На протязі багатовікового рабства окупанти систематично вбивали УКРАЇНЦЯМ  в голову цинічну вигадку про те, що начебто ми на найбагатшій  в світі землі  «бідні – бо дурні, а дурні – бо бідні».  Постійно вбиваючи в голови  це словесне  замкнене коло на підсвідомість  кожного  УКРАЇНЦЯ, зумисно створювалося відчуття   МЕНШОВАРТОСТІ  і  ДРУГОСОРТНОСТІ  для поневоленої корінної нації,  яким   переконували УКРАЇНЦІВ  в необхідності смиренно коритися зайдам і  грабіжникам, що  окупували Україну.

Такий  «загальноприйнятний» погляд на бідність, де корінна нація «бідна –  бо дурна, а дурна – бо бідна», окупантами  було створено  для того, щоб краще грабувати Україну і українців,  де  бідний означало  грішний,  а бідність є ознакою  лінивства. 

Вперше систематичне дослідження проблеми бідності провів Бенджамін  Роунтрі, якому і належить  перше формальне означення бідності, для чого він ввів концепцію кошика базових продуктів. Кожен хто не міг дозволити собі придбати цей кошик продуктів вважався бідним. Запропонований Роунтрі споживчий кошик  був ідентичним раціону, що його давали бідним у робітних будинках, де включені до нього продукти важко назвати делікатесами.

Бідність — це  соціальне положення, що характеризується відсутністю необхідних матеріальних засобів для того, щоб провадити «нормальне» (відповідно до норм прийнятих суспільством) життя, наприклад, неможливість прогодувати свою родину, дати освіту дітям чи забезпечити сім'ю якісним медичним обслуговуванням або нездатність придбати чи взагалі  мати доступ до базового кошику соціальних і комунальних послуг.

Саме завдяки цьому визначенню і первинним дослідженням Бенджаміна  Роунтрі,  західний світ рішуче  відкинув  рабовласницькі  поняття бідності  як грішності  і лінивства, спонукаючи до подолання  бідності в суспільстві, створення  державних структур  соціального захисту прав людини на життя, а наступні політики і інтелектуали досить швидко встановили залежність між рівнем бідності та його зменшенням при збільшенні зайнятості, зростанні платні, наявності громадського медичного обслуговування та  відповідних соціальних служб. Наступне  поширення у західних країнах служби соціальної допомоги  незаможним та загальний зріст добробуту привели до того, що до 1950 р. бідність, як нездатність придбати кошик базових продуктів –  в розвинених західних країнах зникла.

Але нинішня світова глобалізація, коли купка мільярдерів грабує увесь світ, призвели до нового поширення бідності в глобальному масштабі, де мільярди  для одиниць здобуваються в основному за рахунок бідності мільйонів людей.  Саме під час  гонитви за швидкими надприбутками  виникло і визначення абсолютної  бідності, коли люди, чиї доходи менші від базових потреб, перелічених у споживчому кошику, живуть у абсолютній бідності на фоні безпрецедентного розкошування дуже  вузького кола.

На сьогоднішній день чи не найточнішим прикладом означення бідності є прийняте Європейським Союзом у 1984 році, яке  визначає, що «бідні це ті, чиї ресурси (матеріальні, культурні та соціальні) є настільки обмеженими, що виключають можливість провадити мінімально прийнятний рівень життя в суспільстві тієї країни у якій вони проживають». 

Причин виникнення бідності багато. Але основною  причиною виникнення бідності залишається  ненаситна жадібність  одних осіб, які не мають межі своєї зажерливості і корисливого бажання  збагатитися  за рахунок  багатьох інших людей.

В сучасному світі бідність все більше стала  використовуватися як  політична складова всеохоплюючого глобального грабунку і  здирства.  Україна є яскравим прикладом застосування  бідності  не тільки для власного збагачення вузького кола злочинних осіб, а й для знищення УКРАЇНСЬКОЇ  ДЕРЖАВНОСТІ  та тотального грабунку УКРАЇНСЬКОГО  НАРОДУ організованою групою, що  шахрайством і обманом злочинно захопила державну владу в Україні.   

Сучасні  злодії  і  грабіжники, які швидко стали олігархами, застосовують організовану і створену штучно  бідність мільйонів  УКРАЇНЦІВ як інструмент власного неймовірного збагачення. А щоб ще більше збагатитися і  примножити свої  багатомільйонні і багатомільярдні статки та власне надзвичайно розкішне існування, бідність для мільйонів  УКРАЇНЦІВ  створена шляхом  злочинного шахрайства, політичної  і  національної зради та відвертого насильства. Більше того, насильство у вигляді  неоголошеної війни використовується для створення АБСОЛЮТНОЇ БІДНОСТІ   як складового елементу новітнього ГЕНОЦИДУ, де дев’ятьох з десяти свідомо доводять до жебрацтва, щоб один неймовірно розкошував на фоні 90% пограбованих. Таким чином, як свого часу визначив Махатма Ганді, в Україні створена НАЙСМЕРТЕЛЬНІША ФОРМА  НАСИЛЛЯ  –  БІДНІСТЬ.

Кожен  крок і кожна наступна дія  злочинної системи державної влади в Україні свідчать, що  абсолютна бідність охоплює УКРАЇНЦІВ все більше і більше не тому що УКРАЇНЦІ  бідні чи дурні, а тому що  ненаситно зажерливими  і  безкарно багатшими  стають ті, хто по Конституції мають гарантувати УКРАЇНЦЯМ  життя без бідності і передчасної смерті від злиднів та війни. Тому наступна боротьба з бідністю в Україні очевидно буде не як боротьба з соціальним явищем, а як боротьбою зі  злочинним олігархатом  та  наскрізь корумпованою  системою державної влади, що робить нас бідними.

Джерело:  Бідність: визначення, межа та вимірювання, характеристики. / Вікіпедія – Бідність

Станіслав Стеценко / Mahno.info / Україна