ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО: Як написати протокол допиту, щоб захиститися від злочинних посягань чи обвинувачень

ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО:  Як написати протокол допиту, щоб захиститися від злочинних посягань чи обвинувачень

Режим внутрішньої окупації завжди був ворожим до Українського Народу. Нащадки вбивць і катів, що заселилися в українські хати після систематичних голодоморів, нещадно визискували, гнобили і знущалися, а роль катів і каральних органів виконували так звані «правоохоронні» органи – міліція, прокуратура і суди.

За майже 30 років колоніально-окупаційної «незалежності» нічого не змінилося. Лише «правоохоронні» органи міліції перетворилися у відверто кримінальні владоохоронні поліцейські органи олігархату, а система прокуратури і судів –  перетворилася у приватні комерційні структури, що використовують бандитські закони як кастет в руках злодіїв і грабіжників.

Всі українці, які хоч раз потрапили до лап поліцаїв навіть за розбитий ніс чи підбите око нахабних москворотих окупантів, неминуче стикаються з дискримінаційною і відверто антиукраїнською процедурою поліцейського дізнання і досудового слідства, де обов’язково складається протокол допиту потерпілого чи обвинувачуваного українця.

Саме під час допиту в поліцейських застінках, українці відчувають на власній шкурі і душі ту безправність і важкий тиск антинародної системи окупації, що на кожному кроці морально і психічно ґвалтує душу та фізично насилує тіло, коли з першого протоколу допиту –  відбілює і захищає злодія та грабіжника, потерпілого –  робить винним, а невинного –  обвинувачує і перетворює у «тєрпілу».

Зіткнувшись ще в 90-их з жорсткою системою  допиту без відео і жодного зв’язку та юридичного захисту, повне безправ’я і перші поразки в кабінетах корумпованих «правоохоронців»  спонукали нас згадати українську народну мудрість –  хочеш зробити краще  –  зроби сам.

Для цього слід познайомитися з процесуальним законом окупантів,  де в главі 17 Кримінального процесуального кодексу України  (далі – КПК України (4651-VI) ) в статті 104 визначено, що перед підписанням поліцейського протоколу усім учасникам має надаватися можливість познайомитися з його текстом, зробити зауваження та доповнення перед підписанням.

КПК України (4651-VI) ) в статті 224 визначає, що:

<!-  - Допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати;

<!-  - Допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому – понад вісім годин на день;

<!-  - Допитувана особа має право використовувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо її показання пов’язані з будь-якими обчисленнями чи  відомостями, які їй важко зберігати в пам’яті;

<!-  - За бажанням допитуваної особи вона має право викласти свої показання власноручно, а за письмовими показаннями особи їй можуть бути поставлені додаткові запитання.

Всі ці процесуальні права допитувані українці мають знати і вміти ними користуватися, щоб корумповані  поліцейські дізнавачі та слідчі, які слугують бандитським органам окупаційної системи влади,  не скористалися відсутністю елементарних правових знань і з перших кроків не спотворили дійсні факти і важливі обставини справи.

Для зменшення психологічного тиску і полегшення проходження насильницької процедури допиту, слід завчасно підготувати свої письмові пояснення з послідовним і точним викладенням усіх обставин правопорушення чи кримінального посягання, щоб не дати себе втягнути в довготривалу і виснажливе мордування від корумпованої поліції, яка спеціально навчена під тиском, залякуванням і загрозами спотворювати дійсність і створювати свою власну користь та фальшувати справи.

Для всіх українців, що добровільно чи вимушено з кожним днем все більше мають важкі стосунки з криміналізованою поліцією і приватизованою прокуратурою, публікуємо нашу форму пояснень, напрацьовану з 90-их років, яка не дає можливості корумпованим і продажним органам поліції і прокуратури збочити на манівці чи спотворити дійсні факти і обставини:

                                         В правозахисні організації,

                                         правоохоронні органи, суди

                                             людина і громадянка України

                                             Нікітіна Ірина Миколаївна                                                              

                                     вул. Соборна, 195, м. Гуляйполе, 70200

ПОЯСНЕННЯ

Я, Нікітіна Ірина Миколаївна, 00.00.0000 року народження, паспорт 00 000000, виданий 00 листопада 0000 року Гуляйпільським РВ УМВС України в Запорізькій області, пояснюю, що 09 липня 2020 року у складі трьох членів комісії по захисту людських прав і свобод Таврійського благодійного фонду милосердя імені Нестора Махна (далі – Фонду), я приймала участь у спільній роботі з виїзною комісією Гуляйпільської міської ради, що виїздила по двом заявам громадян на місце незаконної побудови навколо мого житлового будинку бійні і двох свиноферм для понад 100 голів свиней і великої рогатої худоби посеред міста  та тероризує мене і навколишніх громадян своїм кривавим бізнесом, що порушує усі санітарні норми і правила забудови.

Після проведення спільного огляду двох свиноферм родини Заблодських за адресою вул. Соборна, № 197 і № 195 та сусідніх домоволодінь №  193 та 195, які найбільше потерпають від жахливих антисанітарних умов існування, ми подякували членам комісії міськради і розійшлися та роз’їхалися кожен по своїм домівкам.

Моя сусідка Бодня Галина Миколаївна, власниця будинку № 193, залишилася на моєму подвір’ї, де ми за чашкою кави обговорювали хід здійсненого огляду двох свиноферм навколо мого житла та злочинного викрадення моєї території.

В цей час дружина власника свиноферм Олена Заблодська, роздратована тим, що дві комісії оглянули їхні свиноферми і зафіксували масові порушення,  прибігла до нас і спираючись з вулиці на мій паркан, почала всіляко мене ображати, нецензурно лаятися і принижувати в присутності Бодні Г.М. не тільки мене особисто, а й мою маму.

Щоб припинити цю агресію і хуліганство з жахливою нецензурною лайкою Олени, я зробила декілька кроків до свого паркану і почала вимагати її негайно піти від мого двору і не обзивати мене і моїх рідних, а Заблодська Олена, тримаючи в руці садові ножиці (секатор), раптом через мій паркан прямо мені в обличчя зробила замах, щоб цим ударом дістати і покалічити мене секатором, від якого я ледве ухилилася, інстинктивно вхопившись за її руку з секатором, а потім відштовхнула нападницю з гострим секатором від себе і від паркану.

Олена з матюками відскочила, кинула мені в очі квіти з другої руки і погрожуючи мені фізичною розправою, кинулася до свого двору. А буквально через 3-5 хвилин до двору прилетів автомобіль, з якого вискочив син Олени –  Ярослав Заблодський і з криком «тебе інтєрєсує скільки я свиней вивіз ?!!» вскочив до мене в двір і з розгону та розмаху вдарив мене кулаком в правий висок з такою силою, що я всім тілом впала на спину між двома металевими трубами, а Я.Заблодський тут же підскочив і при моїх спробах піднятися, вхопивши рукою за голову ще 3-4 рази з силою вдарив мене лежачу потилицею об бетонну відмостку.

Присутня в моєму дворі Бодня Галина Миколаївна всіляко намагалася якось заспокоїти озвірілого Ярослава Заблодського і це їй частково вдалося, бо він почав виходити з двору. Але в двір вскочила його мати Олена Заблодська і нецензурно лаючись знову направила свого сина на мене. Я в цей час ледве підвелася і взяла в руки свій телефон, що лежав поряд і хотіла викликати поліцію. А під вереск своєї матері, Ярослав Заблодський знову повернувся до мене і відкинувши нападаючу на мене матір, вихопив мій телефон і розбив його об асфальт у дворі, а потім ще 7-8 разів наносив мені удари рукою так, що я літала від стіни кухні до стіни хати.

Опинившись від чергового удару під дверима свого дому я ледве вскочила в дім і встигла повернути ручку дверей знизу вгору та наглухо зачинилася і цим врятувалася від озвірілих Заблодських –  Ярослава і його матері Олени.

Це групове хуліганство було явно сплановане і спровоковане спочатку Оленою Заблодською, яка для його здійснення навіть приготувала і застосувала садові ножиці з гострим лезом. А коли їй не вдалося самостійно публічно мене порізати чи покалічити на очах і в присутності інших людей, Олена Заблодська по телефону підбурила і викликала свого сина Ярослава Заблодського, щоб спільно, з грубим порушенням громадського порядку та власних мотивів явної неповаги до мене та навколишнього суспільства всієї вулиці, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом і садизмом, вдвох у моєму дворі здійснили групову публічну фізичну розправу наді мною з погрозами наступного вбивства, щоб одночасно залякати і присутню в моєму дворі громадянку Бодню Г.М., яку також залякують та всіляко примушують покинути свій будинок по вул. Соборна,193, щоб і далі розширювати свій кривавий бізнес.

11 липня 2020 року                                                             І.М.Нікітіна                                                                                        

11 липня дві тисячі двадцятого  року ці пояснення  написано у присутності голови комісії по захисту людських прав і свобод Таврійського благодійного фонду милосердя імені Нестора Махна – Стеценко Наталі Олександрівни і мною посвідчено.

            Пояснення  підписано громадянкою Нікітіною Іриною Миколаївною у моїй присутності, особу її встановлено, дієздатність перевірено.

Голова комісії по захисту

людських прав і свобод

Таврійського благодійного

фонду милосердя імені

Нестора Махна                            ПІДПИС                     Н.О.Стеценко

                                                                          ПЕЧАТКА

Маючи при собі такий документ під час допиту, унеможливлюються усі шахрайські схеми і фокуси поліції, а також створюється можливість приєднати такий документ до протоколу допиту і таким чином  примусити поліцію вносити в протокол дійсні факти без спотворення і змін. А після власноручного написання пояснень в протокол і  небажанні відповідати на інші питання поліції, можна власноручно дописати:  – «Більше нічого зараз додати не можу.» Поставити дату і розписатися. Крапка.

НЕ ВІР, НЕ БІЙСЯ і НЕ ПРОСИ !

ДІЙ,  БОРИСЯ  і  ПЕРЕМАГАЙ !

Станіслав Павлович Стеценко   Mahno.info / Україна

Остогидла нагла брехня, фейсбучна цензура і дискримінація українців за національною і мовною ознакою ?

Приєднуйся до нашого публічного каналу в Telegram: https://t.me/mahno_info

Отримай більше позитиву – підпишися на наш незалежний сайт: http://mahno.info/

та читай і дивися в Твіттері  @mahnofond