БУЛІНГ: Недитяча ЖОРСТОКІСТЬ, ЯКОЇ НАВЧАЮТЬ В ШКОЛІ

Все частіше весь світ жахається від жорстокості, що проявляють діти навіть в країнах, де високий рівень життя. В Україні, де кримінальна меншина загнала основну масу населення в безпросвітні злидні під час  прихованої кривавої  війни – булінг в прихованих формах «совдепії» існував завжди, а нині як гостре шило,  постійно вилазить з мішка і боляче нагадує про себе.

Цькування, або булінг  (англ. bully — залякувати, цькувати, задирати) — прояв агресії з подальшим залякуванням і моральним або й фізичним катуванням особистості для  появи можливості її повного підпорядкування собі і своїм інтересам. Така поведінка дає можливість людині або групі людей самоствердитися за рахунок когось, «заслужити» собі якийсь уявний загальний чи персональний  авторитет і таким чином здобути зверхність. Насправді окремий задирака або група людей приховує за своєю агресією свою меншовартість, неспроможність і слабкість, порушуючи своїми діями не тільки суспільний порядок, а й грубо порушуючи існуючі закони.

В реальності, про булінг  і факти його проявів та про  організовану систему цькування і  переслідування людей в Україні  –  старанно і всіляко замовчується та приховується на всіх рівнях, а про це згадують лише у пресі тільки тоді, коли цей груповий прояв агресії призводить до смертельних та інших тяжких наслідків.

Проте навіть в прихованих формах і без тяжких наслідків, постійно діючий булінг в школах та в інших освітніх закладах України  завдає непоправної шкоди суспільству, ламає і калічить тисячі людських життів і доль, створюючи жахливе середовище для масових злочинних зловживань. Тому  сьогодні мова піде не про дитячий булінг, а про глибинні корені булінгу, якого навчають ще в школі.

Можливо хтось спробує мені заперечити, що, мовляв, у школі такого не може бути, бо … такого не може бути взагалі.  Але факти постійного  зростання  і існування  булінгу в школі незаперечно підтверджуються наявністю жорстокого терору спершу до вчителів, а потім швидко засвоюються учнями, які постійно спостерігають регулярне переслідування і цькування своїх кращих педагогів посередніми вчителями, або взагалі нездарами і злодіями від освітянської мафії, які далекі від педагогіки і усвідомлення важливості освітньої діяльності для виховання майбутніх громадян незалежної і сильної України.

Нам і раніше неодноразово доводилося захищати порушені права освітян, а в квітні цього року  до нашої громадської правозахисної організації звернулась за захистом від дискримінації і булінгу учитель математики, яка на протязі майже 30 років своєї професійної освітянської діяльності старанно і сумлінно навчала школярів, використовуючи свої професійні знання, багатий досвід і найновіші мето́дики і новітні інформаційно-комунікативні засоби з залученням школярів до усіх наявних вітчизняних та міжнародних конкурсів, змагань і тренінгів.

Алла Анатоліївна Сіріньок   –  спеціаліст вищої категорії з 1998 року, магістр математики,  що має величезну купу всіляких грамот, подяк, сертифікатів і інших відзнак за участь в різноманітних вебінарах, курсах, тренінгах, змаганнях і  олімпіадах, де вона сама та її учні регулярно приймають участь і завойовують престижні призові місця не тільки у вітчизняних учнівських олімпіадах, а й в міжнародних  учнівських конкурсах і змаганнях, якими Алла Анатоліївна опікується як районний координатор останні 15 років.

При наявності очевидних успіхів в професійній діяльності на районному, обласному, всеукраїнському та міжнародному рівні, при цьому Сіріньок А.А. не має жодної відзнаки чи заохочення в ЗОШ № 1 свого рідного міста, де вона успішно працює, постійно піднімаючи авторитет рідної школи на всіх рівнях. А все тому, що директор цієї  школи Каткова Л.Є. вкрай негативно ставиться до працьовитих, самовідданих і старанних, обираючи для себе  фаворитів за критеріями, які мають приносити лише їй особистий зиск і користь, а не школі.

Новоспечений по родинним зв’язкам начальник відділу освіти Гуляйпільської міськради Науменко В.П. відрізняється від  грубої і авторитарної Каткової Л.Є. хіба що своєю підступністю та пихатістю, а начальник районного відділу освіти при Гуляйпільській райдержадміністрації Бут Р.С. не тільки поєднує усі характерні  форми, риси і методи керування підлеглих йому Каткової та Науменка, а й  ще вирізняється власною особливою зневагою та зверхністю до всіх своїх підлеглих, бо під час розстрілу  Небесної Сотні на Інститутській, розпорядженням «прєзідєнта» Януковича № 13/2014-рп від 18 лютого 2014 року,  Бут Р.С. за свою діяльність був відзначений і затверджений восьмим у списку осіб, зарахованих до пРЕЗИДЕНТСЬКОГО кадрового резерву як «нова еліта нації» .

В цій освітянській справі з яскравим кримінальним забарвленням слід згадати статтю 6 Закону України «Про освіту», якою визначено, що основними засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є:

- людиноцентризм і верховенство права;

- забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

- забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками;

- прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;

- відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством;

- інституційне відокремлення функцій контролю (нагляду) та функцій забезпечення діяльності закладів освіти;

- нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;

- свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;

- академічна доброчесність, академічна свобода і гуманізм;

- демократизм, єдність навчання, виховання та розвитку;

- виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;

- формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;

- формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;

- формування громадянської культури та культури демократії;

- формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля;

- інтеграція у міжнародний освітній та науковий простір;

- нетерпимість до проявів корупції та хабарництва;

- доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою, де освіта в Україні має будуватися за принципом рівних можливостей для всіх.

Всі вище вказані норми Закону України «Про освіту»  надихнули учителя математики Сіріньок А.А. на чергову спробу підвищити свій професійний рівень і статус під час цьогорічної  атестації педагогічних працівників, так як попередні 10-річні спроби наштовхувались на відверту протидію директора школи Каткової, в якої виникла до успіхів  Сіріньок А.А. абсолютно деструктивна хвороблива заздрість, що в народі називають – «жаба задавила».

Ця совкова хронічна хвороба, коли  директор школи не вміє і не хоче навіть включати комп’ютер, а всіх хто це робить і застосовує сучасні форми і засоби для підвищення рівня освітньої діяльності –  особисто ненавидить і гнобить як прокажених та усіх інакше мислячих, призвела до організації жахливого цькування і  переслідування  учителя математики Сіріньок А.А. лише за те, що вона виконала свій професійний обов’язок постійно підвищувати свій рівень освітньої діяльності, а свої високі показники і досвід підтвердити званням «старший учитель».

За це її публічно залякували, ображали, принижували, не приймали і не реєстрували від неї заяв і звернень, протиправно позбавляли будь-якої інформації,  не надавали злочинних наказів по вигаданим «недолікам» в роботі, нецензурно лаяли і стусанами виганяли з директорського кабінету, застосовуючи жахливий адміністративний тиск і примушуючи відмовитись від будь-яких спроб відновити законність і справедливість.

Спочатку таємно, а потім і публічно, під керівництвом директора школи Каткової Л.Є., до цього процесу було залучено увесь педагогічний і технічний колектив ЗОШ № 1 міста Гуляйполе, де Сіріньок А.А. вже колективно багаторазово «наставляли» образами і безпідставними претензіями «збурення колективу», а потім всупереч  Типового положення про атестацію педагогічних працівників та встановленого ним порядку, стали колективними вимогами злочинно перешкоджати законній, об’єктивній і справедливій  атестації Сіріньок А.А..

Мотивацією до такого безпрецедентного колективного  булінгу стала  елементарна заздрість, власна неспроможність до важкої повсякденної освітянської праці, особиста неприязнь директора  до будь-яких проявів прогресу та бажання будь-що забезпечити  повне і абсолютне підпорядкування директорові для її самоствердження  аж до задоволення садистських потреб безмежно принижувати і жорстоко підкорювати. Для цього було використано адміністративну і матеріальну залежність кожного працівника школи від волі, бажання і примх директора школи Каткової, яку всіляко підтримували, прикривали і заохочували керівники міської і районної освіти Науменко і Бут.

Законом України  Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні   , комуністичний тоталітарний режим визнаний  злочинним та таким, що здійснював політику державного терору, а також  засуджений  як несумісний з основоположними правами і свободами людини і громадянина. Але змінивши лише назви міст і сіл та вулиць, абсолютно нічого не здійснено для усунення «совкових» кадрів, які виховані терором і продовжують державний терор у всіх без виключення сферах, а особливо в школах та інших закладах освіти.

Громадське розслідування по даній справі виявило і зафіксувало масові зловживання, незаконні переслідування та застосування забороненої законодавством дискримінації, що притаманні в педагогічному пострадянському середовищі не тільки міста Гуляйполя, а й всієї України. Так в своїй повсякденній діяльності Каткова, Науменко і Бут  застосовують до підлеглих їм педагогічних працівників не тільки відвертий терор, а й різноманітні фальсифікації, обман і брехню,  шантаж і підробку офіційних документів, відверто зловживаючи своїм посадовим становищем та владою.

Призначені на посади і навчені бандитською владою тільки застосовувати терор, зловживання і самоуправство, Каткова, Науменко та Бут абсолютно не сприймають для себе обов’язковість належного дотримання і застосування Конституції, чинного законодавства України та норм  Закону України «Про освіту» .

Підперезані таким зручним, звичним і милим для них «беспрєдєлом», Каткова, Науменко та Бут, зловживаючи своїм посадовим становищем, систематично, свідомо і зумисно порушують не тільки Конституцію та чинне законодавство України, а й всупереч своїх службових обов’язків, узурпувавши владу, злочинно змінюють і спотворюють державну політику в сфері освіти та усі без винятку основні принципи освітньої діяльності, визначені в статтях 5, 6, 54 Закону України «Про освіту».

Керівні освітянські кадри, за рідкісними виключеннями,  повсюдно наповнені колишніми «регіоналами» і «новою елітою нації» зі смаком гнилого шоколаду, в результаті чого педагогічні колективи продукують на своїх вихованців таку ж саму агресію, яку застосовують до них  їхні керівні кадри.

Вихована за багато років в педпрацівниках агресія дає жахливі наслідки, де зникають будь-які прояви людяності, а натомість зростає ненависть, жадоба, алкогольна залежність, схильність до сексотства  і повна аморальність заради будь-якої власної вигоди. Це особливо яскраво проявилося в колективному зверненні педколективу ЗОШ № 1 міста Гуляйполя, де вчителі в своєму намаганні якось догодити директору-тирану, вийшли не тільки за рамки законності і правопорядку, суспільної моралі і  педагогічної етики, а й далеко за межі реальності і здорового глузду.

Читаючи цей злочинний документ, що дуже нагадує колективне звернення про відібрання  хліба в своїх односельчан під час голодомору 1933 року, або  надто схожий з колективними доносами 1937 року про арешт сусідів по вулиці чи будинку.  Мимоволі охоплює  жах за цей педколектив, який здатен на такі аморальні вчинки і особливу жорстокість, що вже підпадає під кримінальну відповідальність.

Але чи не найстрашніше полягає в тому, що ці «педагоги», що підписалися,  після цього не мають нічого спільного з визначенням «учитель», а за душею нічого такого, що б могло дати підставу для поваги чи надання їм позитивної характеристики, щоб стати прикладом для підростаючого покоління. Та й взагалі –  ЧОГО  МОЖУТЬ НАВЧИТИ  ТАКІ  «УЧИТЕЛІ» і ЩО  ВОНИ МОЖУТЬ  ДАТИ  ДУХОВНОГО, ЛЮДСЬКОГО  ЧИ КОРИСНОГО  ДІТЯМ окрім власної жорстокості, бездушності і цинізму...

Витримавши нелюдські знущання і мордування, учитель математики Сіріньок А.А. подала апеляцію на рішення атестаційної комісії І і ІІ рівня та повідомила про довгий ряд зловживань, що відбувалися під час її цьогорічної атестації. Ця апеляція  від 11 квітня 2018 року була належно розглянута атестаційною комісією ІІІ рівня в Запоріжжі і повністю задоволена, Сіріньок Аллі Анатоліївні відповідним наказом Департаменту освіти і науки Запорізької ОДА № 279 від 20.04.2018 року присвоєно педагогічне звання «старший учитель» та скасовано рішення атестаційної комісії відділу освіти, молоді та спорту Гуляйпільської районної державної адміністрації.

На перший погляд –  повна перемога і щасливий кінець. Але навіть після цього, в рідній школі та в своєму місті і районі учителю математики Сіріньок А.А. місцеві керівники освіти  з першого ж дня після повернення її з Запоріжжя, влаштували ще жахливіший терор, переслідування, мордування і колективне цькування. Злочинно приховуючи і не визнаючи наказу з області, почали вигадувати нові накази про «недоліки» та багато інших підступів та найогиднішої підлоти, що двома словами не описати, мовляв «колектив не згоден», а «старшого учителя» їй дали не законно, примушуючи скаржницю взагалі покинути школу, при цьому долучаючи і показово дискримінуючи та знущаючись навіть з учнів, яких навчає Сіріньок А.А..

Таврійський благодійний фонд милосердя імені Нестора Махна (далі –Фонд)  оскаржив ці дії, поставив вимогу створити спеціальну комісію для службового розслідування цих зловживань і включити до цієї комісії представників Фонду та помічника народного депутата України, щоб за участі громадськості зафіксувати ще жахливіші зловживання і невідповідність займаним посадам та усунути Каткову, Науменка і Бута  з посад . Але комісія з величезною затримкою хоча і була створена, проте до неї, всупереч законодавства, ні члени Фонду, ні помічник народного депутата України не були внесені…

Читати доповнення: БУЛІНГ: Звернення до директора департаменту освіти і науки Озерової Т.Я.

Про подальший розвиток подій з булінгом ДАЛІ  БУДЕ…

Станіслав Стеценко  / Mahno.info / Україна