання одних олігархів змінило інше. Закони про вибори, їх організація і проведення — антинародні, так як на всіх етапах виборів навіть не передбачений контроль за цим громадян. Всім керують олігархи через підконтрольні їм політичні партії.

Як і раніше: Триває війна в Україні! Гинуть люди! Смертність населення країни постійно збільшується! Ростуть ціни і тарифи! Нагнітається напруженість з сусідніми країнами на Сході і Заході України! Мільйони українців змушені залишати Батьківщину, свої сім’ї, рідних, і за кордоном шукати заробіток і харчування! Роботи немає! Надій на добрі зміни — ніяких! В Україні, влада і економічно панівний прошарок, творять справжній ГЕНОЦИД її корінного населення!

Прірва між багатими і бідними швидко зростає! В Україні вже остаточно склалися два суспільні прошарки — мільйонів бідних і декількох тисяч багатих, що виключає реальне народовладдя, рівність прав і можливість бідних стати тими, ким вони хочуть (за професією, покликанням, обдаруванням), здобути освіту, медичну допомогу. Через контрольовані олігархами ЗМІ, в країні насаджується страх, насильство, невпевненість в завтрашньому дні, депресія, розпуста, вульгарність, жорстокість.

І це всього лише за 28 років після того, коли ще в 1991 р народ України був однорідним, згуртованим, мав могутній промисловий, науковий і аграрний потенціал, ядерні технології, космічну та авіабудівні галузі. Вже проглядається закономірність, що з кожними виборами становище народу погіршується з прискореними темпами. Єдине, що стає зрозумілим, так це причини цих погіршень. Особливо, коли озираєшся в історичне минуле народу України.

На жаль, в Україні знову спостерігається повтор подій історії, коли повстання селян під проводом Северина Наливайка, Тараса Федоровича (Трясила), Івана Сулими, Якова Острянина, Богдана Хмельницького, Івана Гонти, Максима Залізняка, гайдамак, були спровоковані жорстоким економічним, кріпосним і національним гнітом з боку власників землі та засобів виробництва. Ці власники тоді, як і сьогодні, за своєю культурою, вірі і походженням, відокремлювали себе від корінного населення народу України.

Народні заворушення тоді були наслідком запровадження непосильних розмірів плати за оренду, непосильних оброків, коли за безцінь відбиралося у селян все, вирощене ними, введення панщини з рабською працею на панів, а також лихварства і споювання народу в шинках …

На початку 90-х років минулого століття, в процесі тотального обману, шляхом так званої «народної» приватизації, і роздачі акцій і сертифікатів за ваучери, всі промислові засоби виробництва (заводи, фабрики, комбінати та ін.) виявилися під контролем олігархів України, за допомогою зрадників народу — комуністичної партійної номеклатури. З журналів «Форбс», що публікують рейтинги найбагатших людей, народ України дізнався, що всі вони мають єврейське походження і правлять Україною до сьогоднішнього дня. Крім цього, всі банки, банківський капітал також виявився в руках банкірів єврейського походження, як громадян України, так і міжнародних єврейських банків.

За роки незалежності України економічна і фінансова політика, що проводиться узявшими владу олігархами та їхніми ставлениками у Верховній Раді України та уряді, проводилися таким чином, щоб не створювати сприятливих умов національним товаровиробникам в Україні. Навпаки, був введений багатоступінчастий економічний і фінансовий гніт селян на селі. Це підтверджується наступним:

ПЕРШЕ, це постійно завищені ціни на паливо, насіння, засоби захисту рослин, які вимагають постійного застосування.

ДРУГЕ — вкрай низькі закупівельні ціни на вирощену селянами сільгосппродукцію, яку українські виробники змушені реалізовувати, або без прибутку, або собі в збиток. Закрито ринки вільного збуту сільгосппродукції аграріями України, як внутрішні, і, особливо, зовнішні. Навіть, після підписання Договору про асоціацію з Євросоюзом, у селян України не те, що не покращались перспективи реалізації своєї продукції, але усі дізналися, що сам Договір з Євросоюзом вимагає якнайшвидшого закриття сільгоспринків в Україні та припинення продажу селянами, вирощеного ними врожаю городніх культур, м’яса великої рогатої худоби, свинини, м’яса птиці, яєць та іншого. Такі заборони вже постійно проявляються на ринках міст та сіл України.

Відсутність виробництва на селі, робочих місць в сільській місцевості, для забезпечення зайнятості сільського населення, — призвело до швидкого вимирання українських сіл, що в прискорених темпах усі спостерігають в Україні. Уся сільгосппродукція, м’ясо, молоко, яйця та інше, за вимогами Євросоюзу, повинна буде повністю реалізовуватися тільки через мережу супермаркетів, яка повністю знаходиться у власності олігархів єврейського походження. Всіх продавців сільгосппродукції поза маркетингової мережі, за умовами правил Євросоюзу, будуть переслідувати в кримінальному порядку, що позбавить селян джерел доходу на селі і призведе до закриття всіх продовольчих ринків. Такі переслідування селян на ринках вже почалися.

А це ще більше посилює економічну, суспільний і національний гніт селян і всього населення України.

ТРЕТЄ — постійне вимивання оборотних коштів сільгосппідприємств і фермерів високими цінами на сировину, матеріали і ресурси, завжди спонукає селян звертатися до банків за одержанням непосильних кредитів з високою процентною ставкою. Це підсилює гніт всього українського населення.

ЧЕТВЕРТЕ — вкрай високі ставки на користування кредитами сільгоспвиробників. І все це на тлі того, що центральні банки країн Євросоюзу забезпечують нульову облікову ставку за видачу кредитів. У Швейцарії, наприклад, діє негативна ставка за користування кредитами. А ті ж власники комерційних європейських банків в зоні країн Євросоюзу, які керують своїми дочірніми банками на території України, надають кредити сільгоспвиробникам в Україні під ДЕСЯТКИ ВІДСОТКІВ, що робить аграрне виробництво збитковим, і не дозволяє сільгоспвиробникам мати власні оборотні кошти.

При цьому загальновідомим фактом є, що підйом економіки Японії, Китаю і ще багатьох країн Азії також був забезпечений нульовими, або близькі до нульових ставок кредитування. Це підтверджує політику захисту владою цих країн і їх банками національних інтересів їх народів. МИ ВИМАГАЄМО ТАКОГО Ж СТАВЛЕННЯ І ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ! ЗАБЕЗПЕЧТЕ І НАМ ТАКІ ЗАКОНИ І ТАКУ ПОЛІТИКУ!

П’ЯТЕ — державна політика щодо українського села проводиться в основному прем’єр-міністрами єврейського походження (Звягільський, Тимошенко, Гройсман та інші члени урядів, керівники міністерств і держустанов), а також такими ж керівниками Нацбанку України. Саме внаслідок цього, облікова ставка Нацбанку за видачу кредитів, а також ціни на паливо, насіння і засоби захисту рослин, будматеріали, — штучно підтримуються на найвищому рівні, щоб іноземні зернотрейдери і постачальники матеріальних ресурсів мали можливість вивозити продукцію зернових з України за низькими цінами , що забезпечує їм нечувані прибутки за рахунок пограбування українського села.

Високі ціни на все, ніяк не регулюються урядом, високі процентні ставки за кредити — підкреслюють усвідомлено керовану високу ступінь експлуатації владою і олігархами селян і всього населення України. При цьому страждають національні інтереси народу.

ШОСТЕ — розорення банку «Україна», коли були присвоєні великі кошти багатьох сільгоспвиробників України.

СЬОМЕ — було зруйновано виробництво вітчизняного сільгоспмашинобудування та припинено виробництво і продаж вітчизняної сільгосптехніки за доступними селянам цінами. Всю сільгосптехніку доводиться закуповувати аграріям України на вторинному закордонному ринку за вкрай високими для України цінами і невисокої якості.

Замість виконання обіцянок поліпшити життя населення, народ щодня чує від нового Президента і обраних депутатів Верховної Ради, про підготовлюваний грандіозний грабунок — запуск ринку продажу земель сільгосппризначення в Україні. При цьому, як і чверть століття тому, брехливо звучать обіцянки не продавати землю іноземцям, не продавати багато землі в одні руки, що продаж землі дасть селу і селянам гроші. Всі знають, що олігархи України мають два-три і більше громадянства різних країн.

З огляду на єврейське походження чинного Президента і значної частини депутатів парламенту України, звертаємо вашу увагу на досвід і закони, в першу чергу, єврейської держави — ІЗРАЇЛЮ!

Згідно єврейському духовному і іудейському релігійному джерелу, — Третя Книга Мойсеєва «Левіт», розділ 25, вірші 1 і 23: «1 І сказав Господь до Мойсея на Сінайській горі, говорячи: … 23 А земля не буде продаватися назавжди; бо Моя земля; ви прибульці та осілі в Мене».

І на землях Палестини, в державі Ізраїль ця заповідь Бога Ізраїлю суворо дотримується. Ось, наочний приклад цього.

«Єврейський національний фонд» (ЄНФ — хоча дослівний переклад з івритського «Керен Каемет ле Ісраель» більш точний за змістом — «Фонд існування Ізраїлю») до 1960 р, коли кнесетом Ізраїлю був прийнятий нинішній Основний Закон про землі, був, від імені всього єврейського народу, основним недержавним землевласником в Ізраїлі.

ЄНФ був заснований ще в 1901 році на 5 сіоністкому конгресі, як фінансовий інститут Всесвітньої сіоністської організації. З 1920 року, з утворенням Керен а-Йесод, ЄНФ перетворився, по суті, в інвестиційний фонд для придбання і освоєння земель в землі Ізраїлю.

Згідно зі статутом «Єврейського національного фонду», земля, що купується на його кошти, вважається невід’ємною ВЛАСНІСТЮ ВСЬОГО ЄВРЕЙСЬКОГО НАРОДУ. Тому «Єврейський національний фонд» не має права продавати належні йому ділянки землі, а може лише здавати їх в оренду не більше ніж на 49 років. Цей термін може бути автоматично продовжений за клопотанням орендаря або його спадкоємців. Орендар зобов’язаний забезпечити обробіток сільськогосподарської ділянки. Аналогічні умови були розроблені для оренди міських ділянок.

У 1960 р за основним Законом про землі, на основі угоди ЄНФ з державою Ізраїлю, було створено державне Земельне управління, яке стало «одноосібним» державним розпорядником всього земельного фонду країни.

За угодою ЄНФ і держави в 1960 році був прийнятий Основний закон про землі та утворенню Земельного управління, перший же параграф якого визначив, що «землі, що знаходяться у власності держави, ЄНФ або будь-яких управлінь розвитку, не підлягають продажу або будь-якій іншій формі переміни власності ».

Таким чином, ми знаємо, що в Ізраїлі будь-який рабин або представник влади припиняє будь-яку дискусію, про приватну власність на землю. Це неможливо взагалі на обітованій землі Ізраїлю. Але в Україні, особливо прибулі до влади, діти єврейського народу поводяться інакше, по відношенню до Українського народу, ніж до Єврейського народу на землях Палестини. Це несправедливо і навмисне упереджено!

Головною ідеєю і змістом так званої «Земельної реформи», правлячі в Україні володарі некорінного походження, бачать в ЗМІНІ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ з державної на приватну, і, як наслідок цього, вічно насолоджуватися тим, щоб ВЖЕ ЗЕМЛЮ СВОЄЇ приватної власності ЗДАВАТИ В ОРЕНДУ СЕЛЯНАМ І ВСІМ ІНШИМ В УКРАЇНІ, при цьому отримуючи шалені паразитичні ПРИБУТКИ.

Це не потрібно народу України! Ми, громадяни України, представники корінного населення, бажаємо собі того ж, що і громадяни Ізраїлю! В цьому бачимо наші національні інтереси!

Президент України! Народні депутати України! Ми закликаємо вас: Не треба громадян України обманювати брехливою і грабіжницькою для нас «Земельною реформою»! Ми всі пам’ятаємо криваву трагедію, коли в недавньому минулому громадянин Ізраїлю, народний депутат України від Блоку Юлії Тимошенко Віктор Лозінський, який мав у своєму користуванні тисячі гектар землі і лісів, жорстоко вбив українця Валерія Олійника тільки за те, що В.Лозинському не сподобалося, що той йшов по землі, якою Лозинський користувався.

Держава Україна, в особі Президента, членів парламенту, уряду, правоохоронних органів, впродовж останніх років не забезпечують захист прав власників землі в особі громадян України. Часто-повсюдно відбуваються рейдерські захоплення полів і врожаїв бандитами, хто не обробляв поля, не садив, і не вирощував урожай. Але під захистом поліції і криміналу паразити масово відбирають урожай у фермерів і селян, продають його і невимовно збагачуються! І завжди це відбувається безкарно!

При такому ставленні влади до народу, Україна ніколи не вийде з кризи! А самі громадяни України, в обстановці терору і залякування, знайдуть справжнє рабство і подальше вигнання зі своїх споконвічних земель, як це сталося з індіанцями в Північній Америці. Адже на сьогодні, в разі прийняття і введення в дію закону «Про ринок землі», дві-три надбагатих міжнародні корпорації, за сприяння внутрішніх кримінальних угруповань, за схемою «ланцюгового продажу» від менших до великих землевласників, в дуже короткий час скуплять всі землі , залишивши селян без засобів виробництва та існування. Швидко спорожніють села і селища. Люди, спершу потягнуться в міста, а й там, не знайшовши роботи і прожитку, будуть змушені мігрувати в інші країни, з більш сприятливим політичним режимом.

Минулі роки кризової незалежності України були роками не «помилкових рішень» і «пошуків кращого шляху», а як виявилося, були цілеспрямованим осмисленим, спланованим і реалізованим ГЕНОЦИДОМ КОРІННОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ!

Скрізь і у всьому видно постійні деградація, занепад економіки, культури, виробництва, аграрної сфери. Влада України в усьому демонструє ненависть до народу, особливо його корінної частини населення. Нічого, крім чергових погроз, народ не почув і від нової влади, — обраного Президента і депутатів парламенту України.

При цьому чинна Конституція України захищає наше право володіти своєю ж землею:

«Стаття 13.   Земля, її надра, які знаходяться в межах території України, є об’єктами права власності Українського народу.

Кожен громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов’язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Всі суб’єкти права власності рівні перед законом.

Стаття 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави».

Звертаємо увагу Президента України — гаранта Конституції, і народних депутатів України, на діючі в Україні норми міжнародного права, які є невід’ємною частиною її законодавства. Саме це законодавство не дозволяє затверджувати такі закони «Про ринок землі», які підготовлені до прийняття в Україні.

Так, «Конвенція про корінні народи та народи, що ведуть племінний спосіб життя в незалежних країнах», прийнята 27 червня 1989 року Генеральною конференцією Міжнародної організації праці на її сімдесят шостий сесії закріпила право народів на землі:

«Стаття 14  1. За відповідними народами визнаються права власності і володіння на землі, які вони традиційно займають. Крім того, в разі необхідності, вживаються заходи для гарантування цим народам прав користування землями, які зайняті не тільки ними, але до яких у них є традиційний доступ для здійснення їх життєво необхідної і традиційної діяльності».

«Декларація Організації Об’єднаних Націй про права Корінних Народів», прийнята резолюцією 61/295 Генеральної Асамблеї від 13 вересня 2007 року, більш детально регламентувала права корінних народів на землю:

«Стаття 8   1. Корінні народи і належні до них особи, мають право не піддаватися примусовій асиміляції або впливу з метою знищення їх культури.

2. Держави забезпечують ефективні механізми попередження і правового захисту щодо:

b) будь-якої дії, що має на меті або результатом позбавлення їх своїх земель, території або ресурсів;

Стаття 10   Корінні народи не підлягають примусовому переміщенню зі своїх земель або територій.

Стаття 26   1. Корінні народи мають право на землі, території і ресурси, якими вони традиційно володіли, які вони традиційно займали або іншим чином використовували або набували.

2. Корінні народи мають право мати у власності, використовувати, освоювати або контролювати землі, території і ресурси, якими вони володіють в силу традиційного володіння або іншого традиційного заняття або використання, а також ті, які вони придбали в інший спосіб.

3. Держави забезпечують юридичне визнання і захист таких земель, територій і ресурсів. Таке визнання здійснюється з належною повагою до звичаїв, традицій і системам землеволодіння відповідних корінних народів.

Стаття 27  Держави з належним визнанням законів, традицій, звичаїв і систем землеволодіння корінних народів встановлюють і здійснюють спільно з відповідними корінними народами справедливий, незалежний, неупереджений, відкритий і транспарентний процес визнання і юридичного підтвердження прав корінних народів щодо їх земель, територій і ресурсів, включаючи ті, якими вони традиційно володіли або які вони іншим чином займали або використовували. Корінні народи мають право брати участь в цьому процесі».

Олігархи! Ставленики олігархів у владі держави! Припиніть грабувати Україну і знищувати її народ!

Руки геть від Землі Українського народу!

Президент і народні депутати України! Не допустіть остаточної втрати суверенітету України через введення ринку землі і можливості покупки її міжнародними транснаціональними корпораціями!

Цього вам ніхто ніколи не пробачить!

Президент України та народні депутати України! Ви всі давали присягу вірності Українському народові!

Настав час Істини! Якщо ви заявляли, що зробите життя народу України краще, то саме зараз настав момент, коли ви зобов’язані на ділі здійснити і ваші обіцянки!

Ми чекаємо від Президента, як гаранта держави і захисника прав народу України, розробки проекту Закону України «Основний закон про землі України і утворенню Земельного загальнонародного управління», та внесення його до Верховної Ради України.

Від народних депутатів України чекаємо невідкладного прийняття даного Закону, яким, за аналогією з відповідним Основним Законом Ізраїлю, створити загальнонародне Земельне управління, наділене правом одноосібного загальнонародного розпорядника всім земельним фондом України. Також цим законом визначити, що «землі, що знаходяться у власності держави, або будь-яких управлінь розвитку, не підлягають продажу або будь-якій іншій формі переміни власності».

РАДА ФЕРМЕРСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ УКРАЇНИ

Джерело: ЗВЕРНЕННЯ СЕЛЯН І ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ДО ПРЕЗИДЕНТА І ЧЛЕНАМ ПАРЛАМЕНТУ УКРАЇНИ

Станіслав Стеценко   Mahno.info / Україна

Остогидла нагла брехня, фейсбучна цензура і дискримінація  українців за національною і мовною ознакою ?

Приєднуйся до нашого публічного каналу в Telegram: https://t.me/mahno_info

Отримай більше позитиву – підпишися на наш незалежний сайт: http://mahno.info/