ПРАВОЗАХИСТ: ЗАЯВА про забезпечення захисту і вибір захисника

ПРАВОЗАХИСТ: ЗАЯВА  про забезпечення  захисту і вибір захисника

Через віки народна приказка «один в полі не воїн»  –  залишається актуальною і в сьогоденні. Адже одній людині вкрай важко вистояти і захистися в «державі», яка Людину не шанує і не захищає, закони – не виконує, а всі «державні органи»  – діють спільно і узгоджено виключно як бандитська зграя насильників, що мають лише власну корисливу мету пограбувати кожну одиноку незахищену людину.

В оточенні ненаситної і кровожерної зграї спеціально навчених насильників, що називають себе «суд-я», «сбу», «прокуратура», «поліція», вистояти і захиститися можливо лише при наявності надійних друзів, здатних об’єднувати свої зусилля проти організованої злочинності і захищатися надійно як в рукопашному бою – плече до плеча, лікоть в лікоть, спина – до спини.

Застосування воєнної термінології і порівняння з рукопашним ближнім боєм зовсім не випадкове, бо діюча до цього часу злочинна тоталітарна система «влади» УРСР застосовує будь-які злочинні методи, способи і заходи «по бєспрєдєлу» для того, щоб Людина залишалася абсолютно безправною, беззахисною і безпомічною, коли на неї нападають організовані бандитські формування, що називають себе «правоохоронцями».

Щоб скористатися своїми непорушними правами  на захист в тоталітарних приватизованих «судах» УРСР, публікуємо заяву про забезпечення захисту і вибір захисника:

07.10.2021          № 37        

                                                             Посадовій особі приватизованого

                                                  «Гуляйпільського районного суду»

                                                 Романько Оксані Олександрівні

                                                  що згідно до ЄДРПОУ 37793795 здійснює

                                                     діяльність за КВЕД 84,23 як прибуткова          

                                                     громадська організація без ознак органу

                                                    державної влади

                                                     70202, м. Гуляйполе, вул. Велика, 31

                                                        е-mail:  inbox@gp.zp.court.gov.ua  

                                                                                         По справі № 315/1204/20

                                                                  Номер провадження № 1-кп/315/40/21                           

                                  Скаржник:     вільна і повноправна жива людина  

                                                       Ірина Миколаївна Нікітіна, що проживає                                                              вул. Соборна, 195, м. Гуляйполе, 70200

                                                        e-mail: fondmahno@gmail.com  

ЗАЯВА

про забезпечення  захисту і вибір захисника

Виконуючи  свої громадянські обов’язки і правозахисні функції та статутні завдання Таврійського благодійного фонду  милосердя імені Нестора Махна (далі – Фонду) по захисту Людини української нації від будь-яких форм і проявів дискримінації її прав і свобод, на основі Конституції та чинного вітчизняного і міжнародного законодавства як член громадської правозахисної організації у формі благодійного Фонду, по фактам масових злочинних зловживань місцевої поліції, приватизованої прокуратури і стороннього Гуляйпільського «районного суду», що вчиняє діяльність, передбачену статтею 37 Конституції України (254к/96-вр)  «…діяльність… громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету… держави,… незаконне захоплення державної влади,…», під виглядом «районного суду» рядом кримінальних проваджень, сфальшованих корумпованою поліцією і місцевою приватизованою прокуратурою на замовлення злочинного сімейства Заблодських, приватний «суд» здійснює незаконне переслідування мене за громадську діяльність, тому змушена заявити наступне:

Згідно до статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (1402-19) ,  правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства, делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається, а особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, установлену законом.

Згідно до ч. 1 статті 60 Конституції України (254к/96-вр)  , кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Указом президії Верховної Ради УРСР № 2148-VIII від 19 жовтня 1973 року, ратифіковано Міжнародний пакт про громадянські і політичні   права (995_043)  . З моменту ратифікації, відповідно до положень статті 9 Конституції України  (254к/96-вр)   та частин 1, 2 статті 19 Закону України № 1906-IV«Про міжнародні договори України», Міжнародний пакт про громадянські і політичні права є частиною національного законодавства України і має пріоритет над нормами внутрішнього права України.

Положеннями частин 1, 2 статті 22 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права визначено, що кожна людина має право на свободу асоціації з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх прав і інтересів.

Користування цим правом не підлягає жодним обмеженням, крім тих, які передбачаються законом і які є необхідними в демократичному суспільстві і інтересах держави чи громадської безпеки, громадського порядку, охорони здоров’я і моральності населення або захисту прав та свобод інших осіб.

Законом № 475/97-ВР від 17.07.97  ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004)  , більш відому як Європейська конвенція з прав людини, яка також з 17.07.1997 року є частиною національного законодавства України і також має пріоритет над нормами внутрішнього права України.

Згідно  статті 6 Європейської конвенції з прав людини(995_004)  :

1. Кожна людина при визначенні  її громадянських прав та обов’язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

2. Кожна людина, звинувачена  у вчиненні кримінального злочину, вважається невинуватою доти, доки її вину не буде доведено згідно із законом.

3. Кожна людина, звинувачена у вчиненні кримінального злочину, має щонайменше такі права:

а) бути негайно і детально поінформованою зрозумілою для неї мовою про характер і причину обвинувачення проти неї;

b) мати достатньо часу і можливостей для підготовки свого захисту;

с) захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника на власний вибірабо, якщо вона не має коштів для оплати правової допомоги захисника, одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

Зважаючи на те, що особа Романько О.О., що злочинно узурпувала державну владу і здійснює незаконне замовне переслідування щодо мене по даному «судовому» провадженню, а після абсолютно безпідставного і незаконного насильства з особливо жорстоким затриманням та «доставленням» мене 16.09.2021 в приватний «суд» за її вигаданою і завідомо неправосудною ухвалою «про розшук», мене було повністю позбавлено приватним «судом» не тільки судового захисту, а й мого безумовного права на правову допомогу і на вільний вибір захисника. 

Так при наданні 16.09.2021 моїм представником і захисником С.П.Стеценком довіреності зразка згідно статті 36 Регламенту Європейського суду з прав людини, «суддя» Романько О.О. в непристойні формі відвертого насильства при моєму вкрай важкому стані з артеріальним тиском 200/130 не дозволяла надати мені необхідну медичну допомогу і з особливою жорстокістю нав’язувала свого адвоката та виснажливим тиском наполягала на тому, щоб мені «для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах» вона сама визначить мені адвоката.

Проте частину другу статті 59 Конституції України щодо забезпечення захисту і правової допомоги виключно адвокатами – вже виключено на підставі Закону № 1401-VIII від 02.06.2016}, а згідно ч. 1 статті 60 Конституції України (254к/96-вр)  , а я вже обрала юридичну особу і уповноважила громадську правозахисну організацію Таврійський благодійний фонд милосердя імені Нестора Махна в особі його засновника і президента Станіслава Павловича Стеценка, що має відповідно зареєстровані повноваження і право без жодних обмежень «захищати порушені законні права і інтереси громадян та юридичних осіб».

Як повноважний член комісії Фонду по захисту людських прав і свобод, в умовах незаконного переслідування я ексклюзивно довіряю бути моїм представником і захисником в даному та в будь-якому іншому провадженні щодо мене виключно  Фонд в особі його засновника і президента С.П.Стеценка.

При вирішенні питання про забезпечення захисту і прав на захист та правову допомогу від обраного захисника, слід неухильно дотримуватися статті 7 КПК України, щоб зміст та форма кримінального провадження відповідали загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:

1) верховенство права;

2) законність;

3) рівність перед законом і судом;

4) повага до людської гідності;

5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;

6) недоторканність житла чи іншого володіння особи;

7) таємниця спілкування;

8) невтручання у приватне життя;

9) недоторканність права власності;

10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;

11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім’ї;

12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;

13) забезпечення права на захист;

14) доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень;

15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

16) безпосередність дослідження показань, речей і документів;

17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;

18) публічність;

19) диспозитивність;

20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами.

            Зважаючи на те, що всіма попередніми протиправними діями «судді» Романько О.О. вже системно порушено абсолютно усі без винятку вище перелічені 20 пунктів основних засад кримінального провадження, що визначені статтею 7 КПК України, змушена нагадати обов’язкові норми статей 8, 9 КПК України:

Стаття 8. Верховенство права

1. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

2. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 9. Законність

1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

2. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

3. Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

4. У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.

5. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

6. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Таким чином, мій вибір захисника і законне право на захист та правову допомогу захищають, визначають і незаперечно закріплюють:  статті 1, 3, 5, 6, 8, 9, 19, 20, 21-24, 27, 28, 29, 36, 37, 40, 55, 59, 62, 64, 68, 92, 124, 129 Конституції України; статті 1, 2, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 КПК України; рішення Конституційного суду України № 13-рп/2000 від 16 листопада 2000 у справі Солдатова Г.І. (v013p710-00)  , а також статті 1, 3, 5, 6, 7, 11, 13, 14, 17 Європейської конвенції з прав людини,  що гарантують безумовне забезпечення моїх прав на вибір захисника, на захист і правову допомогу, які від Фонду не підлягають жодним обмеженням.

На підставі вище вказаного вітчизняного і міжнародного законодавства та доданого, наполегливо вимагаю:

1. Згідно статті 1, пунктів 1, 2 та підпунктів «а», «в» і «с» пункту 3 частини 3 ст. 6, статей 11, 13, 14, 17 Європейської конвенції з прав людини та  статті 64¹ КПК України забезпечити мої конституційні права на судовий захист, на вибір захисника та на правову допомогу шляхом обов’язкового винесення письмової ухвали про визнання учасником даного кримінального провадження Таврійський благодійний фонд милосердя імені Нестора Махна в особі його засновника і президента Станіслава Павловича Стеценка, що уповноважений міжнародним законодавством і установчими документами та у кримінальному провадженні має право представляти мої інтереси і бути моїм захисником.
2. Негайно надати  обґрунтовану письму ухвалу для можливого оскарження і надання до Європейського суду з прав людини.

Додаток з завіреними копіями:

 1)    D2BToday.com.ua фіксує реєстрацію приватного «Гуляйпільського районного суду» – на 1 арк.;

 2)    Посвідчення № 37 члена комісії по захисту людських прав і свобод І.М.Нікінітої  – на 1 арк.;

 3)    Довіреність що надана мною згідно ст. 36 Регламенту Європейського суду – на 1 арк.;

 4)    Правозахисні повноваження Фонду від 04 грудня 1996 року – на 1 арк.;

 5)    Виписка з статуту Фонду – на 1 арк..

Член комісії по захисту

Людських прав і свобод                                                              І.М.Нікітіна