СПОВІДЬ  СТАРОГО  КОЗАКА

Війна не для старих, але завжди на славну перемогу давали настанови молодим старі, вусаті козаки, які усе своє життя тим войнам присвятили. В тих настановах і порадах завжди звучала Українська Правда, що зве одвічно до борні усі Роди Укра́їнські...  

До БОЮ ! За нашу РІДну Землю і за нашу Волю, що нам  з ПОКОН віків дає  наснагу жити і боротись за сво́ю Правду, свій Звичай й Щасливу Долю!

Воскресайте, камінні душі,

Розчиняйте серця і чоло,

Щоб не сказали

Про вас грядущі:

- Їх на землі не було…

  Володимир Оболонець :

  Сповідь старого козака

  Слава Богам, що завжди серед нас, 
  Що несли славу України крізь віки!
  Мої слова, як сповідь та наказ,
  До вас сини, брати, чоловіки.
----------
Століттями ми гноблені, знедолені,
Та статком чоловічого чола,
Жінки та діти були задоволені,
Вітчизна-мати сильною була.
----------
Ми били ворога без страху, до загину,
Зруйноване відновлювали знов,
Та день і ніч не розгинали спину
За рідну землю, за свою любов.
----------
Мій вік пройшов, та час у дзвони бити!
Є козаки – я у полі не один,
Як можна Україну не любити,
Якщо ти навіть нелюд, сучий син!
----------
Я нагадаю, маю нагадати, 
У козака присяга є навік:
Не зрадити, та скривдити не дати,
Якщо ти справжній воїн й чоловік!
----------
Наш устрій вічний, давній, самобутній, 
У полі – з плугом, у бою – з мечем,
Щоб у державі славній та могутній,
Не залишалось зрадників й нікчем.
----------
Примножувати й берегти добробут,
Навчати славній мові соколят,
Та традиційно доручати побут
Жінкам для виховання немовлят.
-----------
До часу, коли піку та шаблюку,
Щоб воювати будь-яку напасть,
Із гордістю у молодецьку руку,
Від діда батько сину передасть.
----------
Богів славімо та слова предтеч,
Їх заповіти вічні, безстрокові,
Все вирішить Майдан й Ареїв Меч,
Усім, хто не дослухається в слові.
***
Від сотворіння світу й до цих пір,
Серед жінок до влади є охочі…
В жорсткому світі чоловічий спір – 
До чого ж тут ті коси й карі очі?!
----------
Хай правда ця болюча до сивин,
Хай дивляться баби на мене скоса:
Як доручити курці наш овин – 
Не збережеш ні жита, ані проса.
----------
Даруйте, я не бог і не пророк,
Не самодур старий й не «відМорозок»,
Але останній вирішальний крок
Хай зробить чоловічий поступ й мозок.
P/S
У світі скрізь відома байка ця,
Та ти мені старому повір, хлопче:
– Таке й курчатко вийде із яйця,
Якщо ту курку жид пархатий топче!

Володимир Оболонець, ВУЖ 20.11.2006

Джерело: Володимир Оболонець

© Художня адаптація  Станіслав Стеценко   Mahno.info / Україна

Остогидла «шоколадна» брехня, фейсбучна цензура і дискримінація  українців за національною і мовною ознакою ?

Приєднуйся до нашого публічного каналу в Telegram: https://t.me/mahno_info

Отримай більше позитиву – підпишися на наш незалежний сайт: http://mahno.info/