РАДЕТЕЛІ – Представники Бога РОДА і ЗАХИСНИКИ НАРОДА, дійсний механізм НАРОДОВЛАДДЯ

РАДЕТЕЛІ –  Представники Бога РОДА і ЗАХИСНИКИ  НАРОДА, дійсний механізм  НАРОДОВЛАДДЯ

УКРАЇНСЬКА ЕТНІЧНА  ВІРА.  ІСТОРІЯ і  СУЧАСНІСТЬ:

Присвячується «святкуванню» кривавого хрещення Руси-України.

На священній землі України-Руси спокон віків Бога Рода представляли РАДЕТЕЛІ.  Але якщо ім’я Рода збереглося і в народній пам’яті і в писемних джерелах, то слово «радетелі» відсутнє в історичних документах. Звертає на себе увагу той факт, що Род відсутній в офіційному пантеоні богів часу Київської Русі і часу, що передував їй. Не згадує Рода  та радетелів і «Влескнига» і то закономірно, бо ім’я Рода та пам’ять про радетелів старанно стиралися з нашої історії протягом віків. І робили це не тільки прийшлі греки, християни, варяги, а й також свої можновладці. І лише в козацьких переказах є згадка про радетелів та про їх функції  в суспільстві.

Читати також: УКРАЇНСЬКА ЕТНІЧНА  ВІРА. ІСТОРІЯ і  СУЧАСНІСТЬ: РОД – Дух Народу і Бог над Богами

Постає питання, чому Род  з якогось часу перестав взагалі перебувати в офіційному пантеоні богів і чому безслідно зникають радетелі, які на протязі тисячоліть були служителями  і представниками  Бога Рода та надійними захисниками НАРОДУ ?

У «Влескнизі» говориться, що до занепаду русів, яких після духовного поневолення  нарекли слов’янами-рабами,  призвела узурпація влади князьками і ліквідація ними Вічевої системи народовладдя. Так, але і це ще не вся правда, бо існує старанно замовчуваний жахливий історичний злочин фізичного  знищення найвищої духовної касти радетелів, що безпосередньо забезпечували народовладдя.

Система прямого народовладдя ефективна в невеликому однорідному суспільстві, при умові що визначена і обмежена Законом. Але хто має давати Закон і хто може його змінювати ?  Тому Вічова система народовладдя є недостатньою, що підтверджує історія Новгорода і Запорозького козацтва. Бо однаково шкідливими  для суспільства є як елітаризм з самодержавством, так і відсутність еліти, стихійне народовладдя. Крім того, вища влада повинна опиратися на найвищий авторитет Бога чи ідеї.

Важко припустити, що величезна держава Скупа Українська керувалася лише народними Вічами та виборними урядниками. Існувала ще одна головна і НАЙВИЩА  ДУХОВНА  гілка влади, яка  контролювала і Віча і урядників та демократично здійснювала головну функцію – законотворення для гармонійного існування і розвитку НАРОДУ. Саме таку владу і представляли собою РАДЕТЕЛІ, яких вибирали із частини волхвів.

Серед волхвів існувала певна спеціалізація. Були ті волхви, що слугували Роду, а були й волхви, що займалися не тільки прикладними природознавчими науками, а історією і тим, що зараз називається філософією, політекономією, соціологією. Із тих волхвів на вічах і вибирали радетелів, вибирали на невизначений термін і могли зняти через рік чи утримували на цій вищій посаді досить довго.

Функції радетелів  полягали в нагляді за дотриманням законності, в трактуванні Закону та в законотворенні. Радетелі мали право висловлювати недовіру будь-якому уряднику і вимагати його усунення чи переобрання. Це і був дійсний механізм народовладдя, оснований на механізмі радетелів, які виступали як представники Бога Рода і вищих Духовних представників НАРОДУ, якому вони віддано слугували.

Такий стан народовладдя з певного часу став неприйнятним для вищих урядників та частини волхвів. Але обмежити владу радетелів можливо було лише ліквідувавши культ Бога Рода. Тому, через прагнення вищих племінних урядників і частини волхвів до необмеженої влади, в Скупі була проведена релігійна реформа –  культ Рода був скасований як такий, що вже так би мовити, не відповідав стану теології та введеному територіальному многобожжю, де кожне плем’я отримало  свого головного божка.

Відповідно ті, що слугували Роду і Народу та  самовіддано захищали Споконвічний Закон Предків і гармонійний Духовний порядок,  були оголошені як непотрібні, перестали відноситися до стану волхвів і вже не могли виступати, як представники Бога.

Але при цьому відбулося не лише реформування релігії, а й відбулося порушення народного Споконвічного Закону, що тоді називався Поконом: права радетелів не тільки були обмежені, їх відповідно позбавили утримання за народний кошт, вищі племінні урядники ставали самодержцями-царьками і владу почали передавати по спадковості, а податок з народу був збільшений з 1/7 до 1/5.

Після цієї релігійної  реформи була і перша спроба повної ліквідації посад радетелів. Проте народ став на захист залишків народовладдя і посади радетелів були поновлені, а з того часу почалися і міжплемінні усобиці. А посади радетелів остаточно були ліквідовані нашими царьками пізніше, вже перед повним розпадом Скупи, що відбулося за козацькими переказами  в IV ст. н. е.. Ось чому народ зберігав протягом століть в умовах замовчування  і заборон пам’ять про Рода і тому Бог Богів був Богом простолюддя, а не владоможців і знаті !

Довго ще в глухих місцях України-Руси  жили радетелі та їх нащадки, навколо яких гуртувалися вільні воїни і всі незадоволені владою самодержців. То був початок козаччини, а козаки тоді називалися КОСАКАМИ.

Така складна релігійна і політична ситуація була серед праукраїнських та інших  племен Великої Скупи перед появою варягів, де самозвані самодержці в бажанні необмеженої влади і власної роскоші за рахунок підвищення податків з народу, спочатку відмінили, а потім і заборонили споконвічний культ Богу Роду, а його служителів і оборонців Народу РАДЕТЕЛІВ, які контролювали владоможців і охороняли Споконвічний Закон (Покон) – відсторонили від влади і фізично знищили не тільки їх самих, а й навіть пам’ять про них.

Жага безконтрольної влади з бажанням власного збагачення за рахунок народу  ПРИЗВЕЛИ ДО ЗНИЩЕННЯ  ВСЕНАРОДНОГО  ЕГРЕГОРА БОГА РОДА, ЯКИЙ  ОБЕРІГАВ  УВЕСЬ РІД  УКРАЇНСЬКИЙ, а також до фізичного знищення ЗАХИСНИКІВ ЗАКОНУ  і  ОБОРОНЦІВ НАРОДУ –  РАДЕТЕЛІВ,  найвищої духовної касти нашого народу.

Далі буде…

Джерело: Петро Яремчук, «Косацьке слово»

Станіслав Стеценко  / Mahno.info / Україна