Політична казочка про лісові вибори

Політична казочка про лісові вибори

Ці весняні «невоєнні вибори» не мають нічого спільного з вільними виборами. Більше всього це дійство нагадує дикий звіринець або тераріум з отруйними зміями, в якому претенденти на найвищу державну посаду менше всього переймаються турботами народу, безжально знищуваного правлячими хижаками і паразитами.

Ця жорстока виборчо-циркова вистава з хижих звірів і отруйних змій супроводжується багатьма клоунами і жонглерами, які вправно жонглюють щедрими обіцянками, цинічною брехнею і примітивними жартами з лісового кварталу. А тимчасом, вагітний виборами березень, наближає нас до запланованих пологів. Кого породимо, товариство?

Переймаючись очікуванням доленосної події, мій запорозький побратим і  поет    Mykola Bilocopytov   наснив собі актуальну казочку. І, як завжди, ділиться з вами:

   ЛІСОВІ ВИБОРИ

   Політична казочка

   Понад лісом сонце сходить,
   А у лісі демократь,
   Претенденти хороводять,
   Щоб царем тутешнім стать. 
Агітаторів до біса,
Всі із торбами ідей…
Тобто, все у цьому лісі
Достеменно, як в людей.
Кожен пень тримає гордо
І від радості трясе
Уподобану біг-морду
(Бо проплачено за все!)
Збори, мітинги, розборки,
Компромат і просто мат…
Кожен в списку – недоторка,
А в очах горить іско́рка –
Віра в гарний результат. 
Півник Петя то сокоче,
То зачне свій «кукурік» – 
Він на другий термін хоче,
А ще краще, щоб навік.
Тож обіцянки з розма́хом
Навсібіч летять щомить:
«Звірі, птахи і комахи
По-новому будуть жить!..»
А Лисичка – хитра пичка –
Вся в улесливім жалю́: 
«Дарагі маї сестрички
Мишки, ку́рачки, синички…
Я вас так, ням-ням, люблю!
Та й усіх други́х каха́ю,
Як вас, любі, не каха́ть?
Абіцяю, абіцяю,
Абіцяю абіцять…»
Ось Папуга на халяву
Бавить різну звірину
То вдає із себе Паву,
То Свиню, то Сатану…
То рівняється до Бога,
То танцює па-де-де…
Оберіть собі такого –
Він усе на сміх зведе.
А Їжак з пенька брутально
Наїжачившись, гука:
«Треба діять радикально,
В мене тактика чітка:
Хто зажрався – на гілляки,
Чи в болоті утопить,
Щоби знали, скотиняки,
Як з народу крівцю пить!»
Ріжуть правду-матку в гаї 
Політичні лихварі,
Хто найкраще обіцяє,
В того рейтинг угорі!
Навіть Чахлик Невмирущий,
Хоч страшненький із лиця,
Теж у лідерах, тому що –
Всім безсмертя обіця.
…В лісі псевдо-демократи
Тридцять другого числа
Будуть радісно вітати
Лиску, Півня чи Осла…
Та в душі живе тривога:
Хто б на царство не зійшов,
Той з народу лісового
Буде знову пити кров.
Отаке у дикім лісі
Безпросвітне житіє.
Між людей цих кровосісів:
Вже нема давно!
Чи є?
Придивитись треба добре,
Щоб не влізти в марнотрать,
Бо і ми між тих біг-бордів
Скоро будем обирать!
Щоб не плакать навздогінці,
Не зазнати різних лих –
Любі друзі-українці,
Голосуймо за своїх!
Бо з чужими буде гірше
Та й навіщо нам чужі?
Вірмо, друзі – чесних більше –
Тих, хто чисті, без іржі!
І при цьому рідні гасла
Хай повік не зрадять нам: 
«Слава нації!» і ясно
Ще одне: 
«Смерть ворогам!» 
Тож до виборчого бою
Підготуймося, як слід…
Будьмо, людоньки, собою,
Бо таких шанує світ!

Микола Білокопитов, 
м. Запоріжжя

Джерело:  Mykola Bilocopytov 

Станіслав Стеценко  Mahno.info / Україна

Остогидла «шоколадна» брехня, фейсбучна цензура і дискримінація  українців за національною і мовною ознакою ?

Приєднуйся до нашого публічного каналу в Telegram: https://t.me/mahno_info

Отримай більше позитиву – підпишися на наш незалежний сайт: http://mahno.info/