СКАРГА

в порядку ст. 303 КПК України

Виконуючи правозахисні функції і статутні завдання Таврійського благодійного фонду  милосердя імені Нестора Махна (далі – Фонду) по захисту Людини української нації від будь-яких форм і проявів дискримінації її прав і свобод, я, Станіслав Павлович Стеценко, як засновник і президент Фонду, що діє в інтересах Фонду і його членів: Наталі Олександрівни Стеценко, Вячеслава Івановича Тихого, Ірини Миколаївни Нікітіної, Віктора Володимировича Міщенка та Олени Григорівни Гури, повноправних громадян українського народу, що згаданий у Преамбулі чинної Конституції України 1996 року як засновник та кінцевий бенефіціар чинної суверенної держави України, 23 червня 2021 року на ім’я Генерального прокурора України Венедіктової Ірини Валентинівни відправив поштою відповідну заяву Фонду № 22 від 22.06.2021 про організовану злочинну діяльність «судді» Окладнікової О.І. спільно з корумпованою поліцією і СБУ для грабунку і тероризування людей за громадську діяльність, що спрямовані на публічне насилля і розбій, на  насильницьку зміну, повалення конституційного ладу та на утримання незаконно захопленої влади для здійснення корисливого грабунку організованою групою і відповідно підпадають під відповідальність по ч. 1 ст. 109, ст. 170, ч. 5 ст. 186, ч. 5 ст. 187,  ч. 3 ст. 364  та ч.2 ст. 375  Кримінального кодексу України (2341-14) .

Про вчинення злочину посадовими особами громадської організації з назвою «Гуляйпільський районний суд» Окладнікової О.І. спільно з місцевою корумпованою поліцією в особі Віктора Бідного та посадових осіб Пологівського відділення «СБУ» під керівництвом їх  начальника, що представився лише як «підполковник СБУ», ставилися вимоги до Генерального прокурора Венедіктової І.В.:

 -    негайно прийняти та невідкладно зареєструвати протягом 24-ох годин підтверджену  документально інформацію щодо вчинення  групового злочину особами Окладніковою О.І., Віктором Бідним, «підполковником СБУ» та ними керованими іншими невідомими особами, що передбачає відповідальність згідно ч. 1 ст. 109, ст. 170, ч. 5 ст. 186, ч. 5 ст. 187,  ч. 3 ст. 364  та ч.2 ст. 375  КК України, занести ці дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань, надати витяг з ЄРДР та видати потерпілим пам’ятку про процесуальні права і обов’язки;

 -    Забезпечити за визначеною законом підслідністю  досудове розслідування і повідомити  письмово заявника у встановленому законом порядку про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування вище вказаного групового злочину.

Вказана Заява Фонду була направлена засобами поштового зв’язку 23 червня 2021 року та вручена уповноваженому представнику Генпрокуратури за довіреністю 29 червня 2021 року, що підтверджується документом щодо отримання адресатом поштового відправлення  (дивитись додаток).

У Заяві, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 214 та 216 КПК України, на підставі попередньої відверто злочинної бездіяльності Генпрокурора Венедіктової І.В., була поставлена вимога прийняти та зареєструвати заяву не пізніше 24 годин після її отримання, внести зазначені у ній відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також забезпечити за визначеною законом підслідністю досудове розслідування і повідомити заявника у встановленому законом порядку про відкриття кримінального провадження та закінчення досудового розслідування злочину.

Проте, станом на сьогоднішній день, жодна з вимог задоволена не була, належного внесення протягом 24 годин до ЄРДР і ніяких повідомлень про результати розгляду Зави Фонду від 22 червня 2021 року № 22 щодо спільної злочинної діяльності «судді» Окладнікової О.І. і посадових осіб «поліції» та «СБУ», що мають усі загальні ознаки групового злочину проти основ національної безпеки України зі свідомим підробленням документів і винесенням завідомо неправосудних рішень, а спільні дії яких спрямовані виключно на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу та утримання злочинно захопленої державної влади кримінальними угрупуваннями від злочинної системи тоталітарної УРСР – відповіді не надано, втім, як не надано будь-яких інших документів, які б містили інформацію про номер, присвоєний кримінальному провадженню, розпочатому за повідомленими фактами і наданими документальними доказами.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення,зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань чи отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим кодексом строк, – заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи представником юридичної особи.

З положення ст.303 КПК України випливає, що особа має право оскаржити саме бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні  відомостей до ЄРДР. Тобто, КПК України не передбачено право оскаржувати «рішення» про невнесення даних до ЄРДР. Отже, законодавець не передбачував і те, що слідчий, прокурор може прийняти рішення про відмову у реєстрації заяви в ЄРДР, оскільки така відмова прямо заборонена ст. 214 КПК України (4651-17) , а внесення даних в ЄРДР –  ЄДИНА ОБОВ’ЯЗКОВА  ДІЯ.

При цьому з застосуванням дискримінації порушено непорушне моє право і право членів Фонду Наталі Олександрівни Стеценко, Вячеслава Івановича Тихого, Ірини Миколаївни Нікітіної, Віктора Володимировича Міщенка та Олени Григорівни Гури на свободу зібрань та об’єднання з іншими особами для захисту своїх прав і інтересів, так як згідно до статей 1, 11, 13, 14, 17 Європейської конвенції з прав людини (995_004), здійснення цих прав і свобод через Фонд не підлягають жодним обмеженням.

Таким чином, очевидним є факт порушення Генпрокурором Венедіктовою І.В. вище вказаних норм вітчизняного і міжнародного права, в результаті чого її злочинною бездіяльністю приховується спільна організована злочинна діяльність «судів», «суддів», корумпованої «поліції» і «СБУ» УРСР, діяльність яких спрямована виключно на насильницьку зміну і повалення конституційного ладу в Україні, на корисливий грабунок і розбій та на утримання захопленої злочинним шляхом державної влади кримінальними угрупуваннями від тоталітарної системи УРСР, з свідомим порушенням ратифікованих міжнародних угод та порушенням статей 1, 11,13, 14, 17 Європейської конвенції з прав людини.

Враховуючи викладене вище та, керуючись ст.ст. 55, 214, 215, 216, 303, 304, 306, 307 КПК України, Фонд                            ВИМАГАЄ:

1. Відкрити провадження за цією скаргою і негайно повідомити про відкриття, надавши письмову ухвалу і на  e-mail: mahnofond@gmail.com .
2. Визнати протиправною і протизаконною бездіяльність Генпрокурора Венедіктової І.В. щодо невнесення нею до ЄРДР відомостей, вказаних у Заві Фонду від 22 червня 2021 року № 22 щодо скоєння групового злочину «суддею» Окладніковою О.І. та корумпованим особами місцевої «поліції» під керівництвом В.Бідного та посадовими особами Пологівського відділу «СБУ» під керівництвом «підполковника СБУ», що не передставився, спільна діяльність яких підпадає під відповідальність по ч. 1 ст. 109, ст. 170, ч. 5 ст. 186, ч. 5 ст. 187,  ч. 3 ст. 364  та ч.2 ст. 375  КК України.
3. Зобов’язати Генпрокурора Венедіктову І.В. внести належно і повно до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені в цій скарзі та в Заяві Фонду від 22 червня 2021 року № 22 по фактам здійснення грабунку і розбою та організованої злочинної діяльності «судді» Окладнікової О.І., осіб під керівництвом В.Бідного та осіб «СБУ» під керівництвом невідомого «підполковника СБУ» з наданням Фонду витягу з ЄРДР та повідомлення про визначену підслідність.

Додаток:

 1)   Заява Фонду від 22.06.2021 № 22 про груповий грабунок і розбій органами УРСР – на 7 арк.;

 2)   Трек про вручення 29.06.21 Венедіктовій І.В. Заяви Фонду № 22 від 22.06.21 – на 1 арк.;

 3)   Вигадана завідомо неправосудна ухвала Окладнікової від 02 червня 2021 – на 2 арк.;

 4)   Скарга Н.О.Стеценко від 14.06.2021 – на 1 арк.;

 5)   Скарга В.І.Тихого від 14.06.2021 – на 1 арк.;

 6)   Скарга І.М.Нікітіної  від 14.06.2021 – на 1 арк.;

 7)   Скарга В.В.Міщенка від 14.06.2021 – на 1 арк.;

 8)   Скарга О.Г.Гури від 14.06.2021 – на 1 арк.;

 9)   Ухвала Печерського районного суду від 11 березня 2021р. – на 1 арк.;

 10) Скан з сайту UPIK, що підтверджує реєстраціє органів поліції в офшорах – на 1 арк.;

 11) Скан з сайту «СБУ», що підтверджує прибуткову діяльності по КВЕД 84.11  – на 1 арк.;

 12) Лист апарату ВРУ про відсутність законодавства правоохоронних органів – на 1 арк.;

 13) Акт Фонду № 2 від 10.02.2021 про злочинну діяльність і узурпацію влади – на 1 арк.;

 14) Архівна копія Постанови ВРУ № 2137-ХІІ від 19.02.1992р. – на 1 арк.;

 15) Довідка Фонду № 21 від 21.06.2021 –  на 1 арк.;

 16) Виписка з Статуту Фонду – на 1 арк.;

Всього додатку: на 23 (двадцяти трьох) аркушах.

Засновник і президент Фонду                                                      С.П.Стеценко