Йому сьогодні б виповнилося лише 50 років. Він хотів нормально жити в Україні. Але в ті буремні 90-сті роки, коли поставала і  народжувалася його творчість, в країні розгулювався і правив лише бандитизм і грабунок, а кожен шукав можливість щось урвати, щоб якось вижити  –  він тоді прагнув  вільного творчого злету.

Коли вслухаєшся в його неповторний голос і кожне його слово, що йдуть від самого серця Великого Таланту, мимоволі здригається  душа, по шкірі –  мороз, а  на очах з’являються сльози, бо його  пісні  не залишають байдужим  нікого…

В сучасному світі фальші, брехні і користі,  великий Дар бути надзвичайно щирим, відвертим, мужнім і одночасно сердечним, щоб так глибоко  торкатися кожної  людської душі –  дається лише від Бога. В’ячеслав Хурсенко  був  обдарований   багатогранними талантами.  Він був неповторним поетом, композитором, музикантом і співаком. Але  при всьому цьому він завжди  залишався Людиною і Чоловіком, який ні в кого нічого не прохав та не розмінювався на  будь-які компроміси ні з часом, ні з власною совістю.

Мабуть саме тому його пісні такі хвилюючі і незабутні.  Його голос, кожне його слово і кожен акорд  його музики  будуть завжди  жити в людських серцях, в щирих душах українців. Пам’ятаємо, любимо, слухаємо, дивимось...

В'ячеслав Хурсенко - Соколята

СОКОЛЯТА

Крутилось пір'я на вітру.
І я згадав негоду ту,
В яку мене моя любов покинула.
Виймали жала із грудей
Очата двох моїх дітей.
І вся моя любов на них рікою хлинула.

Приспів:
Зростають у гніздечку соколята.
О Боже, ти за все мене прости!
О як я їх не хочу відпускати
У простори юнацької мети!
В роках моїх така велика сила,
Та долю не затримати нічим, —
Сини мої візьміть мої вітрила
Та й батька не забудьте поміж тим!

Я спав роками у вогні,
Біда сивіла на мені,
І тільки мати у селі в сльозах журилася.
А я синочків обіймав
І сам у себе запитав:
О де ж ти, наша доле, забарилася!?

Приспів:
Зростають у гніздечку соколята.
О Боже, ти за все мене прости!
О як я їх не хочу відпускати
У простори юнацької мети!
В роках моїх така велика сила,
Та долю не затримати нічим, —
Сини мої візьміть мої вітрила
Та й батька не забудьте поміж тим!

Маю двох синів і ця геніальна пісня В'ячеслава Хурсенка про усіх батьків  і про мене також …

Станіслав Стеценко  / Mahno.info / Україна