Утилізація «кучмізму» і його «любих друзів» та послідовників – неминуча і безальтернативна

На тлі напівправдивих повідомлень штабної мерзоти про убитих і поранених бійців на Східному фронті, яких в останні дні російські війська тупо розстрілюють важкою артилерією і установками «ГРАД», в прямий ефір Эспресо.тв випадково потрапив волонтер Юрій Касьянов.

Дещо підправивши пряму мову, він виклав суть сказаного на своїй сторінці у Фейсбуці:

"Міністерство оборони просить бюджет 55 млрд. Проте на передовій як і раніше бракує найнеобхіднішого, тому що велика частина нашої двохсоттисячної армії знаходиться в тилу. Тому що ми годуємо непотрібний нам флот. Тому що сотні паркетних лампасників як і раніше ділять бюджетні гроші у своїх інтересах. З кожних десяти гривен до передової доходить у результаті копійок п'ятдесят...

Петро Олексійович найбільше думає про майбутні президентські вибори; про це ж думає його команда. Тому вони усіма силами, правдами і неправдами, переступаючи через Конституцію і закони України, намагаються погасити полум'я війни на сході, не маючи сил і волі організувати оборону, і перемогти.

Всякі фантазії про перехід окупованої частини кордону під контроль України на другий день після проведення маріонеткових виборів можна обговорювати тільки в кабінеті у Фрейда. З якої статі окупаційні війська віддадуть українським прикордонникам контроль за постачанням російського експедиційного угрупування?. Це повне марення.

Під час війни є тільки два шляхи. Перший - шлях поразки, окупації, несвободи, поневолення. Другий - шлях боротьби і битв, що ведуть до перемоги. У світовій історії не раз так було, коли малі нації, країни із слабкою економікою, що мають значно менший військовий потенціал, давали по зубах агресорові. «Безальтернативний Мінськ» - це шлях слабкості і боягузтва, що веде до поразки. Шлях нашого президента".

Але набагато цікавішим і повчальним виглядає його попередній запис у Фейсбуке:

"Третій раз за добу мені докоряють в політичній упередженості. Мовляв, своєю критикою правлячого безпорадного режиму я допомагаю його шкідливим конкурентам прийти до влади. Мовляв, якщо не Порошенко, - то Тимошенко, або, боже, спаси, регіонал Бойко.

Чорта з два! Чи з три. Увесь цей кучмівський брухт давно пора викинути на звалище. Разом з усіма їх «любими друзями» і договорняками. Одна і та ж колода бандитів, пройдисвітів і базік тусується по владних кабінетах без кінця.

Непотоплювані. Незамінні. Що присмокталися до економіки, до політики. Нездатні говорити правду. Що не уміють жити чесно. Що примушують вибирати з тих, кого не можна вибирати.

«Безальтернативність» мінських угод. «Безальтернативність» президента Порошенка. «Безальтернативність» опонента Тимошенко. «Безальтернативність» убогості, безправ'я, війни, дурості...

А якщо хто проти - тоді гривна рухне, Медведчук прийде, і Путін нападе... Чорта з два! Прийдуть молоді, чесні, енергійні, загартовані війною. Прийдуть».

Утилізація «кучмізму» і його «любих друзів» та послідовників –  дійсно неминуча і безальтернативна !

Джерело:Микола Крамольник – «ПN» 

СЛАВА  НАЦІЇ !  СМЕРТЬ ВОРОГАМ !

Станіслав Стеценко  / Mahno.info / Україна