Про ОСНОВНІ  ПРИНЦИПИ МОВНОЇ  ІДЕОЛОГІЇ  і  ПОВЕДІНКИ  УКРАЇНЦІВ

Сьогодні, в День української мови та писемності, доводиться констатувати, що ми не маємо ні належного державного статусу української мови, ні достатнього рівня розвитку і поширення рідної мови, ба, навіть не маємо законодавчої бази для вільного і без обмежень функціонування рідної мови та писемності титульної нації.

Повна відсутність забезпечення належного державного рівня для української мови на протязі усіх років окупаційної «нєзалєжнасті», призвели до систематичної дискримінації титульної нації на мовній і національній основі, до злочинного застосування «двоязичія» на державному рівні і як наслідок –  до кривавої війни, розпочатої на мовній основі, де українців на рідній землі не тільки переслідують і примусово зРОСійщують і прилаштовують до московського рабства на усіх рівнях, а й жорстоко катують та вбивають за використання рідної мови, з жахливим приниженням нації в самій основі.

Що робити ? В першу чергу слід раз і на завжди відмовитися від толерантності до «руцкава язика» і до його носіїв в Україні! Постійно і наступально позбуватися зРОСійщення і МАЛОросійщини,  нав'язаної і привитої терором та нахабством «руцкава міра», бути впертими, а при потребі і  агресивними до всіх проявів зневаги до нашої мови і до українців взагалі, дотримуючись українського предковічного звичаю – «у нашій українській хаті своя правда і воля».

Моsкалі «за порєбріком» і ті «доморощені», що раніше катували і вбивали українців в «савєцкіх» катівнях і душили нас голодоморами, а нині очолюють і забезпечують внутрішню окупацію України  –   розуміють і поважають лише силу й напір, а не інтелігентність, освіченість і ерудицію, які вважають слабкістю і страхом. Жодних розмов з ними на «руцкам» не може бути в принципі, так як УКРАЇНЦІ  ВЗАГАЛІ НЕ  РОЗУМІЮТЬ  ОКУПАЦІЙНОГО «язика» !

Хтось скаже що це надто різко. З власного багатого досвіду можу навести приклади, коли знахабнілі до ручки у своєму колабораційному кривосудді руцкороті судді чи прокурори примушували мене розмовляти на «абщєпрінятом руцкам язикє» і тільки моя різка і безкомпромісна позиція «я не розумію окупаційної»  –  примушувала суддів переходити на дикий суржик, який перетворював судовий фарс у посміховисько з самих криворотих суддів.

Не може бути і жодних розмов про «не на часі», чи «ще треба трохи часу» і тому подібне.  Часу було більше, ніж для того, щоб вивчити слонів, ведмедів і іншої скотини розуміти команди і мову дресирувальників в цирку чи зоопарку.  Головне –  не боятися й не уникати конфлікту! Бути переконаним –  без мови ніякої України немає, це основа основ, фундамент на якому будується вся Українська Держава, де живуть і будуть жити українці.

Українці ще мають запам’ятати, що МОВНА  ПРОБЛЕМА  В  УКРАЇНІ  Є  і  буде доти, поки на нашій українській землі існуватиме зрадницьке «двоязичіє» і окупаційний «рашаязик» !!! І чим різкіше і ширше буде здійснюватися наступ на «двоязичіє» і «рашаязик» з його матюками, тим скоріше ми позбудемося внутрішніх і зовнішніх окупантів!

Нам немає чого соромитися повторювати окупантам –  «чемодан-вокзал-расєя», бо нинішні дітки і онуки катів українського народу, які ґвалтували, вбивали, катували і душили нас голодоморами, не соромилися ні своєї жорстокості, коли заселяли хати виморених голодоморами українців, ні свого звірства, коли розстрілювали українців, щоб пограбувати і захопити чуже, ні свого цинізму і нахабства, коли зневажають і  вбивають нас нині, щоб потім наших дітей і онуків зробити рабами.

В першу чергу нам слід розібратися з внутрішніми окупантами-моsкалями, що злочинно  захопили владу і нахабно всілися на нашій шиї, зневажаючи нашу мову, звичай і самих українців. Нам слід навіки забути про  гуманізм до моsкалів, щоб без жодних вагань  вказати цій шушвалі на двері  і гідно та достойно дати по зубам будь-яким моsкальським хамам, що в нашій хаті з особливою наглістю і хамством витоптують наші душі.

ВКАЗАТИ  ШУШВАЛІ  НА  ДВЕРІ

Слава Нації ! Смерть ворогам !

Джерело: Andriy Sokolov 

Станіслав Стеценко  / Mahno.info / Україна