Євген Коновалець. Життя заради майбутнього.

14 червня 2016 року  минула 125 річниця  з дня  народження Євгена Коновальця,  першого провідника Організації  Українських Націоналістів.

Євге́н Миха́йлович Конова́лець  – народився 14 червня 1891  в  селі Зашків, нині Жовківський район,  Львівщина .  У 1901-1909-му навчався в Львівській академічній гімназії. З 1909-го вивчав право на юридичному факультеті Львівського університету. Євген Коновалець за своє коротке, але надзвичайно  яскраве життя був полковником Армії УНР, комендантом  УВО, головою  Проводу українських націоналістів (1927), першим головою  ОУН (з 1929), одним  із ідеологів  українського націоналізму.

23 травня 1938  року Коновалець загинув  у Роттердамі ( Нідерланди)  в результаті спецоперації проведеної органами НКВС СРСР. Вбивство Коновальця виконав Павло Судоплатов (пізніше – керівник розвідувально-диверсійного управління НКВС СРСР, генерал КДБ). Євгена Коновальця поховали на цвинтарі Кросвейк.

До цього часу його не перепоховано в Україні. Щодо питання про перепоховання тіла Євгена Коновальця,  який похований у Роттердамі в Нідерландах,  в МЗС розповіли  що не можуть цього виконати, принаймні до 2018 року

В цю річницю з дня народження Євгена Коновальця,  українство опинилося перед обличчям найбільшої  і найсерйознішої  загрози  свого знищення.  При  цьому суспільство знову  потопає у зливі порожньої  і  псевдо-патріотичної  риторики,  де втрачається  відчуття найважливішого −  відчуття вартостей та ієрархії загроз, перед якими воно опинилося.

В Україні кримінально-олігархічна  окупація  остаточно підмінила  державну владу, а державну політику перетворила на держаний  геноцид, тобто  здійснює біологічне  винищення українського народу  політикою державного етноциду. І виникає питання: що є більшою загрозою для народу - геноцид чи етноцид ?

З історичної точки зору, етноцид у сучасній історії, і зокрема для українського народу, у поєднанні  з  УСІМА  ВИДАМИ  НИНІШНЬОГО   ГЕНОЦИДУ – СТАЄ  НАЙБІЛЬШОЮ  ЗАГРОЗОЮ.  Це планове  духовне  нищення народу. Етноцид, хоч фізично начебто і зберігає  народ, але  перетворює  його на безлику масу рабів  без національної  свідомості, яких жорстоко і безжально  нищать  духовно і фізично,  а  нація втрачає свою національну ідентичність, мову, культуру, історію, духовне обличчя, волю жити окремим самостійним життям.

Віками російська імперська влада, згодом комуністична, а зараз вся  владна верхівка  вже в незалежній Україні сприяли і сприяють перетворенню українського  суспільства на пасивну, зопортунізовану, обивательськи наставлену безвольну і апатичну масу, над якою можна як завгодно панувати та яку можна до безконечності грабувати, вбивати   і експлуатувати.

"Будувати набагато важче, ніж стріляти. Я також можу стріляти"

Сьогодні ми опинилися в такій ситуації, що з омріяної  нами  Україна перетворилася на ірраціональну, парадоксальну, вкрай корумповану, державну  бандитську  структуру, на таку, якій абсолютно неможливо повірити логічно і раціонально мислячій молодій людині.

Справа, за яку загинув Євген Коновалець, ще не стала дійсністю. Шлях до осягнення мети, в ім'я якої він загинув, ще довгий і нелегкий. Сьогодні, після двох етапів: етапу Симона Петлюри - збройної боротьби за державність, етапу Євгена Коновальця  −  революційно-підпільної боротьби - українство опинилася на третьому етапі боротьби вже начебто і в самостійній, але  окупованій чужинцями і зрадниками в умовах неоголошеної війни і внутрішньої окупації.  Це боротьба за людські й національні права того народу, який виборов цю державу. І ця боротьба триватиме.

Відійдуть одні, на їхнє місце прийдуть інші, більш завзяті. Так, як було за радянських часів: гинули одні, на їхнє місце приходили інші. Коли загрожене майбутнє народу, тоді боротьба ведеться за те, що в цього народу опинилося в найбільшій небезпеці.

В українській державі, український народ опинився перед загрозою  втратити  власну національну ідентичність. Це та загроза, з якою боровся Євген Коновалець.

У ХХІ ст. у всіх без винятку країнах світу мова, культура, історія, національна ідентичність перестали бути дискусійними. Це самозрозумілі  явища  для повноцінних і самодостатніх націй.  Щоб вирватись,  боротись і перебороти, щоб стати одним з передових народів світу, українцям залишилося припинити нав'язані ворогами і зрадниками дискусії  і  ОСТАТОЧНО  ІДЕНТИФІКУВАТИСЯ  ЯК НАЦІЯ – з ЄДИНОЮ  МОВОЮ  і ВИКЛЮЧНО   НАЦІОНАЛЬНОЮ  ДЕРЖАВНІСТЮ.

Сьогодні  в горнилі  Майдану і  кривавої війни на Донбасі, вже більше чим достатньо кривавого  справжнього  героїзму, щоб  повірити  в УКРАЇНСЬКУ  Україну і на основі здобутого  героїчного  досвіду здобути  її  остаточно для себе і прийдешніх поколінь УКРАЇНЦІВ.

Україна –   ДЛЯ  УКРАЇНЦІВ ! 

СЛАВА УКРАЇНІ !  ГЕРОЯМ СЛАВА!

СЛАВА НАЦІЇ !  СМЕРТЬ ВОРОГАМ !

Джерело: Євген Коновалець і наша доба ; Коновалець;  історія України ; ОУН

Станіслав Стеценко  / Mahno.info / Україна