Свій День Незалежності латиші відсвяткували урочистим  факельним маршем

18 листопада в столиці Латвії Ризі пройшов  багатотисячний факельний марш на День Незалежності –  повідомила «Преса України. Організатором виступила парламентська партія «Національний союз», а урочистий факельний  марш був присвячений Дню Незалежності Латвійської Республіки.

На марш до дня Незалежності Латвії вийшло близько 14 тисяч чоловік, більшість з яких була молодь, хоча були і люди середнього та похилого віку. Учасники урочистого маршу національної Незалежності пройшлися по центральним вулицям Риги, гордо скандуючи лозунг – «Ми –  латиші!».

Свого часу неодноразово бував в  Латвії і в її столиці Ризі, а до дружніх і напрочуд гостинних латишів маю лише теплі почуття. Запам’яталось особливо те, як ще в кінці 80-их, коли ще ми всі перебували під наглядом КДБ в тюрмі народів під назвою СеРеСеР, тільки за мою українську мову мене без черги негайно обслужили в ризькому банку, а матюкливих москалів спокійно і врівноважено поставили на місце.

Кому ще не довелося побувати в гостинній Латвії, нагадаю:

Ла́твія — незалежна держава в Східній Європі. Офіційна назва — Латві́йська Респу́бліка (латис. Latvijas Republika). Розташована на сході Балтійського моря, на північному сході Європейського союзу. Межує із Естонією, Литвою, Білоруссю і Росією. Займає більшу частину історичної Лівонії, що була заселена балтськими племенами і підкорена німецькими колоністами. У середньовіччі й ранньому часі перебувала під владою Лівонського ордену, Речі Посполитої, Швеції, Курляндського герцогства та Російської імперії. 18 листопада 1918 року Латвія проголосила незалежність, відокремившись від Росії. 17 червня 1940 була окупована Радянським союзом; 5 серпня того ж року увійшла до його складу як Латвійська РСР. 21 серпня 1991 року, внаслідок розвалу СРСР, рішуче відновила власну незалежність. Столиця — Рига, найбільше місто східної Балтики. Основний закон — Конституція 1922 року. Демократична президентсько-парламентська республіка.

Більшість населення Латвії — латиші. Панівна конфесія — євангелисти-лютерани. Державна мова — латиська. Провідними галузями економіки є сільське господарство, автомобілебудування, туризм. Незалежна Латвія є повноправним членом ООН (з 1991), Всесвітнього банку і Міжнародного валютного фонду (з 1992), Ради Європи, НАТОі ЄС (2004).

Ця довідка про Незалежну Республіку Латвію,  участь в усіх європейських структурах та її високий європейський рівень життя підкреслюють, що таких високих здобутків латиші досягли саме завдяки рішучих заходів по відокремленню від агресивної Московської орди і завдяки рішучого обрання незалежного національного розвитку у складі Європейського Союзу вільних країн.

Не з чужих слів, а з власного багаторічного досвіду дуже давно переконався, що Латвія і латиші є одними з найкращих друзів для українців і України. І як розповів безпосередній очевидець урочистої події Ростислав Мартинюк, в учасників факельного маршу особливу приязнь і захоплення викликав український прапор і дуже багато латишів намагалися сфотографуватися на фоні жовто-блакитного українського прапору.

"Трохи «нетолерантної Європи» та про Ригу і факельний марш під простим гаслом «Ми латиші». Один депутат місцевої ради поділився, що ще 6 років тому його знайомі скривилися, коли він повідомив їх про свій намір йти на факельний хід. - Як ти можеш? - Що тоді таке прозвучало. І тоді дійсно  «змогли» лише 50-60 чоловік", - повідомив Мартынюк. При цьому слід відзначити, що традиція цього маршу бере початок з 2003 року.

Слід нагадати, що у зв’язку з постійними проявами агресії з боку «русскава міра» і її сателітів, Латвія вирішила побудувати стіну на кордоні з Білоруссю. Такі дії заплановані для того, щоб убезпечити себе від спроб незаконного перетину кордону. Таку інформацію надав начальник Державної прикордонної охорони Латвії Нормунд Гарбарс. Він додав, що наступного року у бюджеті країни передбачені відповідні засоби для створення і облаштування пограничної смуги на кордоні Латвії і Білорусії. Роботи зі створення стіни можуть початися через рік.

З Днем Незалежності, Латвіє, мирного неба, щастя і процвітання !

Станіслав Стеценко  / Mahno.info / Україна