Олександр Руденко з світлиною, присвяченою  Надії Савченко

В наших українців є така харизма,
Міряємось, браття, всі патріотизмом.
Хтось найбільший прапор встановив над дахом,
Хтось побив сусіда: він москаль – невдаха,
Інший в вишиванці їде на роботу,
Всяк себе вважає справжнім патріотом.
Вже стовпи й паркани в жовто-синій фарбі,
Навіть у дівчаток – українки - Барбі!
Патріот у Лорак кинув шар багнюки,
Щоб не забувала України,суко.
Щось таке знайоме у тих перегинах,
Вже були парторги в деяких країнах.
Кричимо щодуху ми «Героям Слава!»
А герої гинуть й це буденна справа.
Чи не патріотка в чорній хустці мати,
Що всіх генералів стане проклинати?
Що вождям країни смачно плюне в очі?
Бо живого сина, не Героя хоче!
Чи співає німець гімн свій щогодини?
Скажеш, він не любить рідної країни?
Де ж воно те вічне, щире та розумне?
Що із нами сталось?Сумно , браття, сумно…
Все піар.. Реклама на сльозах та крові,
Знов вожді клянуться в щирості й любові
До свого народу! Добрі олігархи!
Тільки їхні дітки – десь у аквапарку
В Лондоні,Парижу, навіть на Тайвані,
Рухають фігури вдома на дивані.
Вигідна війна їм, це ж великі гроші,
Ви же , патріоти, всі такі хороші,
Йдіть їм, догоджайте, підставляйте спину,
Тільки пам’ятайте: то – не Україна!
Отакі ми - діти: щирі та наївні,
Віримо у казку, що всі люди рівні.
Платимо податки – це ж патріотично,
А нас все грабують вдвічі або втричі.
Хтось із нас глузує, хтось боїться саме.
Хтось спокійно грає нашими життями,
Ми же копійчини зберемо останні -
Біженцям та дітям,бо ми з вами крайні.
Тож включайте мозок, любі патріоти,
Від своїх Фейсбуків відривайте попи,
Та люструйте владу, що знов лізе скопом,
Можемо не гірше жити ніж в Європі.
Шлях важкий та чесний починавсь з Майдану,
Не дамо же ,браття, нас ввести в оману,
Бачили і справжніх, і лжепатріотів,
По ділах судіть ви, та по їх роботі.
Обіцянкам вірить – щастя нам не буде,
Відрізняти треба золото від бруду.
Піднімайте , браття, наш народ з руїни,
Отоді й здійсниться розквіт України!

поезія?@lviv1256
Людмила Лєгостаєва