Під час існування в тоталітарному утворенні під назвою СеРеСеР,  мені і багатьом українцям слугував важливий життєвий досвід, який завжди рятував і попереджав: якщо «совдепія» оголосила п’ятирічку якості –  то чекай зникнення якісних товарів широкого вжитку, якщо партія пообіцяла нагодувати народ від пуза – то приготуйся до схуднення свого пуза і зникнення навіть найнеобхідніших продуктів, не кажучи про харчові смаколики,  а якщо  рульові від «совісті і честі» обрали антиалкогольний шлях – то зникне не тільки якісний алкоголь, а й корисні для здоров’я людини та вкрай необхідні для дітей натуральні соки.

Так сталося і в 96 році, коли після 5-річного «канстітуционнава працесса» накінець за одну ніч під орудою одіозного Кучми було прийнято Конституцію окупованої  України, то для мене особисто це стало знаком того, що задекларовані в ній права і свободи треба буде найближчим часом старанно і послідовно захищати та важко і постійно виборювати і  відстоювати, щоб вижити і не втратити людської подоби. Саме тоді мені довелося прийняти надзвичайно важливе рішення, яке назавжди змінило моє життя і визначило основні пріоритети на майбутнє.

Доповнення до статуту від 4 грудня 1996 року в кращій якості дивитися ТУТ

Законність і правопорядок та основні права і свободи людини і громадянина в цивілізованому і вільному світі закріплені і базуються в Основному Законі кожної незалежної держави. Але переглядаючи нині Конституцію України, переконуєшся, що вона мертва. Постійне копирсання в ній брудними і липкими руками ненаситних владоможців, регулярне її  підлаштовування під чергового московського лакузу або тирана, що по Конституції називався «президентом» і «гарантом» усіх прав і свобод людини і громадянина, призвели до повного вихолощення і системного невиконання задекларованих правових норм, що перетворило Основний Закон в туалетний папір для жирних задів, які окупували владу, а в кінці кінців призвело до остаточної смерті зневаженої і затоптаної нелюдами Конституції України.

Читайте також: КОНСТИТУЦІЯ: Шабаш на честь 20-річного безперервного ґвалтування

Вже нікому не потрібно доводити, що конституційні норми «усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними» (ст.21), а «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані»(ст.22)  –  абсолютно і повністю та нахабно попираються і не забезпечуються в Україні. Всі інші правові норми, що визначають непорушні права і свободи людини в першому і другому розділі Конституції –  так само жодним чином не забезпечуються державними органами і окупантами від «шоколадної» тиранії відверто ґвалтуються і не забезпечуються.

В умовах зміненої до невпізнання Конституції під час неоголошеної війни, злочинно попирається навіть невід’ємне право на життя (ст. 27), а кожен може бути свавільно позбавлений життя в Україні, де держава, окупована злодіями і грабіжниками, не виконує свого найпершого  святого обов’язку – захищати життя людини.

Позбавивши права на зброю і на адекватний захист в умовах валютного, тарифного, мовного, культурного, адміністративного, економічного та УСІХ інших видів і форм державного геноциду під час війни, в Україні вже кожен по Основному Закону не має жодних законних прав захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань злочинців, шахраїв і злодіїв, що прийшли до нас зі зброєю і в «миротворчих» договорняках безкарно катують, калічать і вбивають !

В Україні окрім окупантів, вже немає жодного, хто може підтвердити, що кожен має право на повагу до його гідності і ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню ! Саме тому українців без їх вільної згоди постійно піддають найжорстокішим адміністративним, медичним, воєнним, садистським "науковим" та іншим нелюдським дослідам, коли цинічно винищують кривавою війною і новітнім «гібридним» геноцидом та спостерігають за методичним винищенням найдревнішої в світі української нації, що дала земному людству поняття держави, культури і людяності в цьому світі.

Виконуючи правозахисні функції і статутні завдання Таврійського благодійного фонду милосердя імені Нестора Махна (далі – Фонду), мені особисто, усім моїм рідним і близьким, друзям і соратника, не злічено раз довелося переконатися, що нашу громадську правозахисну організацію у формі благодійного фонду систематично на протязі 20-річної діяльності намагалися всіляко обмежити, обікрасти, пограбувати, позбавити чогось чи елементарно відрізати від води, світла, тепла, телефону, інтернету чи заблокувати у Фейсбуці на рік, грубо порушуючи статті 1, 11 Європейської конвенції з прав людини.

Читайте також: ОСТАННЯ СТАДІЯ  УЗУРПАЦІЇ  ВЛАДИ:  Знищення громадських організацій

Але ми давно помітили, що свідоме і зумисне невиконання міжнародних угод чомусь не помічає ціла армія високоосвічених і не дуже  достойних юристів, які взагалі «не помічають» і явно не бажають навіть говорити про абсолютну нелегітимність  нинішньої нікчемної «влади», яка з моменту інавгурації «гаранта» діє в режимі абсолютно нікчемних правочинів. Тільки вдумайтесь – все що видає «на гора» кишенькове  ВРУ, підписує нелегітимний поРОШЕНко і реєструє найкорумпованіший в світі Мінюст – НЕ МАЄ  ЖОДНОЇ  ЮРИДИЧНОЇ СИЛИ і  НІЧОГО  ОКРІМ  СВОЄЇ НІКЧЕМНОСТІ НЕ СТВОРЮЄ !!! 

І про це мовчать та нічого не роблять ! Чому ?!! Щоб «шоколадні» грабіжники, мародери і вбивці та їхні «папєрєднікі» мали можливість знову ухилитися від відповідальності за все скоєне ???!!

Читайте також: ПО ЗАКОНУ «король» ВИЯВЛЯЄТЬСЯ «ГОЛИМ» і НІКЧЕМНИМ

Лише ми, як незалежна громадська правозахисна організація, постійно нагадуємо про це і пояснюємо, що абсолютно нелегітимного і за точним юридичним визначенням нікчемного «президента» разом з  його «шоколадною» бандою можна відправити у небуття лише повним ігноруванням через пряме народовладдя, щоб припинити вакханалію договірної кривавої війни та розгорнутого злодіями і ворогами «гібридного» геноциду проти українців і повернути Україну  в правове русло цивілізованого розвитку.

Як засновник і керівник Фонду, як українець і свідомий громадянин України, що відповідальний лише перед Богом і Українською Нацією, запевняю, що ніколи не віддам  Статут Фонду   на поталу осатанілим від безкарності корумпованим чиновникам та не відмовлюся від своїх переконань і світлої Рідної Української Національної Віри,  буду далі жити і боротися до перемоги в ім’я Волі, в ім’я Сили і  Віри Народу мого Українського. А ті вороги, зрадники чи найманці, які можливо захочуть ще спробувати знищити мене чи зашкодити моєму здоров’ю, або завдати шкоди моїм рідним і близьким, хай знають, що моє життя і життя моїх рідних та близьких, перебуває під Божою  опікою і захистом, а можливих злодіїв чекає доля безславної смерті як в Карташова чи  Чучка, які насиллям судовим намагалися знищити Фонд, або насиллям фізичним хотіли знищити мене.

Як казав в таких випадках наш величний Святослав:

ІДУ  НА  «ВИ» !

Завершу  священною молитвою:

Дажбоже мій, коли вторжники вторгаються на степи Вітчизни моєї і мордують братів моїх і зневажають сестер моїх, і зневажа­ють мову матері моєї, і статуями воєначальників своїх оганьблюють землю мою, жорстокіє душа моя і стає вона левом розгніваним, бла­гослови ратню борню мою, Даж­боже – БІЙ!

СЛАВА  УКРАЇНІ !  ГЕРОЯМ СЛАВА!

СЛАВА НАЦІЇ !  СМЕРТЬ  ВОРОГАМ !

Станіслав Стеценко  / Mahno.info / Україна