ПАМ’ЯТКА матерям для захисту їхніх прав на соціальний захист і державну допомогу на дітей

Рівень цивілізованості, культури, свідомості і загалом людяності будь-якого суспільства в усі часи найкраще оцінюється по ставленню до материнства і дитинства. Адже споконвічно материнство  і дитинство є найбільш захищеною соціальною цінністю, яка гарантує повноцінне життя як матері, так і дитині –  з миті її народження і на всьому шляху виховання та зростання аж до повноліття НОВОЇ ЛЮДИНИ.

Кожна дитина для кожної людини в кожній родині, для кожного тата і мами, для кожного Роду і Народу –  Є НАЙЦІННІШИМ НАДБАННЯМ і БЕЗЦІННИМ СКАРБОМ, який в усі віки в першу чергу найкраще захищався і оберігався, бо саме від цього  залежить здоров’я, сила і характер усіх наступних поколінь кожного Роду і Народу.

Щоб материнство і дитинство було безхмарним, забезпеченим, здоровим, щасливим і радісним,  кожен народ і все людство створили довгий ряд інструкцій, законів і конвенцій, в яких визначено права матері і дитини, а також  правила поведінки і обов’язки посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування, що забезпечують права і саме життя матері та дитині.

Проте гнилі і корумповані до краю органи тоталітарної державності УРСР, що перетворилися в злочинні грабіжницькі угрупування, скрізь, в тому числі і в органах соціального захисту, здійснюють політику «державного» геноциду та з корисливою метою безмежно і безсоромно відверто грабують матерів і їхніх дітей, позбавляючи їх будь-якої державної допомоги, що безпосередньо забезпечує їхнє існування.

Основні права матері і дитини на життя і соціальний захист забезпечуються:

Статтями 1, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 19, 20, 21-24, 27, 28, 40, 46, 48, 51, 52, 55, 56, 57, 64, 68, 92, 101 Конституції України (254к/96-вр)  ;

Преамбулою та статтями 1, 2, 3, 4, 6  Закону України «Про прожитковий мінімум» (966-14)  ;

Статтями 7, 9 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (1082-20)  ;

Преамбулою та статтями 1, 2, 3, 4, 5, 10 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» (1768-14)  ;

Преамбулою та статтями 1, 2, 3, 4, 5, 6 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) ;

Так зокрема згідно зі статтею 6 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) ,  при призначенні державної допомоги чи при відмові в її наданні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і здійснює виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, обов’язково видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

Проте зажерливі і ненаситні «слуги народу» спільно з посадовцями соціального захисту населення з кожним роком і з кожним наступним днем виключно з власних корисливих інтересів вигадують бузувірські схеми грабунку матерів і їхніх дітей, безжально кидаючи їх в прірву безпросвітних злиднів і голодного існування, що жорстоко принижує матір і  калічить кожну дитину фізично, морально і психічно та реально позбавляє їх життя.

Порушуючи вище вказані обов’язкові норми закону, встановлений порядок і інструкції з діловодства, чиновники соціального захисту населення свідомо і зумисно видають повідомлення про призначення державної допомоги взагалі без дати:

Так само без дати і без обов’язкового посилання на відповідну статтю Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12)  , чиновники соціального захисту протизаконно і протиправно позбавляють державної допомоги, яка безпосередньо забезпечує життя дитини:

В результаті таких дій вкрай важко, а з плином часу практично стає взагалі неможливим оскаржити протиправні дії і отримати державну допомогу вчасно, без додаткових витрат коштів, часу, нервів і здоров’я матері та її дитини.

Практично в усіх подібних випадках, не маючи змоги своєчасно, якісно і безкоштовно захиститися від такої схеми обману без дати документа, під градом принижень і образ одинокі матері просто змушені припиняти подальше бігання по кабінетам та взагалі припиняли прохати чи якось вимагати відновлення державної допомоги на свою дитину, залишаючись сам на сам зі злиднями, голодом і відсутністю допомоги.

Але ця схема обману на цьому не закінчується. Більшість одиноких матерів, які отримали подібну відмову в 2020 році і не мали можливості захистити та відновити свої права на обов’язкову державну допомогу, що забезпечує життя дитини, через декілька місяців одержували вимогу … про повернення «переплачених» коштів.

Пихаті, зажерливі і ненаситні чиновники від «слуг народу», замкнувши вхідні двері на замок і почепивши табличку «карантин» при його повній відсутності згідно статті 64 та пунктів 1, 6, 12, 19 ст. 92 Конституції України (254к/96-вр)  і фактично припинивши свою діяльність по соціальному забезпеченню населення, нахабно і цинічно вимагають «повернути переплачені кошти» навіть за час неіснуючого «карантину».

Для кожної матері, якій поставили вимогу повернення начебто переплачених коштів, таким чином створювалася відповідна багатотисячна сума «заборгованості», яка використовувалася як основний стимул для примушування будь-що її сплатити, так як відмова чи несплата цього «боргу» в подальшому позбавляла будь-якої можливості одержання державної допомоги на кожну дитину в подальшому.

Ось такою нахабною і нелюдською схемою обману, чиновники від «слуг народу» в органах соціального забезпечення населення з найбільш вразливих і незахищених одиноких матерів і їхніх дітей отримували відмиті з бюджету готівкові кошти, стягуючи їх начебто «з власної волі і бажання» обездолених і пограбованих матерів та їхніх голодних дітей.

Про те, як не сплачувати подібне здирство і як захиститися та відновити державну допомогу на своїх дітей, буде далі в наступних публікаціях…

Станіслав Павлович Стеценко   Mahno.info / Україна

Замучили смертельні тарифи і злочинна система УРСР –  створи життєдайні конституційні органи місцевого самоврядування !

Приєднуйся до нашого публічного каналу в Telegram: https://t.me/mahno_info

Отримай більше позитиву – підпишися на наш незалежний сайт: http://mahno.info/

та читай і дивися в Твіттері  @mahnofond