ТРИ ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ АРМІЇ Нестора Махна і безуспішні спроби їх дискредитації

Нестор Махно і його штаб за ухваленням рішення: в центрі (з топографічною картою сам Нестор Іванович), праворуч від нього (з милицею) Куріленко, а ліворуч (у кашкеті) Щусь. По фотографії видно, що у виробленні рішення задіяні усі ті, що взагалі бажають, а не тільки командний склад.

Загони самооборони, з яких виросла революційна повстанська армія Нестора Махна формувалася і діяла на трьох основних принципах. Ці принципи були вироблені народною сомоорганізацією нащадків козацького роду на підставі досягнутої домовленості в суспільстві після перших боїв та перших невдач в зіткненнях з ворогами.

Цими основними трьома принципами, які стояли в основі Революційної Повстанської Армії України (махновців) під проводом Нестора Махна (далі – РПАУ(м) являлися :

1) добровільний принцип формування армії;

2) виборний принцип усього командного і керівного складу армії;

3) загальний принцип самопідготовки кожного –  від рядового до командувача.

1. Добровільний принцип формування озброєної сили означав, що армія Нестора Махна складається лише з людей (незалежно від того, чим ці люди займалися раніше, виключалися принципово, тільки командні представники попередньої системи управління), що добровільно прийшли в цю армію. Добровольчество не означало того, що в повстанську армію Нестора Махно набиралися усі ті, що абсолютно бажають, нічого подібного не було. Кандидат повинен був відповідати певним критеріям, передусім інтелектуальним.

2. Принцип виборів усього командного складу означав, що командири усіх частин армії, члени штабу і ради армії та взагалі усі особи, що обіймають відповідальні посади в армії (командири і начальники штабів, а також підрозділи постачання), мають бути утвердженими повстанцями відповідних підрозділів і частин або зборами усіх частин армії.

3. Принцип самопідготовки означав, що усі правила армійського порядку і підготовки вироблялися обраними комісіями повстанців, затверджувалися загальними зборами армійських частин і дотримувалися з суворою відповідальністю кожного повстанця і командира.

Перший принцип – принцип добровільного формування армії

Вперше на просторі колишньої російської імперії, усі люди, які були у складі озброєної сили, –  були єдиним цілим, а не розділялися по статусному становищу в суспільстві. Для армії російської імперії це розділення було найбільш буквальним, це ж розділення пізніше перейняла радянська армія.

Крім того, єдність складу озброєної сили означав, що ДОВІРА і ІНІЦІАТИВА - від рядового до командувача в армії Нестора Махна мали першочергове  значення, і по суті, були принципами, що доповнювали принцип добровільного формування армії.

Сучасні добробати і взагалі все добровольчєство та народне волонтерство сьогодення так само вибудовується виключно на принципі довіри і ініціативи українських патріотів.

Понад усе повстанцями і самим Нестором Махном віталося, коли людина або підрозділ, що приходили в повстанську армію, вже з’являлися зі своїми пропозиціями: тактичними або технічним, або їх об'єднанням –  тактико-технічними. Для цього можна навести два приклади (перераховано, але не обмежується):

- Перший приклад. У листопаді 1918 року загін Щуся (що повним складом увійшов до армії Махна), приніс тактичний метод, що не втратив своєї актуальності і відомий до теперішнього часу як «просочування», тобто проходження невеликими організованими підрозділами через бойові порядки ворога. Надалі цей тактичний метод махновці довели до досконалості, коли 10-16 грудня 1920 року, притиснуті до Азовського моря десятикратно переважаючими силами «червоних» москалів, революціонери-махновці здійснили свій знаменитий Андріївський конфуз, переможно вийшовши зі смертельно небезпечного  оточення практично без втрат.

- Другий приклад. Вже у березні 1919 року у складі армії Махно були сформовані перші дві батареї з 75-мм британських і французьких гармат (знятих із захоплених бронепоїздів білогвардійців). Хома Кожин (який у фільмі показаний, як кулеметник, а насправді був вибраним начальником штабу армії), запропонував метод стрільби артилерії, коли дві батареї постійно переміщуючись, по черзі змінюють одна одну на позиціях, домагаючись для власної піхоти надзвичайно ефективного супроводу артилерійським вогнем.

З такою ж пропозицією приходили в армію Махно і колишні солдати російської імператорської армії, ветерани російсько-японської війни, що запропонували замінити звичайні вози ресорними тачанками. І не просто  декілька тачанок  в якості кулеметного посилення, а більше в якості транспортного засобу піхоти, на якому у відмінності від звичайного воза можна переміщуватися на куди більші відстані.

Приходили і інші грамотні люди, було не мало німецьких колоністів, які прекрасно розбиралися в усіх видах засобів зв'язку, включаючи радіостанції. Більше того, уміння працювати з засобами радіозв'язку, і пояснює можливості проведення тих знаменитих рейдів по ворожих тилах так званою «добровольчою армією» Махна, що по факту були проведені у вересні 1919 року.

До  теперішнього часу армія Нестора Махна є єдиною озброєною силою на просторі колишньої російської імперії серед країн (Білорусі, України і Московії), в якій основним тактичним завданням артилерії була –  швидкість відгуку. Відгук вогневої підтримки артилерії армії Махно ніколи не перевищувала 2-х хвилин, про це із захопленням писали самі білогвардійці, що вижили, і це ж породило безліч легенд про те, що в армії Нестора Махна були німці.

Для порівняння. Нині прийнятним часом відгуку  вогневої підтримки в країнах НАТО визнані саме дві хвилини. Менше можна –  це постійно заохочується, в результаті чого той, що проводить вогневу підтримку –  підвищує власну кваліфікацію, але якщо більше двох хвилин –  затримка за часом, не просто не вітається, а вважається  взагалі зривом місії підрозділу піхоти.

На початку ХХ століття в армії Нестора Івановича Махна відгук вогневої підтримки було встановлено згідно тих часових характеристик, які не втратили своєї актуальності і до теперішнього  часу. Як ви думаєте, було через що більшовикам дискредитувати армію Махно і його особисто? І це в умовах, коли самі більшовики так і не змогли створити абсолютно  нічого ні у військовій теорії, ні тим більше в практиці військового мистецтва.

Другий принцип - принцип вибору командного і керівного складу армії

Принцип вибору командного і керівного складу армії Махно, говорить про те, що сам Махно у своїй армії дотримувався принципу Лідерства не лише його, командувача, але і командирів взагалі усіх підрозділів. Тільки неординарні і талановиті особи допускалися до командування підрозділами і частинами в армії Нестора Махно.

Читати також: МЕРИТОКРАТІЯ: До влади –  ТІЛЬКИ  ДОСТОЙНИХ і  ГІДНИХ  УКРАЇНЦІВ

Принцип лідерства усіх командирів підрозділів – був кинутим викликом не лише армії більшовиків, але і взагалі усій історії російської імператорської армії, традиції якої пізніше успадкувала російська імператорська армія. У РІА несподіванку і талант могли мати тільки офіцери, солдати повинні були лише героїчно гинути: «за вєру, за царя і отєчєство».

За весь час свого існування радянська армія один раз спробувавши відмовитися від традицій російської імператорської армії (листопад 1917 року - січень 1918 року), але зіткнувшись з першими невдачами при сутичках з німцями, вмить відкотилася до колишньої структури.

Радянська армія у своєму складі мала величезну кількість генералів і офіцерів російської імператорської армії, з тієї причини, що більшовики не змінили головного у своїй державі - стосунків між владою і народом. Імперські амбіції російської імперії стали радянськими імперськими амбіціями.

Іншими словами, Нестор Махно з самого початку формуючи повстанську армію, не копіював систему управління, підготовки кадрів і логістики російської імператорської армії. Він створював абсолютно нову, засновану на інших зрозумілих і простих принципах військову структуру, рівною якій не було ні до нього, ні (на жаль) після.

Третій принцип - принцип самопідготовки

Принцип самопідготовки мав місце і мав розвиток в армії Нестора Махно не з тієї причини, що він насаджувався (у приказному порядку), а тому що кожна людина в армії Махно мала можливість на самостійну оцінку ситуації і ухвалення відповідного рішення. Тільки в цьому випадку довіри до ухвалення самостійних рішень працюватиме принцип самопідготовки в армії.

Якщо молодші командири (відділень, секцій і груп) не допускаються до прийняття самостійних оцінок і рішень, то на підставі чого вони повинні самостійно розвиватися? Якщо ми поза системою управління, і наш рівень не відповідає ухваленню рішень, то для чого витрачати година на навчання? Що вона змінить в моїй службі? Приблизно так міркували унтер- офіцери (сержанти) російської імператорської армії.

Цей низький професійний рівень розвитку –  повністю був продемонстрований радянською армією, на прикладі маршалів СеРеСеРу в роки Другої світової війни – Жукова і Конєва, котрі обоє  вийшли з унтер-офіцерів російської імператорської армії і обоє мали низькі професійні знання.

Вивчати тактику, оператику і стратегію можливо тільки самостійно (і тільки усвідомлено), і тільки на основі бойових прикладів минулого. Лише в цьому випадку людина сама почне визначати закономірності в проведенні тієї або іншої операції, битви або бою. І надалі застосовувати отримані знання на практиці. Саме цю мету і переслідував Нестор Махно, тоді, коли почав виробляти принципи, по яких діятиме його нова армія.

Читати також: МАХНОВЩИНА  ПОСТІЙНА і  БЕЗСМЕРТНА

Талановито обрані основні принципи діяльності і безумовно результат підготовки, не змусили себе довго чекати, а більш ніж переконливо «вистрілили» у вересні 1919 року, коли народна армія Нестора Махна не просто розгромила декілька частин корпусу генерала Слащьова, а провела рішучу наступальну операцію в тилах «добровольчєскої армії» генерала Денікіна.

Висновки по принципах армії Нестора Махна

Минув час. Через півтора роки у вересні 2019 року буде 100 років з моменту закінчення боїв під Перегонівкою. За минулі 100 років і до цього часу діюча «радянська» окупаційна ідеологічна машина робила і продовжує робити все для дискредитації Нестора Махна  і його повстанської армії.

Проте, не дивлячись на всі зусилля, що докладаються, інтерес в суспільстві не лише не послабляється, а навпаки, тільки збільшується. Нині більше нецікаво читати будь-які публікації, в яких письменники і всі кому заманеться, в тому або іншому вигляді, посилаючись виключно або на більшовиків, або на білогвардійщину – роблять спроби чергового очорнення діяльності Нестора Махна і його Революційної Повстанської Армії України (махновців).

Тільки скільки не проводять «яскравих, красивих і дуже цікавих доказів»  –  але ніяк не виходить дискредитувати Людину, яка повернулася до предковічних звичаїв козацької нації і виключно народною самоорганізацією в реальності за ініціативи своїх кращих представників здійснила домовленість в суспільстві на основі принципів : відсутності домінування соціального походження і статусу,  народної множинності; додаткової сомоосвіти і самоорганізації та відповідальної реалізації меритократії, де керують тільки достойні, гідні  і кращі з кращих.

Причому проводив все це не на словах, а на ділі.

Джерело:http://sgs-mil.org/grazhdanskaya-voyna/396-discreditazia-deatelnosti-mahno.html

© Переклад з окупаційної  і художня адаптація  Станіслав Стеценко

Читайте також:

Мода на анархію шириться світом  

МАХНОВЩИНА  ПОСТІЙНА і  БЕЗСМЕРТНА

Про забуту історію, про Махна, золото і  Волю  

Анархія -  це не хаос, –  казав Махно – «ЦЕ ВОЛЯ  ДЛЯ КОЖНОГО»

Головні засади побудови махновської держави

УКРАЇНСЬКИЙ ХАРАКТЕР МАХНОВСЬКОГО  РУХУ

ТАКІ  ЛЮДИ НАРОДЖУЮТЬСЯ ОДИН РАЗ НА ТИСЯЧУ РОКІВ

Mahno.info / Україна