КОНСТИТУЦІЙНА  СКАРГА щодо невідповідності Конституції України 

Кримінального процесуального кодексу України

14.09.2018           № 44                              До Конституційного  Суду  України

                                                             вул. Жилянська, 14, м. Київ, 01033                  

                          Скаржник :  Стеценко Станіслав Павлович, що проживає:

                                               вул. Соборна, 64/15, м. Гуляй-Поле,

                                              Запорізька область, 70202,

                                               тел. 095-󠇀[][][][][][][]; e-mail: mahnofond@gmail.com

КОНСТИТУЦІЙНА  СКАРГА

щодо невідповідності Конституції України

Кримінального процесуального кодексу України

Виконуючи   правозахисні функції і статутні завдання Таврійського благодійного фонду  милосердя імені Нестора Махна (далі – Фонду) по захисту Людини української нації від будь-яких форм і проявів дискримінації її прав і свобод, на основі Конституції та чинного вітчизняного і міжнародного законодавства і як засновник та президент Фонду, змушений на захист і в інтересах Фонду звернутися з відповідною скаргою до Конституційного суду України  у зв’язку з тим, що ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження і таким чином мене та Фонд злочинно позбавлено не тільки конституційних гарантій на оскарження в суді дій чи бездіяльності органів державної влади, а й взагалі права на судовий захист від протиправних посягань.

Предметом даної скарги є також той факт, що 04 квітня 2018 року апеляційний суд міста Києва протизаконно і антиконституційно відмовив у відкритті апеляційного провадження по моїй  скарзі на ухвалу слідчого  судді Печерського районного суду міста Києва  Батрин О.В. від 05.12.2017 року щодо злочинного  невнесення повних даних по кримінальному правопорушенню в Єдиний реєстр досудових розслідувань, для неухильного забезпечення в кримінальному процесі конституційних норм статті 1, 3; частини 2, 3 статті 5; ч. 2 статті 6; частини 1, 2, 3 статті 8; частини 1  статті 9; частини 1, 2 статті 19;  частини 1, 2 статті 21; частини 1, 2, 3 статі 22; статті 23; частини 1, 2 статті 24; частини 3 статті 27; частини 1, 2, 3 статті 28; частини 1 статті 36; частини 4 статті 37; статті 40; частини 1, 2 статті 55; статті 56; частини 1, 2 статі 60; частини 2 статті 61; частина 1, 2 статті 64; частину 1, 2 статті 68; пунктів 1, 2 частини 1 статті 119; пунктів 3, 4 частини 1 статті 121; частина 5 статті 124 Конституції України  , а суть даної скарги полягає в обґрунтуванні невідповідності Кримінального процесуального кодексу України вище вказаним нормам Конституції України, що не забезпечує дотримання цих  правових норм Конституції в будь-якому кримінальному провадженні, змінює конституційний лад України на абсолютне беззаконня і «бєспрєдєл» державних правоохоронних органів та корумпованих чиновників усіх гілок державної влади, перешкоджає законній діяльності Фонду,  завдає величезної матеріальної і моральної шкоди Фонду і його членам та усім законослухняним громадянам України, а також призвело до довготривалого грубого порушення усіх конституційних прав, свобод і гарантій, що мають найвищу юридичну силу і безпосередньо мають забезпечувати усі основні права і свободи людини і громадянина під час протиправних посягань від посадових осіб державних органів. 

1. Україна є демократичною, правовою державою; в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази; за віддання і виконання явно злочинного  розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність; юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а правосуддя в Україні здійснюють виключно суди (статті 1, 3, частини перша, друга статті 8, частина перша, друга статті 55 , частина перша, друга статті 60, частина друга статті 61,  частина перша, п’ята статті 124 та частина перша, третя статті 129  Основного Закону України).

Оскаржуючи на основі Конституції злочинні дії і бездіяльність посадових осіб Мінюсту та інших державних  органів, які протягом двох років організованими злочинними діями і бездіяльністю свідомо і зумисно перешкоджають належній реєстрації поданих ще 07.09.2016 та 05.10.2016 року Фондом документів для повторного внесенню Фонду до ЄДР як неприбуткової організації з відповідним проставленням апостилю на статуті та на виписці з ЄДР, мною ставиться вимога виконати частину 2 ст. 61 Конституції України, яка визначає, що «юридична відповідальність особи має індивідуальний характер», а  цією конституційною нормою закріплено непорушний принцип індивідуалізації юридичної відповідальності правопорушника.

Цей принцип знайшов своє відображення в галузевому законодавстві України. Так, частина 2 ст. 33 Кримінального кодексу України передбачає, зокрема, що при сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею  або частиною статті Особливої частини цього кодексу.

В своїх заявах до …

З повним текстом цієї КОНСТИТУЦІЙНОЇ  СКАРГИ щодо невідповідності Конституції України  Кримінального процесуального кодексу України читайте в форматі PDF, натиснувши ТУТ.

Дана конституційна скарга під № 498  внесена до списку скарг, що вже надійшли до Конституційного Суду України, про що повідомляється на його офіційному сайті ( http://www.ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-skargy-shcho-nadiyshly-do-konstytuciynogo-sudu-ukrayiny-za-stanom-na-18-0 ).

Станіслав Стеценко  / Mahno.info / Україна