В усіх типах медій споживачі віддають перевагу продуктам українською мовою

Спочатку Євромайдан з його нестримним поривом до Волі, а потім особливо військова аґресія расєї,  суттєво змінили політичні й економічні умови функціювання українських мас-медій та преференції споживачів щодо вживаних у них мов. Кривава неоголошена збройна і шалена інформаційна війна викликали в українському суспільстві стійке уявлення про те, що економічна співпраця з ворожою країною  є не просто аморальною і проблематичною, а й складає особливу загрозу для національної безпеки.

Політолог Володимир Кулик оприлюднив надзвичайно цікаві дані соціологічних досліджень, з яких випливає, що керівники медій нахабно дурять українське суспільство, коли говорять про більшу популярність російськомовного продукту в переважно українськомовній Україні. Насправді запит на російськомовний продукт упродовж останніх років стабільно зменшується, а попит на українськомовний – постійно зростає і переважає.

"Громадські активісти й діячі культури закликали владу втрутитися, проте медійні менеджери доводили, що продукти російською мовою дуже популярні серед їхньої аудиторії й замінити їх українськомовними неможливо без істотної шкоди для якості. Тому, зокрема, вони заперечували проти запровадження квот української мови, до яких влада зрештою вдалася для музичних творів на радіо та для телевізійних програм.

Проте соціологічні опитування показують, що української мови в медійному просторі бажають не лише нечисленні активісти, а й мільйони пересічних громадян. Київський міжнародний інститут соціології вже тричі — в лютому 2012-го, у вересні 2014-го та травні 2017-го — проводив на моє замовлення опитування щодо мовної ситуації та мовної політики, важливу частину яких становили запитання про реальні та бажані мови споживання різних типів медій. Порівняння відповідей різних років показує в усіх випадках істотне зміщення преференцій від російської мови до української, із певною варіацією масштабу залежно від пропозиції продуктів на відповідному ринку".

Виключно під тиском антиросійськи налаштованої громадськості влада була змушена заборонити обіг деяких типів російських медійних продуктів, насамперед фільмів і телепрограм, котрі явно демонстрували підтримку російської держави та її військових формувань. Згодом було здійснено  заборону на імпорт російських книжок «з антиукраїнським змістом» та заборонкно провайдерам надавати користувачам доступ до популярних російських інтернет-ресурсів.

Варто звернути увагу, що видавнича галузь була змушена зреаґувати на ці тенденції збільшенням частки українськомовної продукції. Адже кожен примірник книжки чи газети купує або не купує реальний покупець, а він, виявляється, часто зважає на мову. Натомість дотовані власниками телеканали й радіостанції продовжують впиратися і нахабно переконувати глядача або слухача, що він хоче дивитися й слухати російською.

Така сама невідповідність між мовними преференціями споживачів і тим, що їм пропонують, спостерігається і в багатьох инших сферах, зокрема, у сфері обслуговування, інтернет-маркетингу тощо. 

Громадський закон про мову #5670(д) покликаний виправити цю ситуацію й нарешті захистити права тих споживачів, для яких українська мова є рідною і бажаною.

Джерело: http://detector.media/rinok/article/128765/2017-08-09-v-usikh-tipakh-medii-spozhivachi-viddayut-perevagu-produktam-ukrainskoyu-movoyu/

Станіслав Стеценко  / Mahno.info / Україна