Краще бути єврохахлом, ніж тундрокацапом

Тарас Петриненко

Ми, УКРАЇНЦІ, не спроста стоїмо непохитно в цьому житті. Ми знаємо, що якщо ми відступимося, що буде з кожним з нас, що буде з цілим УКРАЇНСЬКИМ НАРОДОМ, з Українською НАЦІЄЮ, ми знаємо що буде з Україною. Тому ми не маємо права задкувати.

Таку життєву непохитну  позицію тримає народний артист України Тарас Петриненко. Цей принцип став смислом життя для нього і для дуже багатьох УКРАЇНЦІВ, які стійко і непохитно стоять на крижаному вітрі сучасного буття, щоб і далі жила Україна, щоб і далі існувала Українська НАЦІЯ.

Я не один, нас все іще багато. Ще тліємо, хоча й не горимо. Нам нікуди вже далі відступати. Й несила наступати – стоїмо.

Мені казали: "Ти не вмієш жити,
Життя прожив – нічого не нажив".
Мені казали: "Треба послужити,
Щоб і собі ти дещо заслужив".

Мені казали поруч з ким стояти,
Щоб вистоять собі життя легке.
І радили яких пісень співати,
І на каком, даруйте, язикє.

Та є таке, що я не хочу вміти
Й не вмітиму од роду і повік.
А доведеться в безвість відлетіти,
То й відлечу як чесний чоловік.

Я не один, нас все іще багато.
Ще тліємо, хоча й не горимо.
Нам нікуди вже далі відступати
Й несила наступати – стоїмо.

Ми стоїмо, ми й досі на помості,
Напівзабуті і напівживі.
Ми стоїмо – в серцях немає злості.
Ось тільки нерви – де там тятиві?

Ми стоїмо чужі у власній хаті,
Охаяні, обпльовані, німі.
Ми стоїмо потужні і затяті,
Пильнуєм світло в крижаній пітьмі.

Затравлені, змордовані істоти,
Жах небуття легенями п’ємо.
Бо Україна дихатиме доти,
Допоки ми за неї стоїмо.

Тарас Петриненко

Позиція. Тарас Петриненко. Пророк про рок

Станіслав Стеценко  / Mahno.info / Україна