Про історію  і  основні причини становлення  нинішньої  класичної  мафії  в Україні

Ігор Смєшко

Станом на лютий 2005 року мафії, у класичному розумінні цього слова, в Україні ще не існувало. З організованою  злочинністю розвідувальні органи та СБУ вели у цілому, успішну боротьбу у взаємодії  із західними партнерами. Підтвердження цьому є позитивні для України слухання в Конгресі США, у квітні 1998 року, свідчень Директора ФБР США та голови Комітету з питань розвідки при Президентові України - керівника воєнної розвідки України про результати боротьби із міжнародною організованою злочинністю та, зокрема, "справою Лазаренка".

Мафія появляється там, де організована злочинність системно інфільтрується у вищі органи державної  влади, спецслужби та правоохоронні органи. Цей процес мав тенденцію до прискорення у 1999 - 2002 роках, особливо коли вище керівництво СБУ майже не приховувало свої  контакти із  С. Могилевичем та його оточенням. Але, потім цей процес був сповільнений у 2003 році. У 2004 році  СБУ  успішно допомогла народу України зупинити першу спробу Януковича стати Президентом.  Тільки некомпетентність, самозакоханість та кадрове невігластво нової  "помаранчевої  влади" допомогли йому із другої  спроби стати таки Президентом, а вже існуючим мільярдерам  −  перетворитися на олігархів. Якщо б нова "помаранчева влада"  у 2005 році завершила розслідування розпочатих СБУ ще у 2004 році низки кримінальних справ про сепаратизм у Сєвєродонецьку, про маніпуляції під час виборів із паралельним сервером ЦВК, про перевищення влади в МВС при прийняті рішення ВВ ввести війська в Київ, про масштабне виробництво у Донецьку контрафактної  цигаркової  продукції та багатомільйонні оборудки  із  поверненням ПДВ −  у нього не залишилося би для цього жодного шансу. Що ж стосується нинішнього стану речей, то цілий рік для нового уряду лише на те, що б зрозуміти про існування мафії в Україні (після урядування режиму Януковича ) −  це "розкіш"  на межі з тими  же: некомпетентністю, самозакоханістю та кадровим невіглаством. Уже існуючого в Україні законодавства, при наявності політичної волі та повернення в правоохоронні органи професіоналів  − цілком досить, щоб поєднавши  разом розвідувальні, оперативно − розшукові  та  слідчі можливості − нанести нещадного удару по головній причині системної корупції  на вищих щаблях влади в Україні її −  ворога, який є не менш загрозливим для неї, ніж зовнішня агресія.