Куди не поткнуться УКРАЇНЦІ в економіці, науці, освіті чи навіть героїчно на неоголошеній війні, але натикаються на кожному кроці на те, що їхня начебто УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА АБСОЛЮТНО ЇХ НЕ ЗАХИЩАЄ, а ба, НАВПАКИ – ДИСКРИМІНУЄ УСІ ПРАВА і СВОБОДИ КОРІННОЇ НАЦІЇ !!! Чому так, питають УКРАЇНЦІ ??? Чому УКРАЇНЦІВ в НАЧЕБТО ВЛАСНІЙ ДЕРЖАВІ НЕ ТІЛЬКИ БЕЗБОЖНО ГРАБУЮТЬ ЧУЖИНЦІ, а Й НАВІТЬ БЕЗКАРНО ВБИВАЮТЬ НА ДОГОВІРНІЙ ВІЙНІ … ЗА БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ ДОПОМОГИ і УЧАСТІ «української» влади, ЩО ВБИВАЄ УКРАЇНСЬКУ НАЦІЮ !!! Українці хочуть знати, ЧОМУ ЧУЖИНЦІ мають можливість легко пролізти до «української» влади, щоб потім ОРГАНІЗУВАТИ ГЕНОЦИД УКРАЇНЦІВ і ЦИНІЧНО ЇХ ГРАБУВАТИ ТА ВБИВАТИ ???
Виявляється, що СУТЬ УСІХ УКРАЇНСЬКИЇ ПРОБЛЕМ У ЗУМИСНО СТВОРЕНОМУ ВІДРИВІ ВІД ЦИВІЛІЗОВАНОГО СВІТУ з ОСНОВАМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА та У ВІДСУТНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ В КОНСТИТУЦІЇ ТА ЧИННОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ !!!
ПОГЛЯД В САМИЙ КОРІНЬ ЗЛА РОЗКРИВАЄ ЗМОВНИКІВ і ДАЄ ПРАВИЛЬНИЙ НАПРЯМ для СТВОРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ.
ЦЯ ВЛАДА СЛУЖИТЬ СВОЄМУ НАРОДУ...
Уряд Держави Ізраїль у листопаді 2014 року ухвалив і передав Кнесету (у якому
75% із 120 депутатів – євреї ) для розгляду законопроект "Про національну
державу", у першому параграфі якого зазначається:
"Держава Ізраїль є національним осередком єврейського народу. Право на
національне самовизначення в державі Ізраїль належить виключно єврейському
народу.
Будь- які інші законодавчі акти будуть тлумачитися з урахуванням цього
положення".
Законопроект визначає державу Ізраїль, як "національний простір єврейського народу".
Прем’єр – міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, який підтримав законопроект,
заявив:
"Ізраїль – це національна єврейська держава. У ній рівні права для всіх
громадян, хочу це підкреслити. Але права ці стосуються тільки єврейського
народу: і прапор, і гімн, і можливість еміграції євреїв з інших країн – все це
частина нашої національної символіки".
А ДЛЯ ТОГО, ЩО БИ МИ TAKOЖ БУЛИ ГОСПОДАРЯМИ У СВОЇЙ ДЕРЖАВI, НАМ ПОТРIБНО НЕ ТІЛЬКИ ВИМАГАТИ, А Й ДОМОГТИСЯ ВIД ВЛАДИ, ВIД НАРОДНИХ ДЕПУТАТIВ:
- Подати до ООН заяву про приєднання України до Декларації ООН «Про права корінних народів» та ратифікувати її, щоб вона відповідно до ст. 9 Конституції України стала частиною національного законодавства України.
- Закріпити в Конституції України положення про те, що українці є корінною (титульною) нацією, а Україна – національною Державою.
- Законодавчо встановити, що українці повинні бути представлені в органах державної влади і місцевого самоуправління пропорційно до населення України.
I ось тодi, i ДЕ - ФАКТО i ДЕ - ЮРЕ УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ БУДЕ СПРАВЖНIM ГОСПОДАРЕМ У СВОЇЙ УКРАЇНСЬКIЙ НЕЗАЛЕЖНIЙ ДЕРЖАВI, - УКРAЇНА , хоч як її старалися та стараються НЕ ДОПУСТИТИ ДО ЦЬОГО нашi споконвiчнi московські вороги разом з виродками...
Volodymyr VoytyukГАЛИЧИНА - GALICIA - GALIZIEN
ХТО МИ У СВОЇЙ ВЛАСНIЙ УКРАЇНСЬКIЙ ДЕРЖАВI?!
Проаналiзувавши дiяльнiсть «нашої» влади в українськiй державi за 24 роки, можна зробити висновок, з юридичної точки зору УКРАЇНСЬКА НАЦIЯ і УКРАЇНЦI за національністю ДЕ - ЮРЕ НЕ ІСНУЮТЬ (!!!)
А ми тут списи ламаємо про статус державної мови...
Адже, якщо немає нації, то не має й національної ідеї, національної мови, національних інтересів, національної програми, національної культури, національної історії, національних і духовних цінностей українців, отже НЕ МОЖЕ БУТИ I НЕЗАЛЕЖНОЇ СОБОРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ!!
I саме тому, у нашiй українськiй державi для ПРодовження iмперської полiтики Кремля вперто і цілеспрямовано неукраїнською владою стирається будь-яка різниця між чужоземцями та етнічними українцями, які є титульною (корінною) нацією України.
Щоб ЦЕ зробити i деукраїнізувати українську націю уряд Кінаха і Президент України Кучма, а потім ПРезидент Янукович і очолюваний Азаровим уряд, пішли на грубі цинічні обмеження прав людини і громадянина та порушення міжнародних правових актів, Конституції і законів України та принципу верховенства права.
Згадаємо, як починалася спецоперація з деукраїнізації населення незалежної України, у якому частка етнічних українців складала на той час 73%.
Починаючи з 15 травня 1990 року, - з перших днів роботи українського парламенту
розпочалося протистояння між ПРокомуністичною більшістю - т. зв. групою 239 на
чолі з О.Морозом та демократичною меншістю - Народною радою, лідером якої став
академік І. Юхновський. I в результатi цього, фактично вперше в Україні
відбувалося становлення групи "націонал-комуністів", - одним із його наслідків стало позбавлення
депутатської недоторканності й арешт радикально налаштованого депутата С.Хмари
i тодi комуністична більшість, "група 239" у Верховнiй Радi України
вилучила графу "національність".
Ліквідуючи графу "національність" народні депутати України, у
чиїх паспортах значилася інша, ніж українська національність, переконували, що
це начебто «європейська норма» і вимога
Ради Європи, тому що зазначення національності, нібито, може стати підставою
для дискримінації.
Але глибокий їх аналіз і додаткова інформація засвідчили, що нас, етнічних
українців, було цинічно й нахабно oбрехано та ошукано, - жодних вимог Ради Європи щодо графи «національність» не було та й
бути не могло, адже в європейських країнах діє принцип верховенства права, і
кожна людина має право знати свою національність та декларувати належність до
неї.
У внутрішніх паспортах (посвідченнях особи) громадян країн Ради Європи
справді відсутня графа «національність», aле вона є у тих чи інших
реєстраційних державних документах (у заяві про народження дитини, свідоцтві
про народження, заяві про вступ до шлюбу, свідоцтві про шлюб, в анкетних даних
при oформленi на роботу та в деяких інших).
Так призначений ПРезидентом України Кучмою, який у 1990 році, будучи
народним депутатом, написав в автобіографії, що він «руський» і не проголосував
за прийняття Декларації про держаний суверенітет України, у 1994 році, а коли
балотувався у Президенти, зазначив, що він «українець», але вже після обрання ПРезидентом України на другий
строк, називав українців «обєзьянамі» і що ми всі українці «нємножко с прідурью».
Кабінет Міністрів (який за національним складом переважно не був українським),
очолюваний Кінахом (уродженцем Молдови) та за погодженням з Кучмою 12 вересня
2002 року видав Постанову № 1367 "Про затвердження зразків книг реєстрації
актів цивільного стану та описів бланків свідоцтв, що видаються державними
органами реєстрації актів цивільного стану", якою в свідоцтві про
народження і в свідоцтві про усиновлення було вилучено запис про національність
батьків, а в свідоцтві про шлюб – національність подружжя. (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1367-2002-%D0%BF).
I на порушення Конституції, законів України та міжнародних правових актів уряд
Кінаха, не маючи на те жодних повноважень, скасував стару Постанову Верховної
Ради України (№2503-XII) вiд 26 червня 1992 "Про затвердження положень про
паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт
громадянина України для виїзду за кордон".
У 2001 році вперше в Незалежній Україні був проведений перепис її населення, який засвідчив, що титульна (корінна) нація українців складає 37 541 700 осіб, або 77,8% від загальної кількості населення (росіяни – 17,3%, білоруси – 0,6%, молдовани – 0,5%, кримські татари – 0,5%, болгари – 0,4%, угорці – 0,3%, румуни – 0,3%, євреї – 0,2%).
А вже 10 листопада 2010 року Кабмін, у якому етнічних українців було менше
ніж пальців на одній руці, на чолі з уродженцем Росії М.Азаровим (який вважав
себе «гражданіном с русской отчізной») прийняв Постанову №1025 «Про
затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків
бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану», якою вилучив
графу «національність» з усіх бланків про державну реєстрацію. (!!!)
Цією антиукраїнською (а по суті злочинною) постановою Уряд Азарова позбавив 46
млн. громадян України (з яких 37 млн. етнічних українців) права вказувати в
реєстраційних документах свою національність.
Таким чином уряди, очолювані Кінахом і Азаровим, а також президенти Кучма і Янукович (не українцями за національністю) здійснили ще один, цього разу юридичний етноцид титульної нації – українців.
Хто дав право керманичам при владі так чинити з українцями?
Спочатку ліквідували графу в паспорті, а пізніше національність у свідоцтво про народження, - «українська» влада зробила ВСЕ для того, що би наші діти, онуки, наступні покоління ніколи не довели, якого вони роду-племені, чиї вони нащадки.
З часу ліквідації графи «національність» у свідоцтві про народження в Україні народилося понад 11 млн. дітей.
Хто вони за своєю національністю ?
Скільки серед них українців, росіян, білорусів, вірменів, євреїв, інших ?
У їхніх свідоцтвах про народження не вказана національність їх батьків. Усі
вони національні безбатченки, без національного коріння!
Хто дав право владі вкрасти у нас,
етнічних українців, нашу багатовікову національність – українець?!
Отже, з юридичної точки зору українська нація та українці за національністю де-юре не існують. (!!)
Але, міжнародні правові акти, які ратифіковані Україною і є частиною національного законодавства, а також Конституція і чинні закони України, – дають право громадянам України мати у реєстраційних державних документах запис про свою національність чи національну приналежність.
Також нагадую, що громадяни Радянського Союзу мали у паспорті запис своєї
національності. Після досягнення особою 16-річного віку і отримання паспорту в
графі «національність» записувалась національність особи в залежності від
національності її батьків.
В інших документах реєстраційного характеру (книга реєстрації актів цивільного
стану, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, свідоцтво про смерть та
інших) законодавчо була закріплена графа, у якій зазначалась національність
особи.
У свідоцтві про народження дитини обов’язково вказувалась національність її
батьків, в свідоцтві про шлюб – національність подружжя, і так само в інших реєстраційних
документах...
Aле навіть у Російській Федерації, у країнi нашого агресора, у 2012 році набув чинності Закон, який поновив графу «національність» у внутрішньому паспорті громадянина Росії. (!!)
ВИНИКАЄ ЗАПИТАННЯ:
- Чому нова влада не повертає українцям вкрадену у них національ-ність, вперто
ігноруючи багатотисячні звернення українців з цього питання?!
Відповідь проста: тому, що і ця – нинішня влада – далеко не українська!
Наприклад, кадрова політика, яку ця влада проводить в Україні, – є цинічним приниженням Української нації.
Напередодні Шевченківських днів
(Тарасова Свіча), 20 травня 2015 року так звана демократична коаліція, яка
складає майже конституційну більшість Верховної Ради України (298 депутатів),
«провалила» законопроект, який передбачав обов’язкове володіння українською
мовою посадовими та службовими особами органів державної влади та складання
ними іспиту на знання української мови як державної.
Законопроект підтримали лише 152 народних депутатів, із них
"коаліційних" – 137.
З дев’яти фракцій тільки три ("Самопоміч", "Радикальна партія
Ляшка" і "Батьківщина") віддали більшість голосів за цей
законопроект.
Депутати від блоку Порошенка та "Народного Фронту" не надали
державній українській мові необхідної підтримки:
із 143-х президентських нардепiв "ЗА" голосували лише 61, а команда Прем’єр-міністра із 82-х депутатів дала лише 18 голосів "ЗА" (а п’ять з них були навіть проти!).
І це без огляду на те, що одним із пунктів коаліційної угоди є вимога безумовної підтримки Статусу державності української мови.
У парламенті виявилося лише 152 українців – патріотів.
Решта парламентаріїв зганьбила
себе колаборанством.
Бо той, хто не підтримує українську мову, мимоволі (а можливо, і навмисно!)
підтримує мову російського окупанта.
Ганебно, але факт: голова Верховної Ради України В.Гройсман також не голосував за цей законопроект, як і голова фракції блоку президента Ю.Луценко, утримався від голосування і син Президента України О.Порошенка.
Цим голосуванням Парламент України дав вичерпну відповідь на запитання – чи
є він Українським!
(https://uoun.wordpress.com/…/%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B…/)
Отже, ми, етнічнi українцi і представники національних меншин України, повиннi у першу чергу вимагати і ДОМОГТИСЯ у наших можновладцiв, у наших слуг НЕГАЙНОГО повернення народу України графи «національність» у ВСIХ державних реєстраційних документах!!!
А для ЦЬОГО найефективнішим способом вирішення питання про повернення громадянам права мати в державних реєстраційних документах запис про свою національність, - внесення відповідних змін до чинного законодавства.
- Слід негайно зобов’язати уряд змінити постанову №1025 від 10 листопада 2010 року.
- Президент чи нинішні народні депутати мають внести до Верховної Ради, в порядку законодавчої ініціативи, законопроект про поновлення графи «національність» в паспорті, свідоцтві про народження, свідоцтві про шлюб, свідоцтві про всиновлення, свідоцтві про смерть, заяві про народження дитини, заяві про одруження та інших реєстраційних документах.
- Крім того, треба зобов’язати державні органи реєстрації актів цивільного стану внести запис «національність» у паспорт громадянина України і у всі реєстраційні документи.
TОМУ ЩО, ЛЮДЕЙ БЕЗ НАЦІОНАЛЬНОСТІ НЕ ІСНУЄ !!!
Кожна людина має свою національність (її етнічне, кровне походження), душу (мова, пісні, танці, культура, історія, традиції, звичаї, релігія, національні герої, кухня – все, що притаманне саме цій нації) і дух (спроможність відстоювати, захищати, боротися, а якщо потрібно, то й віддати життя за свій народ.
Це продемонстрували українці i
під час Революції Гідності та жертовно демонструють і сьогодні, захищаючи
незалежність України у Вітчизняній війні проти агресії Росії.
Серед загиблих «Небесної Сотні» під час Революції Гідності та
військовослужбовців, правоохоронців і добровольців, які віддали своє життя за
Україну на Східному фронті (майже 1800 осіб) – понад 86% – це українці за
національністю.
Країни ж, які мають етнічні уряди, парламенти, керівників держав –
представників корінного народу, мовчазно спостерігаючи, як над українством
проводиться черговий експеримент (інформаційний і юридичний етногеноцид),
намагаються захистити тільки свою національну ідентичність.
Так от Польща ввела Карту поляка, яка дає право українському поляку
ідентифікувати себе в своїй Батьківщині поляком. Подібне роблять угорці,
румуни…
I oт, відповідно до вимог Декларації "Про права корінних народів" (№ 61/ 295), яку ООН прийняла 13 вересня 2007 року, - УКРАЇНЦI є корінною (титульною) нацією в Україні і мають право бути представленими в органах держаної влади і місцевого самоуправління ПРОПОРЦIЙНО до населення країни.
(Українці складають 78% населення
України, росіяни – 17,3%, євреї – 0,2%).
Але до цього часу Верховна Рада України законодавчо не закріпила Статус
українців як корінного народу України.
ПРедставник України (як і Російської Федерації) в ООН не проголосував за
зазначену Декларацію – утримався...
А чому вiн утримався – питання принципове і на нього повинні дати відповідь
тодішні міністр закордонних справ Яценюк, Прем’єр-міністр Янукович та Президент
України Ющенко?
I вони несуть персональну відповідальність за позицію України в ООН.
Окремі члени української делегації в ООН послалися на вказівку керівництва МЗС України не голосувати за зазначену Декларацію, щоб у такий спосіб бути солідарними з Росією в цьому питанні.
Ось так Кремль професійно використовує підконтрольних йому політиків і "агентів впливу" для досягнення своїх геополітичних цілей.
Декларація ООН "Про права корінних народів" повинна стати основою для виборювання Українською нацією своїх, Богом даних прав на свою ідентичність, землю і побудову Української Держави згідно предківського світогляду і форми суспільної організації.
Відповідно до класифікації ООН, Україна з моменту проголошення Незалежності має право на законодавче набуття статусу національної держави, а етнічні українці – статусу титульної (корінної) нації.
У Декларації "Про права корінних народів" записано: "Корінні народи мають право на самовизначення. У силу цього права вони вільно встановлюють свій політичний статус і вільно здійснюють свій економічний, соціальний і культурний розвиток" (Ст.3).
У Конституції України (Ст.Ст.11,92,119) є термін «корінний народ», але без відповідного його визначення і без надання переліку корінних народів. Законодавство «Про статус корінних народів» досі не прийнято.
В Україні проживає чотири корінні народи, етногенез котрих пов’язаний саме з територією України – українці, кримські татари, караїми, кримчаки, останні три з них походять з території Криму.
Решта національних меншин в Україні є діаспорою народів, котрі мають свої етнічні батьківщини чи національні утворення за межами України і, як правило, розсіяні серед українців, за винятком угорців, молдован, румунів, болгар, меншою мірою поляки і росіяни, котрі мають невеликі ареали компактного проживання на периферії української етнічної території.
20 березня 2014 року Парламент прийняв постанову № 4455 "Про заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української держави" і доручив Кабінету Міністрів «терміново підготувати проекти законів, нормативно-правових актів, які визначають і закріплюють статус кримськотатарського народу як корінного народу України».
У цiй Постанові зазначено, що "Україна гарантує збереження і розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримських татар як корінного народу і всіх національних меншин України".
А як же ми – Українці ?
Коли ж нас визнають титульною (корінною) нацією?
Доки українці будуть сиротами в наймах на своїй – рідній землі ?
А ось уряд Держави Ізраїль у листопаді 2014 року ухвалив і передав Кнесету
(у якому 75% із 120 депутатів – євреї ) для розгляду законопроект "Про
національну державу", у першому параграфі якого зазначається:
"Держава Ізраїль є національним осередком єврейського народу. Право на
національне самовизначення в державі Ізраїль належить виключно єврейському
народу. Будь- які інші законодавчі акти будуть тлумачитися з урахуванням цього
положення".
Законопроект визначає державу Ізраїль, як "національний простір єврейського народу".
Прем’єр – міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу, який підтримав законопроект,
заявив:
"Ізраїль – це національна єврейська держава. У ній рівні права для всіх
громадян, хочу це підкреслити. Але права ці стосуються тільки єврейського
народу: і прапор, і гімн, і можливість еміграції євреїв з інших країн – все це
частина нашої національної символіки".
А ДЛЯ ТОГО, ЩО БИ МИ TAKOЖ БУЛИ ГОСПОДАРЯМИ У СВОЇЙ ДЕРЖАВI, НАМ ПОТРIБНО ВИМАГАТИ і ДОМОГТИСЯ ВIД НАРОДНИХ ДЕПУТАТIВ:
- Подати до ООН заяву про приєднання України до Декларації ООН «Про права корінних народів» та ратифікувати її, щоб вона відповідно до ст. 9 Конституції України стала частиною національного законодавства України.
- Закріпити в Конституції України положення про те, що українці є корінною (титульною) нацією, а Україна – національною Державою.
- Законодавчо встановити, що українці повинні бути представлені в органах державної влади і місцевого самоуправління пропорційно до населення України.
I ось тодi, i ДЕ - ФАКТО i ДЕ - ЮРЕ УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ БУДЕ СПРАВЖНIM ГОСПОДАРЕМ У СВОЇЙ УКРАЇНСЬКIЙ НЕЗАЛЕЖНIЙ ДЕРЖАВI, - УКРAЇНА , хоч як її старалися та стараються НЕ ДОПУСТИТИ ДО ЦЬОГО нашi споконвiчнi вороги разом з виродками...