ІСТОРІЯ і ХРОНОЛОГІЯ ВЕЛИКОГО ЗЛОЧИНУ

ІСТОРІЯ і ХРОНОЛОГІЯ ВЕЛИКОГО ЗЛОЧИНУ

Нинішні злочинні «рех-ВОР-ми» від квартального "преЗЕдента" і його зеленої саранчі щодо розпродажу української землі є по суті заключним етапом відкритого грабунку усіх національних багатств Українського народу і остаточного знищення Української державності. Щоб краще усвідомити масштаби організованої злочинної діяльності колишньої партноменклатури колишнього УеРеСеРу, слід озирнутись і згадати ким це запроваджувалося і коли та як це розпочалося.

Реальна вакханалія «земельної реформи» почалася ще в грудня 1999 року після злочинного указу батька державної мафії Кучми (указ № 1529/99  від 03.12.1999)   , коли місцевій партноменклатурі було віддано на повне розграбування і знищення колгоспів і інших колективних господарств по всій Україні, де силовими методами та різностороннім примусом їх було злочинно перетворено в КСП і повністю розграбовано.

І хоча кишеньковий  КСУ відмовив у прийнятті і розгляді подання 96 тоді ще народних депутатів про неконституційність цього указу Кучми  , по фактам нами зафіксованих масових і організованих злочинних зловживань УСІХ гілок органів державної влади УРСР та відповідальних посадових осіб, маю всі підстави стверджувати, що цей відкритий грабунок українського селянства здійснювався організовано і свідомо на всій вертикалі органів  влади.

Усі без винятку державні чиновники –  абсолютно не реагували на масові звернення і протести,  прокуратура і суди –  своєю бездіяльність всіляко сприяли шахрайському позбавленню земельних і майнових паїв, а звернення нашої правозахисної організації в 2000 році персонально до Кучми з додатком в понад 100 аркушів документальних доказів зловживань на усіх рівнях, що було йому особисто вручене через Юдовенка – залишилося без розгляду і реакції.

Про це більш чим красномовно свідчить тогочасний випадок, що відбувся у моїй присутності, коли на подвір’я багатоквартирного будинку де  живу, заїхала червона «нива», з якої буквально випав накачаний  до краю спиртним керівник районної  ДПІ, який тримаючись за авто спромігся долізти і сісти на капот, а потім вказівним пальцем обвівши усіх присутніх людей, заявив:  – «Скоро ваші діти будуть рабами у моїх дітей !»

Про хронологію злочинного розпаювання землі і організованої злочинної діяльності УСІХ державних органів під керівництвом Кучми, що особисто видав майже 60 указів для здійснення відкритого грабіжництва під час так званої «земельної реформи», більш детальніше оповідає академік інженерної академії, кандидат сільськогосподарських наук та автор книг «Сценарій для України», «Батьки, діти, реформи і Ми», «Точка неповернення» та інші

    Сергій Медвідь :

ХРОНОЛОГІЯ ВЕЛИКОГО ЗЛОЧИНУ.

«Коли люди виступають проти того хаосу, що відбувається з землею с-г призначення і проти негайного введення ринку с-г земель, зразу ж звучать звинувачення – Чому ви не даєте власнику паю розпоряджатися своєю землею? До того ж про це кричать особи які ближче до іноземних грандів ніж до власників паїв і України.

Ну що ж, давайте коротко розглянемо, як і чому у 52-х мільйонній країні, землі с-г призначення були розпайовані лише між 6 мільйонами, а по деяких даних 1 мільйон пенсіонерів померли, так і не отримавши свій пай, і у кінцевому результаті пайщиків стало лише 5 мільйонів.

Мабуть, ні для кого, вже не секрет, що деякі міжнародні організації були дуже зацікавлені, щоб Україна викинула на ринок свої с-г землі. Для цього усі земельні рекомендації розроблялися за межами України. Виникає питання – Чому ж ніхто із української влади цьому не противився? І ось тут починається саме цікаве.

Давайте згадаємо Акцiонерний комерцiйний агропромисловий банк «Україна» (АК АПБ «Україна»), який був створений за кошти акціонерів. Акціонерами банку стали 5160 юридичних осіб: агропромислові об'єднання, установи, колгоспи, міжколгоспні підприємства і т.д. ( а уже через деякий час банк мав 337 тисяч акціонерів). У перші роки незалежності це був найбільший банк України.

Грошей було багато і, як виявилося, керівництво банку легко ними розпоряджалося на свій розсуд. Так, за вказівкою Віктора Ющенка, який на той час був заступником директора банку «Україна», 18 грудня 1991 року якомусь СП "ДипСовГруп" у Росію, було перераховано 2 мільярдів рублів, а потім те підприємство немовби мало повернути 25 мільйонів доларів.

Але рублі пішли, а долари не прийшли. І це був лише перший «пробний шар». Потім і була заведена якась кримінальна справа про цей злочин, але тут же була призупинена. А українська влада зрозуміла, що гроші банку можна використовувати на свій розсуд, якщо акціонерів розігнати, або по науковому «розпаювати».

«Відбувалася видача великих сум кредитів за вказівкою високих посадових осіб наближеним до них підприємствам, за низькими відсотками річних, які потім і не поверталися, а також використовувалися кошти банку у виборчих компаніях…» і т.д. (із звіту депутатського розслідування Г. Омельченка і А. Єрмака).

А самі ж, уже реформовані КСП – акціонери банку, сиділи без грошей, тому, що не могли забрати свої кошти не тільки із банку, але і з державних та «ваучеризованих» переробних підприємств, куди вони здали свою продукцію, а влада і наближені до влади, розпоряджалась тими коштами і підприємствами як своїми.

Навіть іноземні радники, які ратували за впровадження земельної реформи, не могли стриматися від негативної оцінки діяльності влади у заповзятому розвалі колективних сільськогосподарських підприємств.

Ось, що про це говорив, у 1995 році, радник міністра с-г України Роберт Уолкер: «…По самих скромних підрахунках 90% колективним господарствам, держава не платить по контрактах по пів року і більше. В результаті у сільгосппідприємств не має оборотних коштів і вони не можуть купити запчастини і обладнання, видати працівникам зарплати. Три четверті з них не в спромозі отримати кредити. А вільна реалізація своєї продукції, до виконання держконтракту – заборонена, що нагадує експропріацію. Загальна ж кількість податків, які платять фермери і КСП, досягає аж до 40». (ж-л «Бизнес – Эксклюзив» № 4, 1995 р.)

У то й же час, банк «Україна» видавав кредити тим хто завозив іноземну техніку і с-г продукцію чим знищували національного виробника. І це говорю не я – «На тлі деградації власного виробництва сільськогосподарської техніки під кредити було закуплено значну кількість зарубіжної техніки, що прив’язує аграрний сектор до іноземного товаровиробника і нищить власне сільськогосподарське машинобудування…

Одночасно на тлі занепаду вітчизняного птахівництва масово завозиться з інших країн куряче м'ясо, часто – густо неякісні концентрати курячих супів тощо» і т.д.- ( Монографія К. НІСД, 1997р, «Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення», автори В. Т. Шлемко, І. Ф. Бінько. Ст.19) 

А ось ще, це уже пише британець – « 1996 рік. Ми купили 4% акцій найбільшого на той момент банку «Україна». Але……. Хоча нам допомагав посол Великої Британії, зустрічалися з Віктором Ющенком, який тоді був головою НБУ і обіцяв, що угода відбудеться. Договір довелося розірвати. Потім нам стало відомо, що політики, які тоді перебували у владі, крали гроші з банку «Україна». Коли вони дізналися, що іноземці купують 4% і стають великими акціонерами, почали переживати, що це змусить банк працювати прозоро». Томаш Фіала, СЕО Dragon Capital, ( журнал «Новое Время» від 19 серпня 2016 року).

У 1994 – 95 р.р. с-г підприємства і сільське населення яке, по наведених вище причинах, було доведене до зубожіння і сиділо обкрадене своєю ж владою без грошей і засобів для існування, стояло на межі бунту.

Це влада відчувала. І ось тут зійшлося і бажання іноземців, і українських «керманичів». І коли президент Кучма, лише на короткий термін, по домовленістю з ВР України, отримав право видавати укази, які були на рівні законів, то були видані укази які докорінно змінили устрій і взагалі, майбутнє України.

Після цих указів усі с-гі підприємства змусили негайно приступити до реорганізації. Говорячи відверто – влада, щоб відволікти увагу від своєї некомпетентності і своїх злочинних дій, узаконила загальний «дерибан» державних і колективних підприємств, у той же час, давши можливість, тим хто був при владі і наближений до влади, мати із цього «жирні куски».

Читати також: Українська ЗЕМЛЯ: Запущені «рехВОР-ми», які остаточно знищать Україну і українців

Одні підприємства розділялися, інші реформувалися, а ще інші розтягувалися і взагалі знищувалися. Отримати кошти з банку чи із переробних підприємств, новим господарствам, які були створені після такого "розпаювання", було складно із-за відсутності відповідних документів, ну а заявляти про своє акціонерство взагалі було нічим.

Ось і настав «золотий» час для наших «рвачів». Як говорив один із вождів: «Немає людини, немає проблеми». Так і в даному випаду - немає акціонерів, немає і банку. І через деякий час банк взагалі ліквідували.

І тому, ті хто найголосніше кричить – «Дайте «законним» власникам розпорядитись і продати свій пай», мають знати - як діставались ці «паї», і що при тому «розпаюванні» взагалі не було присутніх будь яких моральних принципів і законів, а тим більше думки про майбутнє України і українців.»

НАША УКРАЇНСЬКА ЗЕМЛЯ  –  НЕ ПРОДАЄТЬСЯ !

Джерело: Сергій Медвідь

Станіслав Стеценко   Mahno.info / Україна

Остогидла нагла брехня, фейсбучна цензура і дискримінація українців за національною і мовною ознакою ?

Приєднуйся до нашого публічного каналу в Telegram: https://t.me/mahno_info

Отримай більше позитиву – підпишися на наш незалежний сайт: http://mahno.info/