Вже давно ні для кого в Україні не секрет, що найбільшим порушником прав і свобод людини і громадянина була і є нині так звана система державних «правоохоронних» органів. Поряд з корумпованою міліцією і судами, прокуратура виділяється не тільки особливо цинічною корупцією, а й особливим підбором кожного прокурора, від Генерального до районного.  Адже кримінальна попередня банда  Януковича і нинішня влада, що  створювала і легалізовувала   кримінал в системі державних органів влади,   дуже уважно підбирала «кадри», які  по закону мають боротися з  криміналітетом.  Саме тому прокурори   від районного до генерального  призначалися і призначаються виключно на основі  перевіреної  участі кожного в масових зловживаннях і в здійсненні прокурорського «бізнесу» на законі, а також виключно  на родинних і кумівських зв’язках.

Багаторічний  відбір  і формування «кадрів» прокуратури   бандитською владою, призвели до створення жахливої прокурорської системи, яка ЦІЛЕСПРЯМОВАНО  «КРИШУЄ» ОРГАНІЗОВАНУ  ЗЛОЧИННІСТЬ і діє як організоване злочинне  угрупування, що спрямоване проти законних прав і свобод громадян.  Більше того, органи прокуратури  в купі з корумпованими судами і міліцією перетворилися в каральний орган для УКРАЇНЦІВ, що не бажають жити по «бєспрєдєлу»   так званих «правоохоронців».

Діяльність українських  прокурорів  і колумбійської мафії мають дуже багато спільного.

Безсумнівно, що прокуратура і прокурори сучасної України – така ж «еліта» нашої держави,  як і, скажімо,  наркобарони  в далекій Колумбії.  І в передмістях Боготи або Картахени, і навколо Києва та інших міст і містечок нашої країни вам безпомилково покажуть таку собі зменшену копію Межигір'я – маєток якогось районного прокурора.  Де цілком комфортно зміг би розміститись справжній латиноамериканський наркобарон – разом із своєю приватною армією, кількома борделями та відділком місцевої поліції, які його й обслуговують.

Власне, десь недалеко обов'язково ви знайдете таке ж за розмірами «гніздечко»  доволі вгодованого начальника міліції, ДАІ, есбеушника і податківця. Джентльменський набір «поважних персон» нереформованої України. Всі ці трохи стилізовані копії Межигір'я, за давньою традицією, оформлено на тещу, сина, невістку, або офшорну компанію-прокладку на випадок форс-мажорних обставин: скажімо, раптової зміни влади, після якої керівник цієї «еліти»  тікатиме разом з колоною броньованих вантажівок, у які встигли завантажити лише найдорожчі спогади про часи, віддані, як вони кажуть, «цій країні». Зрозуміло, що «спогади» конвертовано у «кеш», дорогоцінності, різні камінці, банківські метали, антикваріат, твори мистецтва, тощо.

Події в київській прокуратурі та арешт заступника голови слідчого управління Генпрокуратури Володимира Шапакіна і заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця, яких затримано за підозрою у вимаганні хабара в особливо великих розмірах – яскраво ілюструють масштаби «ділової активності» тих, хто називає себе «правоохоронцями». 500 000 баксів лише у двох посадовців, плюс інші коштовності, лише з однієї спецоперації, проведеної під керівництвом новачка в наших правоохоронних структурах – заступника Генпрокурора Давида Сакварелідзе і голови СБУ Василя Грицака, демонструють будні нашої прокуратури. Посадовці якої часто діють спільно з представниками інших силових структур: МВС та СБУ.
Звісно, арешт двох підозрюваних прокурорів – це ще навіть не початок. Це лише заявка, доля  якої  невідома.Адже далі мають бути викриті особи у цивільному, але при погонах, у споріднених силових відомствах. Які давно перетворили свою «правоохоронну» діяльність на своєрідний шикарний бізнес в особливо крупних розмірах. З оборотом в сотні мільйонів доларів.

Генеральний прокурор Віктор Шокін має пояснити суспільству, що відбувається у керованому ним відомстві, і чому це сталося з призначеними ним особисто прокурорами. Адже всі ці призначення, як і самого Шокіна, так і його заступників, відбувались під акомпанемент читання мантр про боротьбу з корупцією. Слідство має встановити, між ким розподілялись фінансові потоки всередині самої Генпрокуратури і відповідність очільника відомства займаній посаді. Цілком логічно, аби громадяни отримали відповідь на питання: чи потрібен їм Генеральний прокурор, під носом у якого відбуваються подібні речі.

Мєнтовсько-прокурорсько-суддівсько-есбеушна система має зазнати суттєвих змін. Без цього Україна буде продовжувати жити приблизно так само, як живе бідне населення, яке на плантаціях коки в колумбійських джунглях обслуговує тамтешню «еліту» – не лише добре організовану, а й тісно пов'язану між собою.

P.S. Цікавою ілюстрацією до всього вище сказаного, є повторне призначення на посаду начальника київської міліції раніше люстрованого і «помилуваного» Президентом, Олександра Терещука. І справа навіть не в триповерховому будинку, який зводить генерал міліції в Жулянах, на виділених його дружині та мамі землях колишнього совхозу Совки (про що докладно інформували медіа.
Біда навіть не в тому, що генерал мешкає у маєтку, заробленому «непосильною багаторічною працею».  А в тому, що представник старої системи, в якій діє тотальна кругова порука і циркулюють величезні фінансові потоки «знизу на гору»,  тепер керуватиме й тими молодими хлопцями й дівчатами в новій поліцейській формі, які дали присягу служити народу України і боротись з корупцією. В тому числі, і в своєму міністерстві. Адже, «не вливають вино молоде у міхи старі». Бо вірус і пліснява наскрізь прогнилої системи можуть потрапити й у новий посуд.

Джерело: Андрей Нечай з Юрієм Чуріковим