ЯК ПІЗНАЄТЬСЯ і ЧИМ ВИМІРЮЄТЬСЯ ЛЮБОВ ДО УКРАЇНИ
Наша Українська ЗЕМЛЯ в собі таїть щось надзвичайно особливе, вічне і нетлінне, таке безмірне і таке величне почуття Любові до Вітчизни, що у глибині Душі кожен УКРАЇНЕЦЬ цю Любов до рідної землі і до Вітчизни зберігає від дня свого народження і аж до смерті.
Це почуття Любові до Вітчизни таїть в собі Велику Силу Духу, яка щоденно надихає нас на свідомий трудовий і ратний подвиг. Адже і нині підступному ворожому знищенню України і черговому поневоленню перешкоджає лише Український Народ, який тисячоліттями народжувався й жив на своїй, не чужій землі.
Народжені від Матінки-Землі, ми еволюціонували і зростали з кров’ю й потом від одного кореня – від Дателя Буття і СВОГО РОДУ, плекаючи свій РІД і спільну МОВУ, а відривалися від плуга й брали в руки меч і йшли усі гуртом у рать тоді, коли доводилося боронити свою землю і своє життя від всіх грабіжників і вбивць, що лізли від усюди.
Часи змінилися тоді, коли кривавим «хрещенням» було зарізано і вбито понад дві третіх нашого народу й вогнем та мечем на шию наших предків жахливо, силоміць було накинуто хреста, а в тих, що залишилися в живих – етноцидом і під страхом смерті хрестителі забрали Рідну Віру й жорстоко вбили вільний Дух і Волю, перетворивши на рабів на тисячу кривавих років.
Роз’єднані, знесилені, зневірені, знекровлені і бездуховні, розіпнуті мільйонами на дибах і хрестах, у війнах і кайданах та кривавих в муках, по горло в крові й поті, ми перейшли ту тисячу смертельних років щоб відродитися і мирно жити в радості за своїх діток і онуків.
Проте жадібні, ненаситні і підступні вороги, які постали і розмножилися з лихварів, работорговців, збоченців і паразитів, убивць кривавих і катів, які віками пили кров з мого народу – знов хуцпою-брехнею нам сплітають вбивчий зашморг, щоб задушити наші Душі і порив до Волі, свідомість – упокорити страхом, наш розум – знищити задушливою маско-кляпом, а тіло наше – отруйною «вакциною» знесилити і вбити.
Але найбільшої підлоти, шкоди, глуму й болю нам завдають «свої», що зрадили чи продалися, які за шмат гнилої ковбаси чи скибку хліба, у вишиванках і з національним стягом, що перевернутий катами, глумляться і принижують, клянуть і обзивають найгіршими словами НЕ НАШИХ СПОКОНВІЧНИХ ВОРОГІВ, а РІДНИЙ СВІЙ НАРОД, ЯКИЙ ТИСЯЧОЛІТТЯМ МУК НАРОДЖУВАВ ГЕРОЇВ !
Ніколи і НІДЕ у Світі Образливі, Лихі і Злі слова не спричиняли ні Симпатії, ні Дружби, або найменшого бажання стосунки мати з тими, хто ображає і принижує своє коріння, приносить Кривду й Біль, вбиває Душу, Вільний Дух та Гідність СВОГО СТРАЖДЕННОГО Народу. Адже брудні образи і лихі слова НІКОГО ЩЕ НЕ ОБ’ЄДНАЛИ і НЕ ЗГУРТУВАЛИ та НЕ ПОВЕЛИ – до ВОЛІ, ПРАВДИ, ЩЯСТЯ і СВОБОДИ !
Лишень тоді ПАТРІОТИЗМ стає ПРАВДИВИМ, ЧЕСНИМ, коли СЛОВА СТАЮТЬ ДІЛАМИ і ЖЕРТОВНОЮ БОРНЕЮ за свою Вітчизну, Землю і ДЕРЖАВУ – з СВЯЩЕННОЮ ЛЮБОВ’Ю ДО НАРОДУ ! Своєю Совістю і Честю Людина лише тоді СВЯТУ ЛЮБОВ до УКРАЇНИ проявляє, коли своє ЖИТТЯ ПРИСВЯЧУЄ СВОЄМУ РОДУ і НАРОДУ, своїй Вітчизні ! Де Україна – ПОНÁД УСЕ !
НАРОД МІЙ НАРОДИВСЯ, ЩОБИ ЖИТИ !
Я хочу завжди бути зі своїм народом,
До серця його серцем припадала.
З ним жити в купі – я безмежно горда,
В його обличчях Бога пізнавала.
Коли він боронив свої кордони...
Відроджувався з праху... крові й поту...
В церквах у нас неправильні ікони,
Бо має бути котрась від народу.
Святого вже від спадщини своєї,
І боротьби, одначе надлюдської...
Тому багато писано елегій.
Народ мій весь – УТІЛЕННЯ Героя !
Вклонятись його подвигам потрібно.
І жертвам, які зносив, щоби бути.
Оця його свобода до загину,
Що голими руками несли Люди...
...І вірші від руки, в глухих катівнях...
...Розкриті душі, кулями на виліт...
Йому нема в цілóму світі рівні.
Аналогу... як можна в це не вірить!..
За правду Божих сил не покладає,
Проривами сподвижництва несеться.
Во-істину вже крила давно має,
Що й смерті в очі голосно сміється.
Такий народ нічим не перебореш,
Він крізь віки осяйний, наче небо.
Є в нього ще й небесная сторожа...
...Земна, що як стихії всі - буремна.
Не довго вже опальними горіти,
З рук ворогів висмикувать клейноди.
Народ мій народився, щоби жити!
У славі й честі, світові на подив.
Хай буде так од Бога, не інакше!
І прийде час вершити добру долю.
Тіла поталі ворога віддавши,
Сильнішав дух, що рватиме до бою.
І час означить світлу перемогу,
На всі віки, що радість завинили.
Народу я вклоняюся, як Богу.
Здійснись, мій рідний, хай настачить сили!..
☼ ☼ ☼
Отож не гайте часу, Українці ! Борітесь і Живіть ! Не бійтесь і Любіть ще більше той прекрасний, неповторний Український Світ, який вирує і болить всім тим, кому не бáйдуже, кому болить за Рідну Землю й за її НАРОД ЗАМУЧЕНИХ ТВОРЦІВ !
Тільки НЕ МОВЧІТЬ ! Не уникайте від Борні, від праведного Бою ! Бо кожне Ваше СЛОВО й Діло – то бальзам на Душу збезчещеного і пригнобленого Божого НАРОДУ!
Тільки НЕ МОВЧІТЬ ! НЕВТОМНО – СЛОВОМ й ДІЛОМ БИЙТЕСЯ, БОРІТЕСЯ за власну ВОЛЮ, ЩАСТЯ й Світлу Долю ! Якщо не має сили Битися – КРИЧІТЬ – якщо Душа болить ! А вже якщо Радіє Серце – то СПІВАЙТЕ ! ШИКУЙТЕСЯ В П’ЯТІРКИ, СОТНІ і КОЛОНИ ! І з піснею – ДО БОЮ !
РАЗÓМ – ЗА ВОЛЮ й ПРАВДУ – АЖ ДО ПЕРЕМОГИ !!!
Джерело: © Валентина Стеценко
Станіслав Павлович Стеценко Mahno.info / Україна
Замучили смертельні тарифи і злочинна система УРСР – створи життєдайні конституційні органи місцевого самоврядування !
Остогидла нагла брехня, фейсбучна цензура і дискримінація українців за національною і мовною ознакою?
Приєднуйся до нашого публічного каналу в Telegram: https://t.me/mahno_info
Отримай більше позитиву – підпишися на наш незалежний сайт: http://mahno.info/
та читай і дивися в Твіттері @mahnofond